Ви почали писати дисертацію, ви схотіли схуднути на 10 кг, ви задумали поміняти професію, вирішили вийти заміж або переїхати в іншу країну. І ось обрано тему дисертації, оформлено титульний лист, куплено абонемент у спорт-зал та красиву нову форму, пройдено курси та семінари, ваші анкети з'явилися на всіх сайтах знайомств. А бажаного результату немає і немає. Не пишеться, не худне, заміж ніхто не кличе, так, і з переїздом все якось складно. Ми починаємо страчувати себе за те, що зробили мало, або недостатньо. Пробуємо зробити більше, краще, сильніше. Докладаємо більше зусиль, результату знову немає або він непорівнянний зусиллям - і ось ми знову лаємо себе. Лаємо і, в якийсь момент, опускаємо руки. Починаємо почуватися невдахою. Знайома картина, чи не так?
Fotolia
То чому ж ми не можемо досягти такої простої і правильної, на перший погляд, мети? Може, правда, ми робимо недостатньо?
Якщо ви доклали вже досить багато зусиль, а віз і нині там, то замість того, щоб розпікати себе за лінь і неправильність, краще просто запитати, а чи це моя мета? Чи може це щось, нав'язане нам близькими чи суспільством? Візьмемо дисертацію - ви хочете її написати, тому що у вас є цікава тема, ви мрієте зробити якесь наукове відкриття та мрієте про наукову кар'єру? Або тому що ваш тато доктор наук, а доктору наук не годиться мати ненаукових дітей? Ви хочете схуднути, тому що вам подобається бути стрункою та легкою? Носити одяг на 2 розміри менше або тому, що суспільство диктує «будь струнким, будь молодим, будь красивим і завжди посміхайся»? Якщо ви правда мрієте про наукову кар'єру і стрункість - чудово - значить, це саме ваша мета. Але якщо ви робите щось для тата та суспільства-не дивно, що мета вислизає.
Читай також: Синдром лузера, або чим загрожує нелюба робота
Але як визначити, що є нашими справжніми бажаннями, а що нав'язаними?
Для цього достатньо відповісти собі на запитання «я хочу написати дисертацію, щоб…», «Я хочу схуднути, щоб…», «Я хочу вийти заміж, тому що…». Якщо відповісти на ці прості питання не можна, то, швидше за все, і цілі не ваші. Коли ви йдете до того, що ви насправді хочете, ви зазвичай добре уявляєте собі не тільки результат, а й те, як він змінить ваше життя.
Що робити якщо мета ніби моя, я знаю, навіщо хочу схуднути, але все одно ніяк не худну?
У цьому випадку ми можемо припустити наявність перешкод, будь-яких негативних установок або страхів, які заважають досягти результату. Наприклад, у ситуації зі складністю схуднути, варто подумати про те, що для мене взагалі означає їжа. Я їм, щоб що…? Вгамувати почуття голоду, я гурман і люблю смачну і незвичайну кухню або, можливо, я заїдаю якийсь свій страх або, навпаки, балую і заохочую себе, наприклад, тістечком, за будь-який успішний результат? Ті, хто їсть просто тому, що їжа — це природна потреба організму або тому що вони гастрогурмани, проблеми із зайвою вагою зазвичай не мають. Мають ті, хто використовує їжу як компенсацію якихось інших незадоволених потреб. Тоді потрібно шукати що це за потреби і чи можна вгамувати їх якимось іншим шляхом. Щоб розчистити шлях до мети схуднення.
Читай також: Як позбутися лінощів: 4 ефективні кроки
Shutterstock
Якщо зі страхами та перешкодами начебто розібралися, шлях до мети розчистили, а вона все одно не стала ближчою, що робити тоді?
У цьому випадку варто оцінити масштабність мети і якщо вона дуже велика - розбити її на дрібніші етапи. З тим же схудненням- навряд чи вдасться схуднути відразу на 25 кг, якщо звичайно ми не хочемо померти, але якщо схуднути за місяць на 5 кг, а потім ще на 5 і на 5, то бажані результати точно стануть ближче. Якщо ми хочемо переїхати в іншу країну, то, напевно, не розпродавши все одним махом, взявши квиток в один кінець і вирушити в нікуди. Спочатку варто зрозуміти яка ця країна, які взагалі є способи переїзду до неї, чи ви затребувані там як фахівець чи потрібно повністю перекваліфікуватися, чи знаєте ви мову тощо. Поступово, розбиваючи ціль на дрібні етапи та виконуючи їх, ми можемо опинитися у великого результату. Важливо ще не забувати заохочувати себе виконання кожного дрібного пункту плану.
Ще корисно зіставити свої амбіції зі своїми реальними можливостями. Якщо ви хочете стати відомим співаком, але при цьому не маєте ні природного голосу, ні слуху і навіть не берете уроки вокалу - така мета навряд чи колись буде досягнута. Хіба що всі люди на планеті раптом втратять і розум, і слух, а всі співаки та співачки помруть від невідомої хвороби. Якщо ви хочете одружитися з молодим, красивим, багатим і успішним бізнесменом, але при цьому вам 40 років, у вас 40 кг зайвої ваги і велика бородавка на носі – такий шлюб теж навряд чи станеться. Хіба що в бізнес-колах мода на екзотичних тварин не перетвориться на моду на екзотичних дружин.
Читай також: Як перестати відкладати справи: поради психолога
Якщо і ціль начебто моя, істинна, і план складений і навіть результат отриманий, а він не тішить зовсім, навіть навпаки, розчарував?
Таке трапляється. І нічого страшного у цьому немає. Замислюючи щось ми не завжди можемо точно вгадати, що вийде в результаті, а чи сподобається нам те, що вийшло. Це як у ресторані, ви замовляєте нову страву і начебто ви знаєте всі інгредієнти окремо, але не можете вгадати, чи сподобається вам смак, який вийшов у їхньому поєднанні. І навіть якщо смак не сподобався і ви витратили гроші дарма, але як би ви ще дізналися, що ця страва вам не подобається, а може загалом не підходить і ресторан? Скільки важливих відкриттів у науці та техніці було зроблено саме помилково, або в результаті шляху до зовсім іншої мети. Та що там наука, навіть у гастрономії, наш найвідоміший та найулюбленіший Київський торт, є нічим іншим, ніж результатом помилки кондитера. Тому не бійтеся куштувати. Будь-яка дія завжди 50% шансів на успіх. І лише бездіяльність - 100 невдача.
ЧИТАЙ ЩЕ:
Як можна впливати на інших людей? Топ-5 методів
Топ-10 фраз на співбесіді, після яких тебе не візьмуть на роботу
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
