Проекціями живуть усі. Навіть психологи іноді потрапляють у цю пастку. Проекція - це коли "я думаю, що знаю, що ти думаєш", "я думаю що знаю, що ти відчуваєш", "я думаю, що знаю, що ти хочеш і чому ти це робиш" - загалом, я знаю про тобі все.
Ти теж мене знаєш і розумієш, значить спілкуватися словами не обов'язково, спілкуватимемося проекціями.
ЧИТАЙ ТАКОЖ: До чого доводить спілкування із жінкою: 10 історій кіногероїв
Коли сексуально незадоволена та скута заборонами жінка обурено скаржиться подругам, що всі чоловіки до неї чіпляються і всі її хочуть – це проекція. Коли Моніка Белуччі або Шарліз Терон згадують, що чоловіки часто дивляться на них і роблять недвозначні речення – це реальність.
Тому що звичайній жінці зі звичайною зовнішністю хочеться і сексу, і чоловіка. Але виявити це бажання не дають заборони у її голові.
Тому вона розміщує небезпечне для себе бажання в інших і залишає собі лише «безпечну» його частину — ганити чоловіків за бажання, яке не може собі дозволити. Ще й розширювати цю чоловічу хтивість на все людство. Компенсуючи цим відсутність сексу у своєму реальному житті — «Я б віддалася, але тому, хто покохає мене всією душею, а не цим жеребцям, але яка ж я спокуслива, якщо вони так мене домагаються».
Так агресивна людина бачить у інших лише злість та агресію. Підозральний — уявляє навколо змови. А веселун і балагур регота всіх своїми жартами, не помічаючи, що люди навколо не сміються. Йому весело — і йому здається, що й усі довкола хочуть веселитися.
Якщо не відстежувати проекції, не розрізняти, де проходить межа між реальним світом і тим, що відбувається у нашій голові – це ускладнює життя.
Більше того, може навіть її зруйнувати. Досить згадати розповідь Чехова «Смерть чиновника», у якому головний герой взяв і помер після того, як чхнув на лисину відставного генерала Бризжалова. Помер, хоча сам відставний генерал був у пристойних літах, якщо вже комусь і треба було померти в цьому сумному оповіданні, то саме йому за віком. Проте герой все думав і думав, як образив начальника, хай не свого, але можливо начальника його начальника. І як один начальник розповість іншому про цей страшний конфуз і якими жахливими будуть наслідки.
Тому, якщо ти хочеш, ну якщо не померти, то дуже постраждати — думай. Що інші думають про тебе? І спілкуйся зі світом через призму своїх проекцій.
Мене всі хочуть - Тема номер один мого хіт-параду безглуздих надуманостей.
«Всі» хочуть лише зірок кіно та сцени, суперспортсменів чи супербагачів. Просто тому, що шлейф слави та грошей приховує всі справжні якості людини. Всім іншим треба добре попрацювати, щоб їх захотіли конкретні Вася чи Петя чи Маша.
Тому коли дівчина середніх років середньої зовнішності раптом починає розповідати подругам, що її хочуть всі зустрінуті чоловіки, причому не просто хочуть, а хочуть одружуватися, добиваються, обсипають подарунками — стає смішно. Потім сумно, потім набридає.
Дивитися як бідолаха млосно закочує очі і викочує декольте перед кожним охоронцем у торговому центрі, багатозначно дивиться на кур'єра, який приніс піцу або робить «обличчя» водієві таксі. А потім заводить улюблене "він Так на мене подивився, він додався до мене в друзі в соцмережах, він підійшов до мене і сказав "ви не знаєте, як пройти в бібліотеку?", значить точно, абсолютно точно, він запал на мене, він мене хоче, і я не знаю, що робити».
Від такої стурбованої пані біжать усі — і подруги, і ті, хто, як вона думає, її пристрасно хоче. Подруги втомлюються від «локшини», чоловіки ж лякаються всіх цих дивних поглядів, жестів чи цицьок, виставлених у заклику «візьми мене».
