Одним із важливих елементів гармонійного життя є впевнено-позитивне ставлення до себе, тобто здорова самооцінка. Не захоплено випнута «я найкраща, а ви всі – ні», не принизлива «я недостойна, я погана», а саме здорова, коли, визнаючи свої помилки та провали, ти все одно ставишся до себе добре, бо ти жива і робиш все, що можеш.
Нещодавно в Інстаграмі мене попросили показати своє фото у 30 років. Мимоволі довелося згадати і цей час, і те, яким я тоді була. Я відчувала себе товстою. Некрасивий. Весь час винною. Всім належним.
Зараз розумію, що товстої я не була, але відчувала себе важкою і неповороткою під тим вантажем, що на мені лежав.
Батьки розлучилися – через мене. Мама мене не любить – тому що я татова донька. Мамі так важко – бо вона зі мною залишилася, а я це не ціную та не вдячна. Точніше, я ціную та допомагаю, але мамі мало – я весь час все роблю не так. І дідусеві не допомагаю, а він мене так любить.
Сімейне знищення наклалося на людиноненависницькі 90-ті, в яких майже кожен був змушений виживати, засунувши в темний кут свою самооцінку. І хоч десятиліття змінилося, але багато хто звідти так і не дістав.
Загалом, єдина перевага, яку я в собі визнавала – це був живий і допитливий розум. Саме він змусив мене шукати шляхи, як зробити життя менш нестерпним.
Звичайно, я не брешу, що все зробила сама. І що вам для змін буде достатньо кількох текстів. Моїм змін супроводжували багато годин особистої терапії.
Але тим, хто працювати з психологом поки не готовий, варто хоча б замислитись над тими прийомами, що допомогли мені.
1. Ти - єдина людина, яка є на твоєму боці - якщо ти теж підеш, то хто залишиться?
Ти останній солдат, який захищає цей рубіж. Тому – стій. Мужність, як мінімум, викликає інтерес, а, як максимум, повагу.
2. Якщо тобі потрібна чия думка про свою діяльність, підтримка в ній – шукай їх у однодумців.
Запитуй відгуків у тих, хто до тебе лояльно ставиться. Проблема людей з низькою самооцінкою в тому, що, зважившись на якийсь крок, вони приймають усі відгуки від усіх. Або чекають позитивних оцінок та підтримки від своїх рідних. Не отримують – і ще більше провалюються в яму самознецінення.
Я пропоную подумати про те, що якби рідні були здатні на позитивні відгуки та підтримку, у нас би спочатку не було проблем із самооцінкою. А ті, хто плюються критикою в Мережі чи ще десь – це такі ж «інваліди», які не люблять себе, де вже їм проявити позитив до когось.
Тож слухай лише тих, з ким у тебе теплі, приємні стосунки. Вони якщо і висловляться критично, то це не поранить і не зруйнує, тому що ти спиратимешся на вже сформований фундамент тепла та прийняття.
3. Якщо хтось говорить погано про тебе, це не про тебе – це про нього
Просто на інших зручно та безпечно проектувати.
До поширення Інтернету мої статті публікувалися в паперових журналах та газетах. Це було легко, бо «живого» читача я не бачила. Я не знала, чи чортяться він читаючи чи відповідно киває головою.
Почавши ж розміщувати статті в Мережі, я зіткнулася з тим, що люди вичитують у них ті сенси, яких я не вкладала, або накладають усе, що написане на моє життя, про яке не знають. В результаті зі мною сперечаються, критикують, засуджують, висміюють. І роблять це прямо тут, у прямому ефірі, в коментарях під текстом.
Бувало, це так ранило, що зовсім не хотілося писати. Але, як не дивно, знову знайти ґрунт під ногами допоміг відгук одній із читачок, яка сказала, що я — Трікстер, постать, здатна дражнити в кожному власного демона, тіньовий бік, якого він не хоче бачити.
З того часу я не реагую на негативні коментарі, бо знаю: вони не про мене — вони про ту людину, яка їх пише.
4. Не доводь і не сперечайся
Людина, яка вже вирішила, що ти погана чи винна, не змінить своєї думки.
А ти втратиш сили та енергію, намагаючись перетворити лайно на цукерку. Звичайно, бажання доводити – це з дитячого, хворого, коли ти щосили стрибала перед батьками, намагаючись отримати від них любов.
Але якщо ті, хто мав по ролі, все одно не змогли її в собі знайти і дати, то що ж чекати від чужих, незнайомих людей? Нехай залишаються зі своєю нелюбов'ю до тебе, а ти йди далі.
5. Ніхто не має права тебе ображати та принижувати
Навіть якщо мама чи тато так робили. Вони теж не мали таких прав. Але кохання теж не було. А ти тоді була надто слабка і мала, щоби піти. Тепер ти доросла, навіть якщо при образі чи крику всередині стискається маленька дівчинка. Ти єдина, хто може взяти її за руку і вивести зі стосунків, де її принижують і ображають.
6. Хвали себе за кожен, нехай і найменший крок, навіть якщо попереду ще довга дорога
Оцінюй те, що ти вже зробила, а не те, що поки що не встигла.
7. Привчи себе щоранку в дзеркалі бачити свої переваги, а не недоліки
Помічайте ямочки на щоках при усмішці, а не повні стегна. Гарне волосся, а не тонкі губи. Витончені щиколотки, а не плоску попу.
Не бачиш жодних переваг? Хоча б щоранку собі посміхайся. Чистку зубів і душ ми довели до автоматизму, так само можна зробити з посмішкою. Згодом вона перейде на радість. Радість собі. А коли ти собі радий, радіють тобі та інші.
8. Помилки роблять усі. Але помилка ще не робить тебе поганою людиною
Використовуй помилки як досвід, а не як ще одну можливість сказати собі: Я так і знала, на що ти ще здатна?!
З позитивним мисленням, звісно, останнім часом світ сильно перегнув. Але й негативне нікого не зробило щасливішим.
Не потрібно в какашке шукати цукерку. Але вірити, що цукерки не просто існують, а на твоєму шляху, цілком можна.
Стань людиною, яка вірить, що в неї все вийде. Я точно вірю, що якщо вийшло у мене, то інші теж можуть.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
