Корисні властивості айви японської

22 вересня 2015, 10:30

Айва японська має декоративні яскраво-червоні квіти, які тішать око багатьох дачників. Проте айва ще й дуже корисна. Її плоди містять до 7% органічних кислот. Сахарів у плодах айви небагато, а ось пектинів достатньо. Завдяки їм айва має желіруючі властивості. Тому з неї виходить чудове цілюще варення.

Фото: annebe/Fotolia

Вміст у ній аскорбінової кислоти становить від 69 мг/100 г, що ставить її на один рівень із чорною смородиною.

Виділяється айва японська також наявністю значної кількості провітаміну А. Вчені довели, що цей плід — цінне джерело фенольних сполук капілярозміцнювальної, протиатеросклеротичної та протизапальної дії.

Плоди мають фітонцидні властивості. Їх терпкий присмак обумовлений наявністю дубильних речовин. Завдяки їм і пектину вона допомагає при проносах.

Фото: Hubertus Blume/Fotolia

Плоди використовуються у приготуванні м'ясних страв. Вони надають м'ясу тонкого аромату, покращують смак і сприяють його перетравленню.

Сік, компот або варення з японської айви покращують виділення шлункового соку, посилюють апетит.

Відвар плодів, розведений кип'яченою водою, застосовують як примочки при геморої. При тріщинах заднього проходу припарки з м'якоті є одними з найефективніших засобів. Плоди айви у свіжому вигляді застосовують для лікування та профілактики залізодефіцитної анемії, для зниження високої температури.

Фото: Doorq/Fotolia

Велика кількість пектинів, що містяться в плодах, сприяє покращенню стану кишечника при проносах, а також зміцненню шлунка та печінки. При захворюваннях печінки краще запікати плоди.

Для зупинки кровотеч рекомендується тричі на день пити відвар насіння або чай із нарізаною айвою.

М'якуш запеченої або відвареної айви застосовується як протиблювотний засіб при токсикозах вагітних.

У сезон простудних захворювань айва може прискорити процес одужання, захистити від подальших заражень, допомагає підвищити працездатність.

Підписуйтесь на наш канал, ставте лайки, пишіть коментарі та дивіться нові відео!

Джерело: журнал «Домашній лікар»