Про харчування та виховання: харчові звички та психологія

Дуже багато статей присвячено культурі харчування, як правильно харчуватися не написано хіба що на прасці, та й психологи розкрили, напевно, вже всі психологічні причини зайвої ваги та харчових розладів. Бодіпозитивники ввели повноту в розряд мало не культу, забувши про те, що спочатку ідея бодіпозитиву полягала в тому, щоб приймати свою зовнішність, всі її аспекти, не лише вагу, а не пропагувати ожиріння як красу. Тому що якщо ти товста, – так, себе краще приймати, ненависть ніяк не допомагає жити, але прийняття не означає, що худнути не потрібно і що зайва вага ніяк не відбивається на здоров’ї організму. Однак ми забуваємо, що харчові звички, як і багато іншого, формуються у дитинстві. І, на жаль, довкола ми бачимо дуже багато повних дітей. Звичайно, є невеликий шанс, що вони переростуть повноту, різко витягнувшись у підлітковому віці. Але найчастіше із повних дітей виростають повні дорослі.І сповнені вони не тому, що заїдають свої психологічні проблеми, а тому, що у дитинстві їх розгодували тати та мами. І тепер їм набагато складніше перебудувати систему живлення, щоби збалансувати вагу. Як батьки формують харчові розлади Нещодавно на одному з психологічних форумів мама стурбовано-обурено запитувала психологів: «Дочі 8 років, вона товста, але я не можу обмежити їй харчування, вона все одно їсть, як бути і що робити?» Мамі поставили багато уточнюючих питань, і в результаті виявилося, що на вечерю дитина з’їдає, наприклад, пюре з котлетою. А самостійно вміє варити вермішель та смажити яйця. Крім того, дитина їсть ще у бабусі, раціон приблизно такий самий. Різниця в тому, що в цьому харчовому колапсі мама, рухома почуттям провини, може приготувати дочці салат. А бабуся не готує, бо винною не почувається. Працівник системи освіти з величезним стажем поділилася зі мною, як годувала дитину, яка не хотіла їсти. Точніше, не хотів їсти нічого корисного з її погляду. Вона затискала дитині руки за спиною, в рот, що кричав, заштовхувала ложку, а потім натискала на горло, щоб їжа проходила. Тепер дитина добре і самостійно їсть все, що їй дають, а працівник системи освіти підносить це як випадок своєї перемоги добра над злом – здорового харчування над нездоровим – та найбільшої заслуги. Якими виростуть ці діти? Дівчинка, яка їсть те, що знаходить удома (при цьому мама очікує, що вона у 8 років сама регулюватиме своє харчування), та дівчинка, яку зґвалтували їжею?Сімейне питання Формування харчових звичок та культура харчування закладається у сім’ї. Я не прихильник крайнощів і якихось навмисних старань. Зрозуміло, що батьки-вегетаріанці годуватимуть дитину так само, а батьки, які люблять м’ясо, ковбаски та сири, прищеплять цей смак дитині. І кожен із цих дітей сформує нормальний здоровий смак, просто буде він різним. Але давайте застосовувати кілька простих та розумних правил: – Дитина їсть те, що знаходить у холодильнику чи на плиті. Якщо у вас там суцільні плюшки, ватрушки, пюрешки, смажене, гостре та жирне, тому що ви так любите, а до школи замість ланч-боксу ви даєте йому гроші, які він витратить на соломку та вафлі, зрозуміло, що дитина матиме проблеми з вагою, та й загалом із станом ШКТ. Такі ж проблеми, напевно, є у всієї родини. Але на відміну від вас, дитина – не доросла, вона не може зробити вибір харчування, тому це вибір батьків – або всій родині зайнятися переглядом харчових звичок, або подарувати світові ще одну товсту та хвору людину. – Що ми вчимо готувати своїх дітей? Які їхні перші страви? Вермішель та яєчня? Тому що нас цьому навчила мама, як її навчила її мама, а ми автоматично передаємо цей досвід далі? Але бабусі знали голод і тісноту комунальних кухонь, мами шматочок хліба з олією в дитинстві вважали тістечком, а ми виросли на картоплі, макаронах та гречці, бо в магазинах не було іншого асортименту. Зараз все змінилося, в магазинах можна знайти продукти з усього світу, а приготування салату за часом та процедурою швидше і безпечніше варіння вермішелі, то чому ми своїх дітей досі вчимо варити вермішель? – Примушувати їсти, як і взагалі змушувати когось робити щось проти його волі – це насильство. Скажете, що у дитини ще немає розуміння, що таке добре, що таке погано? Так, чиста правда, але завдання батька – допомогти це розуміння знайти, допомогти розрізняти власні бажання та потреби, а не використовуючи силу, нав’язувати свої бажання та розуміння. – Годувати – це не спосіб любити! Висловлюйте кохання, наприклад, словами чи якісним часом разом із дитиною. Розумію, що ще від голодуючих бабусь ми засвоїли саме такий принцип передачі кохання – «головне, щоб добре їв», – та й пухка дитина років 6, що уминає за обидві рум’яні щічки пиріжки, котлетки та домашні разносоли виглядає дуже мило. Апетитно їсть дитина – це ж таке мі-мі-мі, як і сплячий. Лише років через 10 ті самі “мама, що налюбили” їжею і бабуся тягають його по лікарнях. А всі лікарі як один кажуть: «Спочатку треба схуднути».думка дієтологів А тепер послухаємо, що кажуть дієтологи.   