Кінза: що це, користь, шкода та як вживати правильно

У нашій новій статті поговоримо про користь кінзи для здоров’я, як використовувати цю рослину в кулінарії та багато іншого. Читай та додавай собі в закладки!

Unsplash

Що таке кінза і як вона виглядає

На вигляд, за формою листочків кінза майже не відрізняється від петрушки. Але і смак, і запах у неї зовсім на петрушку не схожі. Вона ні на що не схожа! Є в ній щось таке собі, екзотичне.

Чим пахне кінза?.. Точніше за всіх у цьому були стародавні греки, вони навіть назву цій траві дали відповідну: у перекладі з давньогрецької назва кінзи («корис») перекладається як… клоп. Але греки, зважаючи на все, хитрували, назвали зелень непривабливим словом, а самі дуже широко її застосовували. Адже хороша трава!

Кінза, коріандр та інші назви

Кінза та коріандр — це різні частини однієї рослини. Кінза — це листя, а коріандр — це насіння.

Звідки родом кінза?

Швидше за все, батьківщина кінзи – південно-східні краї, там вона й досі зустрічається у дикій природі. А в окультуреному вигляді її знає більша частина земної кулі. Без запашних листків кінзи немислимі алжирський суп сорбу та різноманітні марокканські закуски кемія, американське севиче та традиційний в’єтнамський бульйон фо.

Користь та шкода кінзи

Хочеш знати, чим корисна кінза? Читай далі!

Склад кінзи

Кінза — зелень, а тому малокалорійна: всього 23 ккал на 100 г.

І, як будь-яка зелень, вона багата на клітковину. А на додаток до цього – цілий спектр вітамінів та мікроелементів. Кінза містить вітаміни Е, С, А, вітаміни групи В, вітамін Р (рутин), що сприяє відновленню клітин, К, що регулює згортання крові й бере участь у «побудові» кісток і з’єднувальних тканин, а також нормалізує роботу жовчного міхура та печінки.

Цинк, марганець, залізо, селен, мідь, калій, натрій, магній, фосфор, кальцій – все це в запашних листочках та стеблинках кінзи. Особливу увагу слід звернути на мідь: вона бере участь у процесах утворення колагену, можна сказати, «будує» красу обличчя та тіла.

Також кінза містить органічні жирні кислоти: лінолеву, міристинову, олеїнову, пальмітинову та стеаринову. Лінолева кислота бере участь у процесах жирового обміну в організмі, вона дуже важлива для тих, хто прагне підтримувати свою вагу в нормі. Міристинова кістлота стабілізує структуру білків, олеїнова кислота «відповідає» за бадьорість та енергію, а пальмітинова та стеаринова діють як стимулятори для роботи олеїнової кислоти.

Unsplash

Чи може кінза завдати шкоди?

Зрозуміло, може, якщо занадто захоплюватися нею. Надлишок кінзи у раціоні жінки може призвести до порушення місячного циклу, у чоловіків – до розладів сну, ослаблення потенції, зниження пам’яті.

Але насамперед, зелень кінзи протипоказана при гастритах, підвищеній кислотності, захворюваннях серця, гіпертонії, тромбофлебіті, тромбозі та цукровому діабеті.

Як вибрати та зберігати кінзу?

Хороша кінза має бути соковита, насиченого зеленого кольору, з добре розвиненими різьбленими листочками. Листочки, що підв’яли й пожовкли, набувають неприємного різкого смаку.

Зберігають кінзу, як і будь-яку іншу зелень: у холодильнику, у відділенні для овочів, або на кухонному столі у склянці із прохолодною водою.

Маленькі хитрощі

Кінзу, як і будь-яку ароматну зелень, не слід піддавати тривалій тепловій обробці, тому додають її до страв в останній момент. Дуже важливий аспект. У кінзи аромат ніжний і тендітний, а ось у її насіння, у коріандру, запах більш щільний, виразний. З ним треба поводитися більш стримано.

Використання кінзи в кулінарії

Звісно ж, кінзу використовують у різноманітних стравах та смаколиках. Читай далі про те, які частини кінзи їстівні, а також рецепти з кінзою.

Що в кінзі їстівне?

