Про що мріють діти із проекту Like a Chef (частина третя)

До іспиту в Кулінарній школі залишається зовсім небагато часу, тому шеф вимагає максимум уваги та зосередженості на заняттях. Вдається хлопцям це важко – після занять найменше хочеться знову вчитися. Однак у кулінарному курсі є кілька вирішальних моментів, які стимулюють приходити на навчання знову і знову – захоплююче спілкування, цікаві та незвичайні рецепти, а головне – дуже смачна вечеря, приготована власними руками кожного! «Ліза» продовжує розмовляти з хлопцями про найцікавіше.Потрібно більше знати про реальне життя Маша, 15 років (ліворуч) Вихованка центру «Отчий дім» Скромна, добра, щедра, спокійна, допитлива, щира, чесна, завжди готова прийти на допомогу. Любить фільми про психологію та космос. Мріє стати знаменитим кухарем. Я люблю готувати. На проекті мені дуже до вподоби. Хочу стати кухарем та готувати незвичайні страви. Поки що найкраще вдаються супи, смажена картопля, салати різні. Найбільше хотіла б почастувати своєю стравою мого хлопця. Я йому вже готувала суп колись, а от сподобалося чи ні, він не сказав. У планах на найближче майбутнє: закінчити школу, вивчитися на кухаря та заробляти цим. Мене мотивує і змушує рухатися вперед розуміння, що я дорослішаю, що треба більше дізнаватися про реальне життя, про світ. Зараз я намагаюсь все для цього робити. Іноді навіть гуляти ніколи – то школа, то кулінарні курси. Я завжди стежу за новинами, дивлюся документальні фільми про психологію, космос. А взагалі, я досить закрита людина. Не люблю свят, бо вони завжди збираю дуже багато людей. Найбільше в людях ціную доброту та готовність допомогти у скрутній ситуації. Мені подобається допомагати іншим. Якщо в майбутньому у мене буде можливість, я допомагатиму всім, чим зможу. Мрію, щоб у мене була щаслива сім’я. А не так, так часто буває: лаються, розлучаються та кидають дітей.Окрім машин, мені ще подобаються дівчата Діма, 15 років (в центрі) Вихованець дитячого будинку «Любісток» Цілеспрямований, добрий, товариський, допитливий, веселий, чесний. Захоплюється машинами. Мріє разом із братом відкрити власний автосервіс та тюнінгувати машини. На проекті цікаво. З того, що тут готували сподобався суп буйабез, найсмачніший вийшов. Хотілося б дізнатися про тонкощі приготування м’яса. Найбільше люблю салат “Цезар”. Сам удома готую суп, яйця, макарони варю та картоплю жарю. Я мрію переїхати до Америки. Мене, як і Саміра, збираються всиновлювати. Взимку я поїду до цієї сім’ї на канікули, а влітку, можливо, вже назавжди. Гарна сім’я, у них дві доньки. Живуть у Алабамі. Мені сподобався їхній спосіб життя. Сестрам однієї 18, другої 21. У однієї є машина, вона займається баскетболом, інша грає в американський футбол та бейсбол. Мама домогосподарка, тато працює з дому. Вони завжди мають вільний час. У людях найбільше люблю відвертість, коли можуть правду у вічі сказати. З друзями ми граємо в карти, решту не можу розповісти – це протизаконно (прим. ред.: сміється). Моя мета – стати з колін і показати, що я щось можу. Хочу виїхати звідси, вивчитися на автомеханіка, займатися машинами – тюнінгувати, робити краще. Окрім машин, мені ще подобаються дівчата. Дівчата часто змінюються. Люблю блондинок, не безглуздих, але й не надто розумних. Головне, щоб дівчина не пила, не курила і не була повненькою. Ще одна не повинна бути надто маминою. Фраза, з якою йду життям – «що посієш, те й пожнеш» Рікардо, 21 рік Вихованець багатодітної прийомної сім’ї Комунікабельний, відкритий, позитивний, цілеспрямований, щирий, впевнений, добрий. Поціновувач кави, любить музику 80х і 90х, росте з 12-ма братами та сестрами. Мріє