Доброго дня, Дідусю Мороз!

Хто із зірок вірить у Діда Мороза? Які подарунки знаменитості замовляли у дитинстві? А хто й сам побував у кожусі снігового діда? Напередодні Нового року ми дізналися про це! Потап та Настя (музичний дует)«У дитинстві я помічав, що Дід Мороз якийсь підозрілий надто схожий на тата. Вже в школі друзі підтвердили мої припущення і все роз’яснили. Після цього я кілька років продовжував вдавати, що вірю в Діда Мороза: мене досить строго виховували і новорічне перевдягання тата було радісною подією! Подарунки були скромними, але я завжди був щасливий отримувати довгоочікувані машинки та інші іграшки. Ставши батьком, я перетворююсь на Діда Мороза для своїх дітей. Якось, напередодні Нового року, ми з Настею в образах Діда Мороза та Снігуроньки виступали у дитбудинку, де живуть дітки із серйозними захворюваннями. Через деякий час нам розповіли про справжнє диво: хлопці були не просто в хорошому настрої, а й результати їхніх аналізів після концерту стали набагато кращими!» — каже Потап. «Вже років о п’ятій я здогадалася, що Діда Мороза немає. Тоді мої батьки запитали, що я хочу на Новий рік, і я зрозуміла, що саме вони готують усі новорічні сюрпризи. Поставилася до цього дуже спокійно: я була реалістичною дитиною, до того ж, батьки мене дуже балували. Вони дуже часто бували за кордоном, звідки привозили чудові іграшки та солодощі. На Новий рік я отримувала все, що хотіла. Якось загадала, щоб Дід Мороз першим прийшов вітати мене та віддав мені весь свій мішок із подарунками для всіх діток. Бажання збулося – я отримала цілий мішок подарунків, про які мріє кожна дитина: дефіцитний тоді конструктор “Лего”, коробки “Кіндер-сюрпризу”, ляльки Барбі, солодощі”, – зізнається Настя.Оля Полякова (співачка)«У мене таке враження, що я завжди знала, що Діда Мороза немає, але, напевно, все-таки був період, як і всі діти, віри в чудеса. Ось моя старша дочка теж начебто не вірить у Діда Мороза, але підіграє. Я поводилася так само у її віці. Мені здається, що кожній людині хочеться дива, тому десь у глибині душі ми, навіть будучи дорослими, ще довго сподіваємось на існування Діда Мороза. У дитинстві я писала листи Дідусеві. І не просто писала, а ще й до морозилки їх відправляла. Все як належить! У моєму дорослому житті Дід ​​Мороз все ще існує. Більше того, я за ним одружена! Крім того, до нас щороку приходить святий Миколай. Моя молодша дочка має хресну, у якої своє івент-агентство. Крім Аліси, у неї ще 8 хрещеників. Щороку вона наймає артиста на роль святого Миколая, і ця прекрасна людина цілий день їздить до дітей та вітає їх. Як правило, це студент Університету культури та мистецтв у ватній бороді, з молодою Снігуронькою».Олексій Суханов (ведучий «Кулінарної академії Олексія Суханова», шоу «Говорити Україна» (канал «Україна»)«Тато, коли я був маленьким, вбирався для мене Дідом Морозом. Одного разу він прийшов зі Снігуронькою, де я впізнав свого… дідуся. Я був такий вражений цим, що забув геть-чисто всі вивчені для Діда Мороза вірші… втім, подарунки мені й так дісталися. Я маю молодшого брата, і я щасливий, що жодного разу не додумався його переконати в тому, що казці в нашому житті місця немає. Я досі вважаю, що Дід Мороз є і є щороку в образі коханої людини, котра за кілька місяців до 31 грудня, як партизан, ретельно і не привертаючи увагу, з’ясовує твої побажання. Так чудово усвідомлювати, що навколо тебе ще може бути казка, диво – приголомшливе укриття від нинішнього божевільного світу!»