Реакція «бийся чи тікай» — це ті, як найчастіше називають автоматичну реакцію нашого організму на страх. Насправді існує 5 поширених реакцій: «замерти», «впасти», «подружитися», а також «битися» або «втекти». Про них розповіли експерти Телеграм-каналуПсихологічна підтримка".
Unsplash
Англійською реакцією на страх називають Thе 5 Fs: fight, flight, freeze, flop and friend. Такі реакції – це негайна, автоматична та інстинктивна реакція на страх. Розуміння їх може допомогти вам розібратися зі своїми почуттями.
Як наш організм реагує на небезпеку?
Ми зазвичай відчуваємо страх, коли відчуваємо, що у небезпеці. Наш мозок попереджає наше тіло про опасность — наше тіло реагує автоматично:
- Ускорюється наш пульс та дихання, щоб збільшити надходження кислорода та крові до м'язів.
- Напружуються м'язи, готові до використання, якщо потрібно.
- Виключаються функції організму, які не першочергово важливі, наприклад травлення.
- Посилюється пітливість, щоби нам не було жарко.
- Відбувається викид адреналіну, щоб дати нам енергію.
- Вивільняється кортизол, щоб полегшити біль.
- Це також спричиняє ефект блокування раціонального мислення, тому під час надзвичайного стресу та страху ми відчуваємо, що в голові мутно чи ми не можемо зосередитися.
Unsplash
Битися, тікати, завмерти, впасти, подружитися
Оскільки ми переважно чули про «бийся чи втікай», ми відчуваємо розчарування чи навіть злість на собі, що коли ми опинилися в ситуації надзвичайного страху чи опасности, ми не відчували надлюдської сили чи швидкості, щоб боротися чи текати.
Але три інші поширені реакції на страх і опасность: завмерти, впасти і подружитися - настільки ж інстинктивні, як битися або втікати. Ми не можемо вибирати, яку з них ми оберемо цієї миті. Саме тому їх називають автоматичними реакціями.
Усі п'ять реакцій — це автоматичні способи нашого організму захистити нас від можливої шкоди та вижити в небезпечній ситуації:
- Битися: фізична боротьба, штовханина, навіть словесна боротьба, коли ви лаєтесь чи кажете «ні».
- Втікати: встановлення дистанції між вами та небезпекою. Це може бути біг, переховування чи відступ.
- Завмерти: напруження, нерухомість і мовчання. Це поширена реакція на зґвалтування та сексуальне насильство. Завмерти — це не надання згоди, це інстинктивна реакція на виживання. Животні часто завмирають, щоб уникнути бійок і потенційної шкоди, або «прикидаються мертвими», щоб їх не побачили та не з'їли хижаки.
- Впасти: подібно до завмирання, за винятком того, що м'язи розслабляються, а тіло ніби ламається. Це автоматична реакція, яка може зменшити фізичний біль від того, що з вами відбувається. Ваша свідомість також може відключитися, щоб захистити себе.
- Подружитися: позвати на допомогу «друга» чи стороннього перехожого Але коли нема кого кликати, ми можемо «дружити» з агресором. Наприклад, заспокоюючи його, ведучи переговори, торгуючись чи благаючи. Знову ж таки, це не ви даєте згоду зловмиснику, це інстинктивний механізм виживання. Саме на основі цієї інстинктивної реакції може розвинутись «Стокгольмський синдром».
Unsplash
Пам'ять і тригери
Коли ми переживаємо і реагуємо на страх чи опасность, наші мемуари не обробляються і не зберігаються звичайним способом.
Коли ми переживаємо травматичну подію, наш мозок часто зберігає в пам'яті лише наші відчуття. Коли наш мозок потім розпізнає схожість між нашою нинішньою ситуацією та нашою минулою травмою (колір, запах чи шум), він може активувати одну з цих п'яти реакцій: битися, втікати, завмирати, падати чи реакцію дружби, навіть якщо ми зараз не в небезпеці. Це називається тригером, і це може бути звичайним досвідом для людей, які пережили травму, сексуальне насильство, зґвалтування чи будь-яку іншу небезпечну ситуацію.
Це в свою чергу може викликати:
- тривожність
- панічні атаки
- кошмарі
- флешбеки
У такі моменти спробуйте нагадати, що зараз вам нічого не загрожує. Ви в безпеці. Ваш мозок щойно розпізнав подібність між вашою теперішньою і минулою травмою і викликавши реакцію вашого тіла.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
