Бронхіт, пневмонія, ангіна, цистит - існує низка захворювань, при лікуванні яких без антибіотиків не обійтися. Що робити, якщо після курсу антибіотиків, ти зіткнулася з їхньою побічною дією – порушенням мікрофлори кишечника та діареєю?
Burda Media
Антибіотики – один із головних винаходів сучасної медицини. З їхньою допомогою лікарі навчилися перемагати інфекції, від яких ще 100 років тому наші предки помирали. Наприклад, перш ніж з'явився пеніцилін, пневмонія закінчувалася летальним результатом у 90% випадків! Однак, крім незаперечних переваг антибіотиків у лікуванні хвороб, викликаних мікробними інфекціями, їх застосування часто супроводжується побічними ефектами. Один з найчастіших симптомів - антибіотик-асоційована діарея (ААД).
ЧИТАЙ ТАКОЖ: Зима без застуд: як зміцнити імунітет?
Мікрофлора у небезпеці
Shutterstock
Антибіотики гнітюче діють як на патогенні мікроорганізми, а й у природних жителів кишечника, необхідні його нормальної роботи. Зміна кількісного та якісного складу, а також властивостей кишкової мікрофлори провокує виникнення дисбактеріозу. "Погані" бактерії починають активно розмножуватися. Це може виявитися як легкими розладами випорожнення, так і важким багаторазовим проносом з домішкою крові та зневодненням. У таких випадках треба терміново звертатися до лікаря, тому що важку діарею, що виникла внаслідок прийому антибіотиків, необхідно лікувати під суворим контролем лікаря.
Ризик розвитку дисбактеріозу кишечника та ААД підвищується при тривалій антибактеріальній терапії (більше 10 днів), частому прийомі антибіотиків, а також використанні препаратів низької якості або неправильному режимі їх вживання.
Антибіотик-асоційована діарея (ААД) характеризується такими проявами:
- рідкий або кашкоподібний стілець із частотою понад 3 рази на добу;
- перевищення добової кількості калу понад 200 г;
- ААД може розвинутись у період від 2 годин після прийому антибіотика до 8 тижнів після його відміни.
Як лікувати діарею, спричинену прийомом антибіотиків?
Якщо причиною діареї є зміна мікрофлори кишківника, часто призначаються препарати пробіотики. Вони сприяють нормалізації балансу мікрофлори кишечника, усунення діареї та інших проявів дисбактеріозу. При лікуванні та профілактиці ААД доведено ефективність, наприклад, препарату Лактовіт Форте. До його складу входять суперечки лактобактерій бацилюс коагуланс (B. coagulans), фолієва кислота (вітамін В9) та ціанокобаламін (вітамін В12).
Суперечки бактерії бацилюс коагуланс (B. coagulans) у кислому вмісті шлунка активізуються та потрапляють у кишечник, де виробляють корисну L(+) форму молочної кислоти та ефективно запобігають росту патогенних мікроорганізмів. Молочна кислота, що виробляється B.coagulans, створює оптимальну кислотність середовища для розвитку нормальної мікрофлори кишечника, має антибактеріальну дію. Бактерії В. сoagulans не колонізують слизову оболонку кишечника і поступово виводяться із шлунково-кишкового тракту, надаючи тривалий лікувальний ефект після закінчення їх прийому.
Фото: Бурда Медіа
Лактовіт Форте, на відміну від багатьох інших пробіотиків, сприяють відновленню та розвитку рідної мікрофлори, унікальної для кожної людини, а не просто заселяє кишечник «чужими», невластивими організму бактеріями.
вітаміни В9 (фолієва кислота) та В12 (ціанокобаламін) у свою чергу сприяють активному зростанню та розвитку Bacillus coagulans у кишечнику, посилюють імуномодулюючий ефект та відновлюють слизову оболонку кишечника. Препарат можна застосовувати вагітним жінкам та дітям з перших місяців життя.
Дози вітамінів В9 і В12 у препараті Лактовіт Форте (1,5 мг та 15 мкг відповідно) є безпечними для дорослих та дітей (при дотриманні рекомендованого дозування, зазначеного в інструкції).
ЧИТАЙ ЩЕ:
Алкоголь та прийом ліків: чому не можна змішувати?
Антибіотики при ангіні: чи обов'язково приймати
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