Віктор Бронюк (соліст гурту «ТІК»)«Я вірю в Діда Мороза! Вважаю, що кожен дорослий — у душі маленька дитина, яка мріє про новорічне диво. І це диво обов’язково станеться з тим, хто в нього по-справжньому вірить! Листи Дідові Морозу я ніколи не писав – вважав, що в нього і так багато роботи, навіщо завантажувати Мороза вкотре?! Пам’ятаю, колись ще в школі Дід ​​Мороз подарував мені залізничний вагончик. Але він зламався, і я дуже засмутився тому, що дідусь дарує іграшки, які так швидко виходять з ладу. Сам я ніколи не вбирався Дідом Морозом — діти мене чомусь дуже швидко впізнають. Тому я прошу знайомих, які можуть виконати цю роль, щоб вони прийшли та привітали моїх діток».Вадим Абрамов ведучий шоу “Ревізор” (“Новий канал”)«Я досі вірю у Діда Мороза. Обов’язково треба вірити у щось чарівне. Адже під Новий рік із нами завжди відбуваються дива. Я навіть одного разу дітям повернув віру у Діда Мороза. Я працював у дитячому садку і вів курси англійської. І ось на новий, 96 рік, прямо перед ранком, до мене підходять діти і кажуть: «Дідусь до нас знову не прийде, це все Світлана Володимирівна (вихователька, яка рік у рік виконувала цю роль, оскільки найросла була)» . І уявіть собі здивування дітей, коли вийшов справжній Дід Мороз, тобто я в костюмі і заговорив басом. Вони тоді всі до одного зрозуміли, що Дід Мороз є і в нього треба вірити і що треба бути слухняними… А найголовніше, що в житті завжди є диво. Сам я в дитинстві писав листи Діду Морозу. Спочатку просив братика, потім залізницю, собаку, кота, хом’ячків, гойдалки, велосипеда… Потім пішли плеєри, шкіряні рюкзаки, турецькі светри та кольорові пуховики — але про це я вже не писав, а просто озвучував батькам. Я знав, що вони з ним якось домовились. І Дід Мороз приносив мені все, крім брата та свійських тварин».Анастасія Мазур (провідна програма «Факти» (ICTV) «У дитинстві і тато, і дядько вбиралися для мене Дідом Морозом. Пригадую, якось ми були в гостях у бабусі. І раптом почули гучний стукіт у двері. Ніч на подвір’ї ми, звичайно, дуже злякалися. А в кімнату раптом входить величезний такий чоловік у кожусі навиворіт, у шапці, з білою бородою та величезним мішком. Запитує: «Чи живуть тут слухняні дівчатка?» Ми від страху просто заніміли! Заспокоїлася я тільки тоді, коли побачила добрі очі цього дідуся (дуже схожі на очі мого тата). А коли Дід Мороз дістав з мішка гарну скриньку, зовсім забула про страх. І зовсім не помітила, що борода у дідуся з паперу, а от тато взагалі кудись подівся, а потім знову прийшов. Вірила я в Діда Мороза дуже довго, поки одного новорічного ранку, коли мені було років 11, не побачила, як батьки навшпиньки крадуться до ялинки, щоб покласти нам із сестрою подарунки. Потім я серйозно заявила мамі: «Я знаю, що Діда Мороза немає, що це ви з татом!» Мама посміхалася і відмовлялася. А я, розкривши їхній секрет, вирішила почекати до наступного Нового року, щоб переконатися в усьому ще раз. Але за рік якось узяла та подорослішала. Батьки знову підкладали подарунки, я вже знала, що це вони, шукала подарунки напередодні Нового року у шафах та на антресолях. Але мовчала, адже підростала молодша сестра, а вона у Діда Мороза ще вірила. Тому я лише усміхалася і підморгувала батькам, мовляв, ваш секрет я знаю, але не розкрию».Андрій Іскорнєв (пластичний хірург)«У Діда Мороза я перестав вірити досить рано, у старших групах дитячого садка вже всіх переконував і пояснював друзям, що його не існує і що, швидше за все, в нього перевдягається їхній тато, варто лише придивитися. Як я дізнався про це? Просто здогадався! У мене не було розчарування, родичі не розбили мені мрії та серце, приголомшивши такою новиною. Я до цього прийшов сам, спокійно прийняв цей факт, та ще й усьому дитячому садку розповів, спираючись на докази. Листи Дідові Морозу не писав, але батьки та бабуся з дідусем завжди хитро питали мене, що я загадав як подарунок Діда Мороза, і, як не дивно, він жодного разу не помилився