9 сезон Холостяка: старі помилки нових учасниць. Думка психолога

Шоу «Холостяк» для мене як книги Дарії Донцової. Колись я читала їх у перерві між великою літературою, щоб розслабитись та відпочити. А ще посміятися і кайфанути, бо вони були дуже життєвими, зрозумілими, легкими. Звичайно, зізнатися в пристойному суспільстві, що ти читаєш Донцову було схоже на те, як голосно відригнути на прийомі саме в той момент, коли повисла тиша. На тебе все дивляться, замовкають, але якось кам’яніють.

Добре пам’ятаю очі одного філолога, якому я необачно зробила камінг-аут. У відповідь він, звичайно ж, нічого не сказав, але якось одразу почав називати мені прізвища авторів, яких читають в інтелектуальній спільноті. Я не чула жодної, хоча завжди була досить начитаною людиною. Але ці прізвища, і обличчя, з яким вони були вимовлені, розтоптали мою віру через свій розум і увігнали в сором. Так і із шоу «Холостяк». Напиши у себе на сторінці ФБ: «Я дивилася новий Холостяк» – і тобі спочатку промовчать, а потім дадуть відповідь: «А я дивилася фільми Тарковського», «А я слухала інтерв’ю Дудя з Гордоном», «А я взагалі не знаю, що це я тут Юнга в оригіналі читаю». Але дивлюся. Бо психолог. Мені цікаво все про відносини.Адже, напевно, перша за популярністю причина звернень до психолога – це стосунки. Вони не ладнаються, їх немає, зі мною ніхто не знайомиться, не можу створити довгі стосунки, ми разом, але постійно сваримося. Крім того, жіноче суспільство зараз дуже розшаровується. Є войовничі феміністки, котрі з чоловіками постійно борються. Дедалі більше людей будь-якої статі свідомо вибирають формат singl. Якась частина жінок визнають сімейні цінності, але не визнають домострою і прагнуть партнерства у стосунках. При цьому лишається група дівчат, які продовжують думати, що чоловіка треба ловити. На живця, звісно. Тобто, на свою сексуальність та зовнішність. Саме такі й приходять на шоу «Холостяк». Цікаво спостерігати, як далеко може зайти полювання. Потрібно сказати, що полювання може зайти далеко. Минулих сезонів ми спостерігали жінок-подарунки. Вони з’являлися із коробок та тортів. Перев’язані стрічками та обсипані всякою блискучою нісенітницею. «Дарую себе тобі». Або «вручаю». Треба сказати, що мало хто погоджувався. Чоловіки хоч і стали розпещеними полюванням за ними, але все-таки залишки самоповаги зберегли, жінку-річ не приймають. Цього сезону Микита Добринін прийняв «подарунок», ним стала учасниця на ім’я Наталі. Але прийняв від безвиході – дуже вже Наталя підлещилася, плакала, наполягала, дивилася на нього зневіреними очима. Загалом, якби він її вигнав, вона б померла, або його вбила. Подивимося, як далеко такий стан потреби, що потребує іншої людини, може завести у відносинах. Був успішніший сценарій, теж пов’язаний із ув’язненням. Це були такі дівчата-страдниці, царівни несміяні або сплячі красуні, яких треба було визволяти з клітки. Тут, звичайно, хлопці «купувалися» – завжди приємно почуватися героєм, особливо якщо не потрібно ні вбивати дракона, ні навіть влазити у вікно – ключ вручається практично одразу. Нічого не зробив, а вже герой. Цей сезон вразив мене глибиною жіночого самоприниження. Про розповіді деяких учасниць про перероблені заради чоловіків носи, губи або брови я промовчу. А ось дівчину, яка презентувала себе у валізі, хочу розглянути докладно. У розпал вечірки Григорій Решетник викотив валізу, – точніше, велику дорожню сумку – з якою я, наприклад, літаю на далекі відстані. У ній ще ховають трупи у різних детективних серіалах. Часто – розчленовані, просто тому що тіло середнього або великого розміру у валізу не міститься. І ось із цієї валізи вилізла дівчина, у сукні, з зачіскою, макіяжем. Каблуки не помістилися – добре, що влізли ноги, тому туфлі вона ще примудрилася якось утримувати в руках. Чи була така поява несподіваною? Безперечно. Чи звернула вона на себе увагу? Так. Але якою ціною, навіть якщо в цій валізі вона і була хвилин 15. Скорченою, скособоченою, знерухомленою. Заради уваги чоловіка. Мета виправдовує засоби? Згадався фільм, який зруйнував кар’єру американської актриси Шерілін Фен «Олена в ящику», що набирала обертів. Герой-маніяк викрадає дівчину, яка йому подобалася, але не відповідала взаємністю, і ампутує їй руки та ноги, щоб вона повністю була у його владі. Така усічена героїня легко поміщається в коробку або валізу. За сюжетом це не був вибір жінки, але загалом весь фільм і ця роль були настільки огидними, що після неї актрисі просто не пропонували серйозних проектів. Для мене від “запхати себе в сумку” до “щось відрізати заради чоловіка” шлях короткий. Сподіваюся, це не стане ідеєю для учасниць 10-го сезону. В іншому все було як завжди – багато тіла, губ, страз, блискіток, волосся, подарунків, манірні гримаски у бік інших учасниць – «Вони всі дурні, а я богиня». Приємно виділялася учасниця на ім’я Дана з Торонто – не знаю, якою блискавкою її вдарило, що вона прийшла на проект. Дана була єдиною, хто тримав дистанцію замість того, щоб одразу тиснути Микиту Добриніна своїми сисями, ногами чи сльозами. Але Холостяк її не вибрав. Мотивувавши тим, що йому бракує її довіри. Цікаво, на яку довіру можна розраховувати з людиною, яку бачиш вперше в житті кілька хвилин? І на це чекає людина, яка відбирає собі 17 дівчат, щоб із них ще відібрати одну, з якою в результаті не одружується? фото – @holostyakstb