Їстивна не тільки зелень кінзи, а і її мініатюрне насіння, схоже на горошини перцю. Насіння має іншу назву – коріандр. З цим насінням знайомі навіть ті, кому кінзу свіжу ігнорує. Коріандром приправляють індійське карі, індонезійські та карибські страви.

Коріння кінзи теж додають у їжу. На південному сході Азії дуже популярна приправа із суміші сушеного кореня кінзи з часником та перцю.

Що готують із кінзою?

Свіжа кінза, як і її насіння коріандр, — ідеальний супровід для страв східної та південно-східної кухні. Зелень кінзи чудово відтінить страви в’єтнамське, товчене або мелене насіння – індійське. У європейській кухні кінза теж займає гідне місце. Вона чудово поєднується з сардинами в будь-якому вигляді, її зелень привносить особливу, ні з чим не порівнянну нотку в тартар з телятини.

Таджин з ягнятини з курагою та кінзою

Час приготування: 1 год 30 хв.

На 4 порції:

• 800 г ягнятини
• 200 г кураги
• 100 г чорних оливок
• 3 цибулини
• 2 молоді кабачки
• 80 г мигдалю
• 1 пучок кінзи
• 1 кубик курячого бульйону
• 1/4 ч. л. меленої кориці
• 1 ч. л. меленого куміна
• 1/4 ч. л. меленого імбиру
• 1/4 меленого коріандру
• оливкова олія
• сіль

Кубик бульйону подрібнити та розчинити у 200 мл гарячої води. Кабачки вимити, обсушити та нарізати кружальцями.

М’ясо промити, обсушити, нарізати кубиками та обсмажити в сотейнику на невеликій кількості олії. Обсмажене м’ясо перекласти в інший посуд.

Цибулю очистити, нарізати поздовжніми часточками та викласти рівним шаром на дно сотейника, де готувалося м’ясо. Викласти на цибулю м’ясо, присипати спеціями, посолити та влити бульйон. Зверху розподілити оливки, курагу та кабачки. Готувати під кришкою на повільному вогні 1 год.

Мигдаль обсмажити на сковороді без додавання жиру. Кінзу промити, перебрати, обсушити, листочки з гілочок обірвати.

Готовий таджин розкласти по порційних тарілках, посипати мигдалем та листочками кінзи.

Unsplash

Спагетті з лимоном та кінзою

Час приготування: 25 хв.

На 4 порції:

• 500 г спагетті
• 1 кубик курячого бульйону
• сік та цедра 2 лимонів
• 100 г вершкового масла
• 1 пучок кінзи
• сіль
• перець

Кінзу промити, перебрати, обсушити, листочки з гілочок обірвати. Вершкове масло охолодити й нарізати дрібними кубиками.

У невеликій каструлі з’єднати сік та цедру лимонів, довести до кипіння і варити 2 хв на повільному вогні. Покласти вершкове масло і збивати віником до отримання однорідної світлої маси. Соус посолити, поперчити та до подачі на стіл зберегти гарячим.

Спагетті відварити в достатній кількості окропу з подрібненим кубиком бульйону. Готові спагетті відкинути на друшляк, перекласти в глибоку миску, полити соусом і перемішати. Спагетті розкласти по порційним тарілкам. За бажанням прикрасити блюдо листочками свіжої кінзи.

Табуле булгур-кіноа із зеленню

Час приготування: 40 хв.

На 4 порції:

• 150 г суміші кіноа з булгуром
• 1/2 великого салатного огірка
• 200 г чері
• 1 пучок кінзи
• ½ пучка шніт-цибулі
• 4 гілочки м’яти
• 5 молодих цибулин
• 10 редисок
• 100 г світлих родзинок
• Сік 2 лимонів
• 2 ст. л. оливкової олії
• сіль
• перець

Кіноа з булгуром відварити, як описано на упаковці. Надлишок рідини злити, дати крупі повністю охолонути. Редиску вимити, обсушити й нарізати тонкими кружальцями.

Помідори вимити, обсушити та нарізати четвертинками. Молоді цибулини очистити та нарізати тонкими кільцями. Огірок нарізати кубиками. Шніт-цибулю, кінзу, м’яту вимити, перебрати, обсушити й дрібно порубати.

У глибокій мисці перемішати підготовлені продукти, додати ізюм, збризкати соком лимонів і оливковою олією, посолити й поперчити до смаку. Перед подачею посипати блюдо кружальцями редиски.