Криза тридцяти – не діагноз, а час змін. Як пройти їх безболісно?
Фото: Burda-media
У 27 або 34, плавно і непомітно або явно і напружено - але це відбувається. Ми починаємо помічати, що час минає. У 17-му здавалося, що життя попереду, і вистачить сил на все. А тут у дзеркалі раптом помічаєш зморшку, а з вечірки хочеться змитись під ковдру. Усвідомлюєш: у можливостей є межа. Вже чимось не стала. Вже стала чимось, що не мріяла. Вже наробила помилок.
Прикмети 30-річних
Фото: Burda-media
Ми помічаємо, що кудись дівається безтурботність. На думку спадають сентенції на кшталт «треба жити реальністю», «вистачить будувати ілюзії»... У словнику з'являються нові слова типу «відповідальність», «обов'язки». І від них якось не дуже затишно. Чи то справа була «кайф», «свобода»...
Проте 30 – не сто тридцять, і розумні розуміють, що це якраз і є розквіт – коли й бажання ще не розгубилися, та можливості додалися додаткові.
• Які плюси? По-перше, до цього віку ми маємо можливість жити незалежно, не оглядаючись щохвилини на маму, і робити те, що нам подобається, а не те, чого вимагає вчителька. По-друге, ми знаємо собі ціну.
• До цього часу кожна має досягнення, якими можна пишатися. Освіта. Вміння. Діти. Але саме зараз нажите раптом перестає задовольняти. "Малувато буде!" - Заявляє внутрішній голос. І це добрий сигнал.
• Переоцінка цінностей та перегляд минулого може призвести і до спраги «почати все спочатку». Від життя хочеться отримати все і більше! З'являється посилене прагнення самореалізації. Часто відкривається друге дихання. Хочеться знайти найкращого партнера. Якщо ще не встигла народити дитину, спробувати себе у ролі мами. Змінити роботу. Виконати мрію і змотатися до Тибету.
Що ми можемо у 30
Фото: Burda-media
Якщо «важкі питання» на цьому етапі все-таки відвідують, але людина вважає за краще від них відмахуватися і все пустити на самоплив, то наступний кризовий період буває складнішим. За всієї індивідуальності проблем є якісь спільні завдання, які реалізуються на певних етапах: у підлітковому віці – самоствердження себе як особистості, у середньому віці – соціальна реалізація (робота, сім'я), у зрілості – екзистенційні проблеми (що я зробила в житті ?). Якщо питання не приходить до належного вирішення, воно «спливає» на наступному ступені.
Гримучу суміш жалю, надій та суперечливих бажань і можна назвати станом кризи. Тобто перелому, після якого щось можна серйозно змінити – життєву ситуацію, саму себе. А це означає, що незручна, незручна і незрозуміла криза насправді помічник і йому треба дякую сказати.
Як у кризі спілкуватися з близькими
Фото: Burda-media
Нерідко, охоплені жагою до діяльності та змін, ми сваримося зі своїм оточенням, яке нас «не розуміє». Так, близькі звикли бачити тебе такою – а тобі вже тісно у рамках цього образу. Але не завжди це означає, що необхідно кардинально змінювати коло спілкування. Спробуй побачити й у них союзників.
• Готуючись до кардинальних змін (наприклад, виходячи або кидаючи на роботу), обміркуй по пунктах всі наслідки нововведення. Що зміниться у порядку дня? У характері спілкування? Спробуй подивитися на це й очима близьких, щоб пом'якшити невідповідність звичного та нового.
• Порадившись із рідними, можна зробити зміни не такими кардинальними, а отже, не такими болючими. Наприклад, ти заздалегідь впевнена, що чоловік не відпустить вас від дитини на жодні курси, а в процесі обговорення виявляється, що цілком можна обійтися нянею на кілька годин.
• Чому б, зрештою, відкриваючи нові горизонти і ставлячи собі нові цілі… не вигадати спільну мету? Її і реалізовувати веселіше!
Рада редактора. Неодмінне очікування труднощів налаштовує неминучість цих труднощів. Не треба починаючи з 25-ти щоранку виглядати у вікно: де ти, криза? Просто варто пам'ятати про нього як про можливість - щоб не застав зненацька. Багато хто проходить життєві етапи досить плавно: це залежить ще й від темпераменту та оточення.
Простий антистрес-прийом для трамвая та супермаркету
Яке ти дзеркало? Універсальний психологічний супер-прийом
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