Дієтолог Катерина Кравець, мама 3-х діток   Одна з найбільш актуальних тем – як сформувати правильні харчові звички у дитини. Скільки разів на день дитині потрібно їсти? Чи змушувати дитину їсти? Дитина та солодке – давати чи обмежувати? Правильні звички та стосунки з їжею закладаються ще внутрішньоутробно, тому майбутній мамі важливо стежити за якістю та кількістю їжі у період вагітності, а також у період грудного вигодовування. Якщо ми говоримо про дітей шкільного віку, то у них вже сформовані харчові звички, але вплинути на них все ж таки можна, і чим раніше ми почнемо свою роботу, тим легше скоригувати харчову поведінку. Оптимально для дитини шкільного віку – 3 основні прийоми їжі (білки, жири, вуглеводи) та 1-2 перекушування. У перервах між їдою не повинно бути «перехоплень», особливо солодкими, борошняними продуктами (швидкі вуглеводи). Близько 3 разів на день дитині необхідно отримувати повноцінні білки (яйця, сир, риба, нежирне м’ясо, кисломолочні продукти) для зростання та формування організму. Всі наші клітини складаються з білків, і тому нестача білкових структур може призвести до уповільнення росту та розвитку дитини. Також необхідно приділяти увагу овочам та фруктам. Найчастіше проблеми виникають саме з овочами. Діти не привчені їсти свіжі овочі. Максимум, що отримує дитина – це овочі із супу чи борщу. Така тактика призводить до того, що дитина недоотримує цінну клітковину та безліч поживних речовин. Саме клітковина відповідає за «чистоту» нашого кишківника. Від неправильної роботи кишечника та невчасного спорожнення страждають усі системи організму. Всмоктування поживних речовин падає. Це призводить до дефіциту вітамінів та мінералів. Тому дуже важливо привчати дитину з раннього дитинства до овочів та фруктів. І наголос робити саме на овочі. Пояснювати, купувати та готувати їх разом із дитиною. Тепер про цукрову залежність. Майже всі дітки – ласуни. На це є низка фізіологічних та психологічних причин. Втіха дитини за допомогою їжі – найбільша помилка батьків. Упав – цукерку: така тактика призводить не лише до проблем зі здоров’ям, а й до формування залежності згодом у дорослої людини. Таким людям дуже складно знайти силу вирішувати проблеми без допомоги їжі. Що стосується фізіологічних причин, дорослі самі формують потяг до солодкого у дітей з раннього віку. Зі своєї позиції вони сприймають їжу без цукру як несмачну, додають різного роду підсолоджувачі (альтернативи цукру, оскільки багато читали про шкоду цукру-рафінаду). Забуваючи про те, що смакові рецептори дітей добре сприймають у вигляді солодкого натуральні, свіжі, соковиті фрукти. І фрукти – це справді гідна заміна штучним цукрам. Якщо дитина отримує на десерт фрукт, потяг до булочок та шоколадок падає. Дитина може і не відмовиться від них зовсім, але сприймати їх буде вже інакше. Секрет цього в роботі нашого мозку, який отримує солодкий смак, і абсолютно не важливо, з якого джерела організм його здобуде. І насамкінець – найскладніша тема. Чи змушувати дитину їсти? Мій досвід говорить про те, що цього не варто робити. Наші організми, а тим більше організми дітей, настільки регулюють всі системи життєдіяльності, що залишитися голодною дитині з власної волі практично нереально. Інше питання, якщо дитина постійно «перехоплює» швидкими вуглеводами (сухарики, соломка, цукерки, булки) і забиває природну роботу своїх систем. Повноцінні прийоми їжі страждають, виникає дефіцит поживних речовин. У батьків відчуття, що дитина нічого не з’їла, тому що вони забувають про морозиво на вулиці, булочку в басейні і т.д. Відбувається конфлікт на ґрунті їжі з усіма наслідками. А вирішення проблеми дуже просте. Забрати непотрібні перекушування. Зробити 3 основні прийоми їжі та 1-2 перекушування на вимогу (фрукт, кисломолочний продукт, сичужний сир, овочева нарізка тощо).   Експерт із здорового харчування, дієтолог-психолог Галина Бурковська   Які продукти не можна давати дітям? Для того, щоб діти були здоровими, важливо змінити принципи харчування самої сім’ї та виключити з раціону ті продукти, які є шкідливими для нашого здоров’я загалом. Діти, як губки, вбирають усе, що бачать, і батьки є прикладом. Зверніть увагу на продукти, які знаходяться в будинку. Приберіть із сімейного раціону жирну їжу, їжу з великою кількістю замінників та барвників, ненатуральну, штучну. Ця їжа викликає ожиріння, алергічні реакції, знищують наше здоров’я та діють на наш організм як наркотик. До таких продуктів можна віднести жувальні цукерки, пастилу в яскравих упаковках, «чупа-чупси», чіпси, солодкі газовані напої, шоколадні батончики, ковбасно-сосисочні вироби, майонез, кетчупи, локшину швидкого приготування, численні розчинні супчики, картопляні і багато інших. Цей список збільшується з кожним днем ​​і купуючи продукти в магазині, обов’язково дивіться етикетку. Мінімізуйте вживання обробленої їжі та віддавайте перевагу необробленим натуральним продуктам, тоді організм дитини отримуватиме енергію для життя. Уникайте покупки їжі сумнівної свіжості та обходьте стороною несумлінних виробників. Організм людини – дуже розумний, і для його харчування потрібна лише натуральна їжа, і це в нас закладено природою. Перш ніж покласти собі або своїй дитині їжу в тарілку, добре подумайте, що хочете отримати. Вибір за вами!