07.10.2024
5 вправ для розвитку критичного мислення
Передменструальний синдром – це не жіноча примха, а реальний діагноз! Офіційним захворюванням його визнали ще в 40-х роках ХХ століття. Як собі допомогти?
На сьогоднішній день описано більше 200 симптомів ПМС. Такої кількості немає в жодного іншого захворювання. Симптоми з’являються у другій фазі циклу за кілька днів до менструації та проходять з її початком. Причому багато жінок самостійно контролювати зміни, що відбуваються, в настрої та самопочутті не можуть.Чому виникає ПМС Це досі достеменно не відомо. Є три основні версії: генетична схильність, гормональний дисбаланс (збільшення вироблення жіночих статевих гормонів) та психосоматичні порушення (зазвичай ними страждають надмірно вразливі, недовірливі особи). ПМС проявляється по-різному. Іноді у легкій формі, іноді – у дуже тяжкій, навіть небезпечній! Якщо симптоми ПМС впливають на якість життя, заважають працювати та адекватно спілкуватися з людьми, терпіти їх не можна. Обов’язково зверніться до гінеколога. Якщо залишити все як є, неприємні прояви посилюватимуться. При необхідності гінеколог може направити на консультацію до інших фахівців (ендокринолога, кардіолога або невролога). Проблема в тому, що під маскою ПМС здатні ховатися інші захворювання. Наприклад, серцево-судинної, ендокринної та нервової систем.Які бувають форми ПМС Виділяють чотири основні форми передменструального синдрому – нейропсихічну, набряклу, цефалгічну та кризову. При нейропсихічній жінку турбують дратівливість, порушення сну, тривожність, спалахи гніву. Набрякова говорить сама за себе: через затримку рідини в організмі набрякають обличчя, руки та ноги. Жінка скаржиться на різке збільшення у вазі, напругу і біль у молочних залозах, здуття живота. При цефалгіческой формі виникають нудота, блювання, головний біль (найчастіше віддає в очні яблука). І нарешті, найнебезпечніша форма ПМС – кризова. Вона вимагає обстеження та обов’язкового медичного втручання! Її характеризують підвищення тиску, болі в ділянці серця, тахікардія, напади паніки та страху. Найчастіше такі кризи трапляються пізно ввечері чи вночі. Залежно від форми ПМС лікар вибирає лікування. Наприклад, при набряковій формі рекомендуються сечогінні препарати (у низьких дозах). До речі, у ролі сечогінних можуть виступати не лише таблетки, а й морси із брусниці чи журавлини. Хворим на нейропсихічну форму ПМС допомагають м’які седативні засоби (наприклад, валеріана, собача кропива, м’ята перцева). Допоможе і чай із мелісою. Для цього необхідно взяти 1 ч. л. меліси (свіжої або сушеної) і залити склянкою окропу, дати настоятися 10-15 хвилин. На смак можна додати мед.Чотири погіршення фактора Передменструальний синдром протікає у жінок по-різному. Однак існують фактори, які здатні обтяжувати перебіг ПМС. Далі поговоримо докладніше про кожний фактор.1. Оральні контрацептиви Оральні контрацептиви, як правило, містять прогестини, які запобігають заплідненню, синтетичний аналог прогестерону. Але ці прогестини та прогестерон метаболізуються в організмі по-різному. Серед продуктів розпаду прогестерону є метаболіт під назвою алорегрегоналон, який має виражений протитривожний ефект. А при метаболізмі прогестин він відсутній. Дальше більше. Прогестини пригнічують вироблення власного прогестерону (у якому б малому дозуванні він вироблявся), за механізмом негативної зворотний зв’язок. А через зниження його синтезу падає і вміст алопрогнанолону, в результаті зростає тривожність, і так висока в період ПМС. Не говорячи вже про погіршення трофіки нервової тканини. 2. Надлишок солі у дієті При надлишку солі в дієті також посилюється передменструальний синдром. Тут справа знову в метаболітах, але іншого гормону – дезоксикортикостерону (один із мінералокортикоїдів). Вони зв’язуються з тими ж рецепторами ЦНС, що й метаболіти прогестерону, а також мають протитривожний ефект. Солона їжа пригнічує вироблення та секрецію мінералокортикоїдів, зокрема дезоксикортикостерону, і, відповідно, його метаболітів, що призводить до посилення ПМС. Крім психічних розладів споживання надмірної кількості солі у період може призвести до порушення водно-сольового обміну. Як результат – збільшення ваги, набряки, опухання в області живота, запаморочення та болі.3. Контроль вуглеводів ПМС може посилюватися за поганого контролю над вуглеводами в раціоні. Це спостерігається як при недостатньому вживанні (внаслідок чого знижується рівень глюкози в крові з наступними симптомами гіпоглікемії: запаморочення, озноб, тремор), так і при надмірному вживанні вуглеводів, зокрема швидких (солодкого), що призводить до гіпоглікемії, але вже через підвищеної реактивності підшлункової залози та підвищеного рівня інсуліну в цей період. Надходження великої кількості швидких вуглеводів різко підвищує рівень і так підвищеного інсуліну, і згодом зумовлює його різке падіння трохи нижче фізіологічного рівня. Все це дуже впливає на ЦНС і запускає сильну харчову мотивацію, зокрема на прості вуглеводи (для якнайшвидшого підняття інсуліну), і з’являється замкнене коло. 4. Алкоголь