Сухий струмок своїми руками

Вода – джерело життя землі. Нашій читачці Ользі Глібової хотілося, щоб струмки з’являлися не тільки після злив або затяжних дощів, а й могли прикрашати сад постійно. Тонкощі створення сухого струмка.  У моєму саду два сухі струмки. Один струмок змінює свій вигляд щороку. Він «витікає» з глиняного глечика. Своїм народженням цей струмок завдячує одному з моїх улюблених рослин-однолітників — синьоквітковій лобелії. Спочатку струмок зелений, тому я позначаю його перебіг дрібним штучним ґрунтом блакитного кольору. У середині червня з’являються перші квітки – струмок веселить. Але справжній повноводний струмок він перетворюється на липні, коли лобелія цвіте дуже рясно, і залишається таким до заморозків. Спекотне літо минулого року і хороший полив перетворили цей струмок на цілий водоспад, тому довелося підняти глечик за допомогою каменів. Второй ручеек не меняет свой облик 3 года. Этот сухой ручеек появился на меже между розарием и ирисами. Устроить его было нетрудно. Сначала я вскопала землю, удалив все корни сорняков, потом на землю постелила полиэтиленовую пленку, а на нее насыпала слой песка. Границу ручейка обозначила рядом камней. В «струйки» посадила молодило, а промежутки заполнила цветным искусственным грунтом. Прошлым летом я переделала ручеек. Снова перекопала землю, заменила подпортившуюся пленку, насыпала песок, уложила камни. Теперь ручеек стал слегка извилистым. А главное изменение — из сухого песчаного он превратился в каменный. Ще одна тонкість: засипка піску, укладання каменів, формування «струмок», висадка рослин – все робиться одночасно в міру створення струмка. До речі, молодило у піску росте дуже непогано, навіть дає потомство та цвіте. За матеріалами журналу “Будинок у саду”