Ранок за чашкою кави. Фейсбук зустрічає повідомленням про Міжнародний день дівчаток та побажанням нам, дівчаткам, ще більших звершень. А у мене 15 хвилин на каві, потім на семінар, потім попрацювати, потім з чоловіком трохи побути, дзвінки, мейли, пара онлайн консультацій, тісто на хачапурі, хочеться кіно подивитися… Ще б на пробіжку, але дощ, а вдома не вся літня взуття та одяг перепрані, перечищені та поховані. Кіно, прання, хачапурі – цілком сумісні завдання. І це у мене немає дітей та досить гнучкий графік роботи. А щоб розповіла нам про свій звичайний день мама однієї дитини, двох, трьох? Мама, що працює?
Кожен звичайний день звичайної жінки сповнений великих та малих звершень. Адже починається все набагато раніше, років у 5-6, коли батьки дятлом довбають тебе - будь хорошою дівчинкою, добре вчись у школі, вступи до інституту, там теж добре вчися, захисти дисертацію або хоча б вчи англійську, зараз без нього нікуди. Зроби кар'єру. Вийди заміж. Вчасно вийди. Народи дітей. Чи не потовстий. Не забувай про кар'єру. Чоловік. Діти. Батькам допоможи. Англійська практикуй - без практики мову забувається. Добре готуй. Будинок у чистоті, інакше що ти за господиня?! Дітей вчи-розвивай. Чоловік не забувай. А ще «прибери в кімнатах, вимий вікна, натрій підлоги, вибіли кухню, виполі грядки, посади під вікнами сім рожевих кущів, розбери сім мішків квасолі — білу відділи від коричневої, пізнай саму себе і намели каву на сім тижнів». Дізнаєтесь? Тільки злими мачухами ми давно навчилися бути для себе самі.
Зараз я більше працюю з дітьми, знаєте у скільки я спостерігаю ознаки неврозу в 6-7 років? Невроза необхідності досягнень. Якщо в гонці за звершеннями біжать дорослі, то до неї не можуть не вмикатися діти. Батьки переживають раптом недостатньо розвинуть, упустять щось важливе у навчанні і тоді дітям буде важко на тлі успішніших однокласників і на батьку друк «поганий», який, втім, він поставить собі сам, бо не може розслабитися, не звик, не вміє. Зате добре освоїв навичку ставити собі величезні цілі і підганяти себе в бігу до них.
Сім'я, школа, робота вивчили нас купі корисних і не дуже штук. Поему «Бородіно» я й досі пам'ятаю на згадку. Знаю, в якому році скасували кріпацтво і коли була велика французька революція. Можу відрізнити бароко від рококо. Назвати столицю Гондурасу. Вмію шити потайним швом. Але не декламую Бородіно, не їду до Гондурасу, не проводжу лекції з архітектури і майже ніколи не шию.
А ще знаю, що вікна потрібно мити 2 рази на рік, навесні та восени. Так навчала мене мама — інакше не буду гарною господаркою. І так, я не мою вікна, але досі дивлячись на них і на осінь, відчуваю внутрішній укол і докір «як так, не помила».
У кожної з вас знайдеться щонайменше 15 «мертвих» навичок, тих, що ви не використовуєте на практиці, просто тому, що вони не потрібні або втратили свою актуальність у зв'язку з прогресом. І ще свої «вікна» або невідполірована підлога, або прасована білизна. І внутрішні докори та уколи. Але мало хто має єдину потрібну навичку — відпочивати і розслаблятися, бути уважною до себе, чути свій організм і те, що він хоче.
Одна моя клієнтка дуже обурюється поведінкою дочки, яка дозволяє собі спати, коли діти прокинулися. Вона не схоплюється з ліжка, не біжить готувати їм сніданок і якось займатись прогулянкою чи справами. Вона просто відпочиває у свій вихідний, дозволяє собі провести в ліжку пару зайвих годин, тоді як діти прокидаються і розважають себе самі. Для клієнтки з її вшитим у шкіру набором зобов'язань така поведінка неприпустима. Сама вона схоплювалася ні світло ні зоря то до чоловіка, то до дітей, мила, шила, прала, готувала, на роботу бігала, а ще щоб очі підфарбовані і манікюр, «я ж жінка, я маю виглядати». На мої несміливі «це чудово, що дочка дозволяє собі відпочити і виходить до дітей, що виспалася і з гарним настроєм» клієнтка дивиться на мене на всі очі: «Відпочити? Як це? А як діти? Треба бути…".
Не треба. Єдине, чого треба прагнути — це бути здоровою і щасливою, а що саме входить у ці поняття кожен вибере сам. Тож зупиніться. І покажіть фак тим досягаторам із Фейсбуку, яким здається, що дівчатка здійснили мало. Наприклад, не вимили вікна. Вікна вимиє дощ. Столицю Гондурасу вивчимо, якщо до нього зберемося. Середню школу закінчать усі. Вкладиш з оцінками зберігається вдома. Діти здатні пограти самі кілька годин. Англійська - тільки якщо подобається. А хачупурі – тільки коли хочеться. Приємної та повільної вам осені.
Читати також:
Як пережити кризу середнього віку? 10 порад психолога
Завжди кажи «Так»: як навчитися відмовляти та робити це правильно
Назустріч мрії — 6 прийомів, які допоможуть зробити життя кращим
Усміхайся або помри, або Чому я не хочу мислити позитивно
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