і завжди виконував мої замовлення. Ну, що там у нашому дитинстві можна було просити — залізницю, машинку, м’яч, цукерки, квиток на ялинку (більше через подарунок, звичайно, який після цієї ялинки вручали)… Були й сюрпризи від Діда — так би мовити, понад замовлення приносив щось. Сам я у Діда Мороза вбирався у школі, коли старшокласники влаштовували свято для малюків. Не знаю, чи це було правдоподібно, але завжди весело! Згадую, як швидко входив у роль статного, бородатого, доброго чарівника, налаштовував нижчий голос і під крики «Де-ду-шка Мо-роз!» і сам уже відчував святкову, казкову атмосферу!Дмитро Комаров (провідний шоу «світ навиворіт» («1+1») «Листа Дідові Морозу я не писав — передавав прохання через батьків. Добре пам’ятаю, що коли мені було років три-чотири, я замовив моделі машин «швидкої допомоги», пожежної та міліції. У продажу тоді такого не було. Батькам довелося самим декорувати звичайні моделі, розфарбовувати їх, перетворюючи на мініатюрні спецавтомобілі. Я вірив у Діда Мороза, доки сам не став «татом» у шестирічному віці: саме тоді в мене народилися брат і сестра — двійнята. З цього моменту я вже сам вбирався у Діда Мороза і на свята розважав своїх молодших. Батьки відволікали брата та сестру, а я виходив із квартири, у під’їзді одягав шубу та бороду, після чого дзвонив у двері. Як зараз пам’ятаю – коли вперше зробив це, брат із сестрою дуже мене злякалися та ридали. Я брав їх на руки та заспокоював, дістаючи з мішка подарунки. Думаю, що вийшло дуже правдоподібно!»Григорій Решетник (телеведучий СТБ)«Пам’ятаю, у 9-му класі вчителі попросили мене побути Дідом Морозом для першокласників. Мені видали костюм, наклеїли вуса і бороду, познайомили з моєю Снігуронькою, також ученицею дев’ятого класу, і сказали: “Вперед, хлопці, у вас все вийде”. Саме тоді я зрозумів, наскільки це складний образ і що справжнім Дідом Морозом бути непросто. Дітки раділи, читали вірші, водили хороводи і навіть не підозрювали, що їхньому «дідусеві» всього 14 років. З того часу я вірю в Дідів Морозів та Снігуроньок і розумію, як нелегко перебувати по той бік казкового костюма: довіру дітей заслужити дуже складно. Це непроста, але дуже цікава робота. І я бажаю всім батькам бути Дідами Морозами для дітей не лише 31 грудня. Ми з дружиною вітаємо нашого Ванечку з Днем святого Миколая, а вже потім розпочинаємо підготовку до Нового року: вбираємо ялинку, готуємо смачні страви. Зазвичай новорічну ніч я проводжу на роботі, а моя сім’я підтримує мене за лаштунками. А вже після свята ми вирушаємо до бабусь та дідусів, до Миколаєва та Івано-Франківська. Здійснюємо такий собі міні-тур Україною. Цього року Новий рік я також зустрічатиму на роботі разом зі своєю сім’єю».Олег Собчук (соліст гурту «С.К.А.Й»)«Вперше я дізнався, що Діда Мороза не існує, у дитячому садочку. Мої колеги відкрили мені цю жахливу таємницю. Хоча старший брат довго намагався продовжити мою віру у Діда Мороза. Як, втім, і я намагаюся зберегти цього чудового персонажа для своїх дітей. Дочка Таня вже доросла, їй 12 років, тому вона знає і про Діда Мороза, і про святого Миколая. А ось синові Арсенію лише шість. І незважаючи на те, що він не вірить у Діда Мороза, святий Миколай завжди залишається для нього справжнім. Ми йому у цій вірі допомагаємо! До речі, я сам щиро вважаю, що на Новий рік та Різдво трапляються дива! Пам’ятаю, одного разу на новорічному ранку я був зайчиком. Коли фотографувався з Дідом Морозом та його онукою, Снігуронька дуже ніжно посміхнулася мені, погладила вушка і почастувала цукеркою. Це було моє перше кохання — і це у 4 роки! Моя дружина Марія, до речі, чимось схожа на неї, і мене це приємно вражає».Читайте також:За кого вболівають та грають наші зірки?