Порада психолога: що робити, якщо ти – «нелюба донька»

У психології та психотерапії прийнято вважати, що багато наших проблем родом із дитинства. Для жінок дуже вагомими є стосунки із мамою. Що робити, якщо у тебе не надто хороші стосунки з мамою?

Unsplash

У цих стосунках закладається багато чого: як жінка бачить і бачитиме себе, світ, відносини між людьми. Якщо мама давала нам багато любові, схвалення, поваги, то ми отримали багато ресурсів, щоб розібратися зі своїм поглядом на світ і на себе.

Також читайте

Конфлікти з мамою: лайфхак від психолога Юлії Рубльової полегшить вам життя

А якщо стосунки з мамою були складні? Якщо мами не було? Як розібратися: хороші вони були чи погані, хто винен, і що з цим робити?

Катя Ліщенко

Говоримо з Катей Ліщенко – психологом, психотерапевтом, провідною психотерапевтичною групою.

Катя, як часто до Вас звертаються із проблемами у відносинах з мамою?

Тема стосунків з мамою, та й загалом із батьками це завжди гостра тема, я б сказала універсальна для всіх клієнтів, навіть коли вони приходять з іншими запитами, то рано чи пізно ми все одно торкнемося теми дитинства та стосунків із батьками.

Через які складності доводиться проходити «нелюбим донькам»?

О, тут список величезний! Порушення базової безпеки, складності з кордонами, страждає на самоцінність, страх, сором, вина. Це комплекс, який захоплює все життя.

«Нелюбим донькам» властиві типові рани:

Невпевненість.

Нелюба дочка не знає, що заслуговує на любов і увагу; вона виросла в середовищі, де її ігнорували, не чули чи критикували з найменшого приводу. У її голові звучить голос матері, який повідомляє, якою вона не є – розумною, красивою, доброю, люблячою, слушною. Цей голос так і отруюватиме їй радість від досягнень і заважатиме розкриватися талантам, якщо не змусити його замовкнути.

Недовірливість

Сприйнятлива і любляча мати вчить своє дитя, що світ безпечний, що це місце, де його потреби задовольняються, питання не залишаються без відповідей і хтось підтримає у разі неприємностей чи труднощів. Дочки з надійною прихильністю неважко покластися на людей, вона не почувається вразливою, довіряючи іншим через своє світосприйняття і впевненість у власних судженнях. Жінка може постійно чекати, що її зрадять, помічаючи в будь-якому слові, жесті та вираженні особи співрозмовника ознаки того, що треба бути напоготові.

Складнощі із встановленням кордонів

Сприйнятливі матері з дитинства вчать дітей здоровою мірою залежності та незалежності, поважаючи їх емоційний та фізичний особистий простір, в який не вторгаються. Ще серйозніша проблема полягає в тому, що нездатність правильно встановлювати межі особистого простору та нерозуміння їх важливості робить майже неможливим створення та підтримання нормальних відносин, доки жінка не перемістить неусвідомлені уроки, засвоєні в дитинстві, в область усвідомлюваного та не змінить образ дій.

Неадекватна самооцінка

Ми дізнаємося, хто ми, спостерігаючи, з яким виразом обличчя дивляться на нас інші люди, особливо матері, і як вони реагують на нас, наші слова та вчинки. Один за одним ці сигнали з раннього дитинства формують самосприйняття.

Любляча і чуйна мати допомагає дитині не тільки скласти позитивне уявлення про себе, а й прийняти себе. Прийняття дозволяє бачити себе як цілісну особистість з усіма перевагами та недоліками.

Також читайте

Відносини з мамою впливають на твою долю: дізнайся як!

Якщо мами взагалі не було, де маленькій дівчинці брати розуміння «ХТО Я?» і «ЯКА Я?»

Від жінок, які є поряд. Завжди є хтось, хто виконує цю функцію, навіть у дитячому будинку. Тут питання жіночої ініціації, коли дівчинка входить у жіночий світ! Постраждати дівчинка може навіть коли мати поруч, але вона сама по собі, як про жінку мало розуміє. У дорослому житті доведеться несвідомо шукати способи пройти ініціацію – потрапити до жіночого світу! І не всім це вдається, це велика робота над собою.

Unsplash

Також читайте

Догодити мамі: відтінки материнського кохання

Чи слід налагоджувати втрачений контакт із мамою у дорослому віці?

Батьки рідко змінюються добровільно, якщо вони встигли зазирнути у своє життя з допомогою психотерапії чи інших способів. Рідко у кого вистачає розуміння, що звинувачення дитини – це привід бути почутим і у стосунках. Частіше за звинуваченнями дитини, будуть звинувачення у відповідь і заперечення.

Мамам складно визнавати помилки не зі шкідливості, а через психічний захист. Виглядає це прикро, і ми потрапляємо знову в кругообіг неприємності та емоційної покинутості. Якщо є сили вибудувати дистанцію з мамою, яка підходитиме – відмінно, якщо ні, то не обов’язково брати всіх у своє життя. На жаль…

Також читайте

10 речей, які допоможуть налагодити стосунки із дочкою

Нелюбов мами треба прощати?

Це неможлива історія! Я перед клієнтами ставлю завдання зрозуміти і пережити безсилля з приводу неможливості щось змінити. У нас завжди буде конфлікт внутрішній біль та вини! Ми з одного боку звинувачуємо маму, а з іншого — виправдовуємо! Тут важливо не заперечувати факт того, що вона жила, як могла, і водночас завжди буде справжній біль.

Також читайте

Нелюбі дочки: поради психолога, як змінити своє життя

Чи обов’язково зі складними стосунками з мамою треба йти до психотерапевта?

Не всі люди мають бути у психотерапії. Психотерапія – це інструмент, за допомогою якого можна зробити процес швидшим і якіснішим. Якщо жінка може сама виявити свою цінність, відрегулювати кордони, помітити, де вона може наповнити свою порожнечу, то я не бачу жодних проблем, вона впорається сама. Але якщо відносини сильно зруйновані, то внутрішніх ресурсів на це мало і потрібна підтримка та допомога фахівця.