За підрахунками експертів, у середньому затяті шанувальниці дієт сидять на них 31 рік свого життя! І все б нічого, якщо справа не доходить до крайності – анорексії.
Fotolia
Колись, дивлячись на майже безтілесних моделей, що крокують по подіумах, ми повірили, що красива жінка має бути худою. Наприклад, важити менше 50 кг при зростанні 175 см. Мода на хворобливу худорлявість стала змінюватися після випадків смерті зірок подіуму від виснаження. Але багато дівчат все одно прагнуть вписатися в нав'язані стандарти. І стають одержимими думками про їжу, дієти та скрупульозний підрахунок калорій. Сьогодні анорексія – одне з найпоширеніших та найнебезпечніших захворювань серед молоді.
Fotolia
Болісно худі
Якщо запитати перехожих, хто така анорексічка, дев'ять чоловік із десяти дадуть відповідь: «Хвороба худа дівчина». Проте кістки, що випирають, – не головна ознака цього захворювання. Йдеться про психічний розлад. Досягнувши бажаної позначки на терезах, хворі не можуть самостійно зупинитися та почати харчуватися нормально. Вони вважають себе недостатньо стрункими і продовжують худнути. Навіть коли вага знижується до критичного. Страх знову стати «жирною» стає сильнішим за страх смерті! Якщо справа зайшла далеко, волати до здорового глузду марно. Потрібна допомога спеціалістів. Але, звичайно, до цієї ситуації доводити небезпечно.
Коментар експерта
Наталія Фадєєва, дієтолог-ендокринолог, доктор медичних наук
Причини анорексії бувають різними. Наприклад, цей розлад може бути викликаний захворюваннями. Серед них – інфекції, паразитарні захворювання, патології шлунково-кишкового тракту, порушення у роботі нервової та ендокринної систем, онкологія. А буває, що анорексія розвивається через прийом деяких лікарських засобів. Наприклад, ряд антидепресантів. Особливо, якщо їх приймати без призначення лікаря.
Насильницьке придушення апетиту та голодування з метою зниження ваги часто супроводжується нападами булімії. У цьому випадку у людини на фоні голоду виникає непереборне та неконтрольоване бажання є. При цьому він може їсти багато, довго, без розбору, буквально змітаючи все, що бачить! А потім приходить сильне почуття провини, сорому та огиди до себе… Хворий викликає у себе блювоту, потім знову голодує. І так по колу – до нового нападу ненажерливості. Така анорексія – це прояв обсесивно-компульсивного розладу (невроз нав'язливих станів). Його лікують психіатри та психологи. Пускати ситуацію на самоплив не можна – у людей із цим порушенням дуже високий ризик суїциду. Як правило, вони потребують медикаментозної терапії та поведінкової психотерапії. Це робота зі страхами, самооцінкою, прийняттям себе та свого тіла, а також з дитячими травмами.
Fotolia
3 стадії анорексії
Є фізіологічні симптоми хвороби, які говорять про вже запущені процеси в організмі. Чим раніше звернути на них увагу, тим краще!
- Дисморфоманічна (початкова). Людина тривалий час і з усіх боків розглядає своє тіло в дзеркалі, у нього виникають нав'язливі думки про власну неповноцінність. Він відчуває тривожність, депресію, апатію. Вага помітно знижується.
- Аноректична. Голодування триває і не закінчується: на всі умовляння близьких почати нормально харчуватися хворий не погоджується. Вага знижується на 20%. Нестача поживних речовин призводить до серйозних порушень в організмі. Стає сухою шкіра, випадає волосся, порушується менструальний цикл.
- Кахетична. Для цієї стадії характерні дистрофія тіла та внутрішніх органів, зневоднення, пригнічення функцій практично всіх систем організму. Вага знижується на 50%. Ця стадія нерідко призводить до загибелі хворого. Навіть якщо людина видереться, наслідки переслідуватимуть її все життя.
Fotolia
Як помітити проблему?
- Бажання схуднути, незважаючи на нормальну вагу або навіть її нестачу. Фокусування інтересів на питання схуднення. Всі думки та розмови – тільки про їжу. Фанатичний підрахунок калорій, надмірна стурбованість складом продуктів. Пошук ефективних дієт, активне спілкування у соцмережах у групах «за інтересами».
- Захопленість жорсткими дієтами та різка втрата ваги. Відмова від певних продуктів, включаючи цілі категорії (вуглеводи, жири, білки тощо). Виснажливі фізичні навантаження.
- Ухиляння від будь-яких ситуацій, пов'язаних із їдою. Відбувається віддалення від рідних та друзів. Спостерігається замкнутість, схильність до усамітнення, пригнічений стан, депресія.
- Постійні пошуки нових способів схуднення. Перетворення їжі в ритуал, особливо ретельне пережовування їжі (іноді проковтування не жуючи), сервірування дуже маленькими порціями, нарізка їжі на крихітні шматочки. Неконтрольовані напади гніву у відповідь спроби близьких втрутитися.
Fotolia
Винні гени
Вчені вважають, що анорексія може бути генетичним захворюванням. Вона виникає, коли відбувається збій у роботі гена, що контролює апетит. Спусковим механізмом збою найчастіше стає сильний стрес. У групі ризику – 90% хворих на анорексію – дівчатка-підлітки 12–16 років та дівчата до 24 років. У хлопчиків та юнаків вона зустрічається набагато рідше. 20% хворих на анорексію гинуть (за даними, наданими Британською організацією з вивчення харчових розладів).
Про наслідки
Постійне недоїдання призводить до виснаження всіх органів та тканин. Анорексія дуже важко лікується. На це можуть піти роки. Високим є ризик рецидивів. У 35-55% людей хвороба зберігається протягом 5 років після лікування.
У 90% дівчат і жінок, які страждають на анорексію, порушується репродуктивна функція. І навіть вилікувавшись від захворювання, багато хто залишається безплідним. Необоротні зміни в організмі наступають через 1,5-2 роки розвитку хвороби. Тому до лікаря треба звернутися якомога раніше. Тільки він може оцінити тяжкість стану та призначити лікування.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