відкрити мережу кав’ярень. Працюю баристою з 16 років. Хочу просуватися у цій сфері та відкрити у майбутньому свою кав’ярню. Проект дуже класний. Мені подобається атмосфера, класні люди, реально є бажання вчитися та розвиватися у цій сфері. Майже всі страви, які ми готували, я їв (прим. ред.: сміється). Кулінарії я навчаюсь для себе, щоб навчитися новому, підняти самооцінку. І якщо раптом не буде роботи, я зможу застосувати ці навички. Мрію багато про що. З реального – відкрити мережу кав’ярень, яка несе щось незвичайне, щоб дуже відрізнялося якістю, подачею. З нереально – відкрити кав’ярню у штатах. Я поки що просто не розумію, як це можна зробити. Але я мрію відкрити щось за кордоном, чому ні. Я був у Іспанії, Польщі, Словаччині. В Америці не був, але це цікава країна. Вони не мають поняття якісної кав’ярні. Вони мають формат другої хвилі – це коли ти швидко обслужив людину, віддав каву. А я хочу формат третьої хвилі, коли людина приходить, розслаблюється, випиває кави, вона відчуває всі смакові якості, розуміє всі моменти, ти їй пояснюєш, що і як, і вона готова вислухати тебе. Мені подобаються різні психологічні книги та різні цитати, фрази. Вони надихають, розумієш, що є цілі, прагнення. Фраза, з якою йду життям – «що посієш, те й пожнеш». Це реально. У людях найбільше люблю щирість, довіру, повагу. Не люблю, коли хамлять, грубять, немає настрою, значить іншим псувати. Я вважаю, що це нікому не потрібне. Приходиш додому – залишай це, у будинок приноси щось нове. На роботі показуватиме свій характер – теж нікому не потрібно. Мені подобається, коли люди не здаються і досягають своїх цілей Юля, 15 років (праворуч) Вихованка дитячого будинку «Любісток» Скромна, спокійна, допитлива, дружелюбна, творча, відповідальна, сильна духом, добра, щедра. Любить читати, солодке та тварин. Мріє стати ветеринаром. На проекті мені дуже подобається, я багато що готувала вперше. Зефір у мене дуже добре навчився. Найбільше я люблю смажену картоплю із яйцями. Хотіла б навчитися готувати десерти, бо дуже люблю солодке. Люблю все, що зі згущеним молоком. У дитячому будинку нас 19 людей, бо готувати можливості немає – це робить кухар. Я мрію повернутись додому. У дитячому будинку я лише другий місяць, мені нудно, у мене зовсім небагато друзів, я майже нікого не знаю. Найкращі спогади були, коли тато був живий. Я завжди з ним їздила кудись, він мене дуже любив. Сталася аварія – він розбився, а мама залишилася живою – після цього моє життя змінилося. Я люблю малювати щось легке, дивне, що спадає на думку. Люблю читати драми, романи. З останньої книги для себе запам’ятала – треба купувати тільки те, що потрібно, решту ти потім все одно викинеш. Дуже хочу побувати в Америці – там до 16 років можуть усиновити дитину, з цим мені вже не встигнути та сім’ю мені знайшли тут. Я їх ще не знаю. Вони скоро приїдуть познайомитись, але я не хочу, щоб мене удочерили. Я сама себе мотивую і сама собі допомагаю триматися у важких ситуаціях. Нагадаємо, цього року в Україні стартував проект Like a Chef – частина всесвітньої ініціативи Feed the Planet та глобального партнерства організацій Electrolux Food Foundation, Worldchefs та AIESEC. Її мета – стимулювати продуманий вибір продуктів харчування та популяризувати екологічний стиль життя в рамках стратегії Electrolux For the Better. В Україні його організовано за участю Центру «Родина» та Служби у справах дітей Київської області. Проект зібрав 16 дітей, яких поєднує інтерес до кухарської справи. Всі вони протягом 4 тижнів роблять свої перші кроки на професійній кухні під керівництвом найкращих кухарів Cookery School Євгена Чорнухи.