Природно, що ми турбуємось за безпеку найдорожчих людей. А для дітей у часи війни це може бути особливо непросто — давати собі раду із цією тривогою та цим випробуванням.
Unsplash
Тож, як підтримати малечу та зменшити її стресс:
1. Пояснюйте дитині, заради чого рідні на війні
І дитині, і дорослим легше долати випробовування, якщо вони розуміють їхній сенс.
Ви можете пояснити, що «наш тато захищає нашу дорогу Україну. Він пішов на війну, бо він нас дуже любить, і він бореться разом із усією нашою відважною армією за те, щоб ми могли перемогти, щоб був світ, а ми мали щасливе майбутнє…».
Допомагайте дитині відчувати гордість за рідних, за те, що вони причетні до великої справи: «Нам, звичайно, дуже не вистачає батька, але ми знаємо, що він зараз там, де потрібно для нашої країни, ми всім серцем з ним і з нашим військом».
2. Підтримуйте стосунки
Якщо є можливість, дзвоніть по телефону, давайте дитині можливість поговорити. При цьому пояснюйте, що це не завжди можливо і що рідні можуть не мати доступу до зв'язку з огляду на обставини військової служби.
Поставте фото рідної людини, що служити, на видному місці. Говоріть про неї, нагадуйте регулярно, зробіть звичкою «передавати привіт» чи молитися (якщо віряни).
Запрошуйте також дітей малювати малюнки, записувати на диктофон послання, робити фото особливих моментів, щоб потім їх надіслати, про них потім розповісти.
Unsplash
3. Стежте, що дитина бачить і чує з новин — обговорюйте це з нею
Дитя має право знати, що відбувається на війні, але йому важливо коментувати, пояснювати, бо він може надавати цьому годині помилкових значень, надмірно переживати. Повідомлення, що хтось загинув, вона може відносити до того, що це рідні, хоча насправді це може стосуватися зовсім іншої зони бойових дій.
Слідкуйте, щоб дитина не була переобтяжена інформацією про війну, втрати, не мала доступу до контенту, що не є для дітей.
4. Допомагайте дитині справлятися із тривогою, смутком
Ці почуття природні, тож важливо їх нормалізувати, розділити: «Ми теж сумуємо, що батько зараз не з нами. Ми теж всі турбуємось». Але водночас давайте надію: «Та ми віримо в нашу победу і чекаємо батька з війни».
Ми не можемо давати дитині стовідсоткових завірень, що батько не може бути пораненим чи загинути, але ми можемо допомагати дитині жити із цією невідомістю і водночас надмірно не переживати: «На війні так буває, що хтось гине чи отримує поранення. Ми теж переживаємо за тата та його побратимів, але віримо, що все буде добрим. Але думати про це весь час немає жодної користі — давайте краще переключимо увагу на якісь корисні справи». Задіяти дитину до діяльності може бути найкращим способом подолати тривогу.
Unsplash
5. Будьте чутливі до потреб і дитини, і до своїх
Дітям важливо відчувати безпеку, тож дбайте, щоб усі її найважливіші потреби були задоволені. Інколи, коли рідну особу нещодавно мобілізували, дитині може бути складно — наприклад, батько допомагав робити уроки, а зараз його нема.
Але пам'ятайте також, що і ваші потреби також важливі. Не стесняйтесь попросити підтримки та допомоги. Перегляньте — можливо, щось можна упростити чи від якихось завдань тимчасово відмовитися, чи перерозподілити їх між членами батьківщини.
І не забувайте турбуватися про себе — дорога до перемоги вимагає мудрого розподілу енергії та регулярного відновлення сил.
Джерело: центр здоров'я та розвитку Коло сім'ї
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