Усі хочуть мені зла — тема номер два, і зазвичай вона трапляється із сексуально проективними дамочками після того, як від них усі розбіглися. Злі подруги розбіглися від заздрощів. Ну а чоловіки зникли тому, що «ім не дала, значить, їм потрібен від мене тільки секс, негідникам».
Але буває, ця надуманість не має сексуального підтексту і виникає у тих, хто просто злий. На світ, людей, на події.
Не визнає цю агресію у собі, тому поміщає їх у інших людях. Спілкуватися з такою людиною неможливо, тому що в кожному твоєму слові, жесті чи погляді в його бік вона бачить «зло». Його хотіли зачепити, образити, насолити, принизити, розтоптати, підсидіти і таке інше. Тому спілкується така людина шляхом претензій та образ.
Спочатку ти намагаєшся пояснити, що нічого такого не мала на увазі. Однак, невдовзі розумієш, що це марно. Простіше вийти зі стосунків.
Зі мною щось не так, я хворий або я можу захворіти — менш руйнівна недовірливість, ніж дві попередні, хоча б тому, що здебільшого зачіпає лише того, хто нею страждає.
Щойно чхнувши, така людина вже біжить в аптеку за пакетиком ліків. При найменшому похолоданні укутується у теплі речі. Ретельно протирає прилади в ресторані дезінфектором або не ходить туди.
У близьких стосунках з такою людиною може бути важко, особливо якщо його партнер — звичайний «кріпак», а не недовірливий іпохондрик.
Усі на мене дивляться — це просто жах для невпевнених людей, які застрягли у своїх комплексах. Але на відміну від сексуально стурбованих дамочок чи «злісних карликів», невпевнені люди далеко не завжди «бачать» у поглядах інших зло.
Вони злі до себе та на себе. Вони гадають, що вони погані, негідні, не цінні. А інші лише помічають цю нецінність.
Часто вони почуваються на публіці як на розпеченій сковорідці, їм здається, що всі помічають найменші недоліки, не прощають незнання, контролюють поведінку. Так жінці з парою зайвих кіло здається, що всі думають, яка вона товста. Жінці незадоволеною своєю зовнішністю здається, що всі помітили зморшку на сукні і те, що вона з демократичного H&M. Працівнику, не впевненому у своїх силах, здається, що всі колеги сміються з нього або хочуть підловити на помилці.
Загалом, якщо перші два типажі доводять інших, цей типаж доводить себе. Причому іноді так доводить, що може звільнитися з хорошої роботи, бо йому здається, що всі їм незадоволені.
Я геній і я всім цікавий — це така недовірливість із відтінком нарцисизму. Але на відміну від нарцисів, які, щоправда, багато чого можуть робити добре та якісно, просто «генії» взагалі не паряться пошуком у себе хоч якихось здібностей. Вони сміливо йдуть і творять чорти що так само сміливо вірять, що це всім цікаво.
Подруга наклакла якихось фото похапцем на мобільний і тут же відправляє тобі всі ці 155 нечітких знімків — «Подивися, яку я провела фотосесію», друг нудним голосом записав тригодинне відео «Як замінити лампочку, що перегоріла», і тут же показує його тобі — «Це мій новий майстер-клас». Якийсь випадковий кавалер заводить довгий монолог про теорію світових змов і не помічає, як ти стомлено позіхаєш.
Ці люди взагалі не здатні помічати реакції інших людей на свої дії.
Не дивно, що «інші люди» тікають. Нікому не хочеться бути таким безплатним «шлакопоглиначем».
Взагалі, світ і люди в ньому створені для того, щоб ми спілкувалися. Чи не думками, не жестами, а словами. Інша людина завжди може допомогти тобі визначити якість ваших стосунків. Досить лише ставити йому прості запитання: "Що ти думаєш?", "Як ти це бачиш?" , «Хочеш я дам почитати тобі свою нову статтю?», «Петро Васильовичу, ви задоволені якістю моєї роботи?», «Чи правильно я зрозуміла, що…?»
Ведіть діалог із живою людиною, а не з вашими фантазіями у вашій голові.
ЧИТАЙ ЩЕ:
Що поганого у шикарному весіллі з погляду психології
Як боротися з прокрастинацією: поради психолога
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
