Ольга Горбачова та Юрій Нікітін знову одружилися та мріють про сина

30 червня, майже через три роки після заручин, співачка Ольга Горбачова та продюсер Юрій Нікітін знову одружилися! Ми стали свідками цієї прекрасної події. Ось вам подробиці з перших вуст!

Чому знову? Ольга та Юрій вже були одружені, але їхній перший шлюб тривав лише два роки. Потім було розлучення, знову возз’єднання… Їхнім стосункам уже вісімнадцять років, у них ростуть дві чарівні доньки — 11-річна Поліна та однорічна Серафима. Як кажуть закохані, саме зараз, через стільки років, вони справді готові до весілля. Тому радо діляться з нами подробицями знаменного торжества!Читайте також:Ольга Горбачова виходить заміж за колишнього чоловікаЗолото чи знак? Ольга, Юрію, чому так довго відкладали весілля? Юрій: Час був не надто слушний. Зараз напруга трохи спала, настрій у людей змінився — вони почали відвідувати і концерти, і світські заходи… Тому я вважав, що ми можемо дозволити собі маленьке свято. Ольга: Ми не планували весілля і цього року. Але взимку, коли відпочивали у горах, з нами трапився цікавий випадок. Ми гуляли, і Юра випадково знайшов чоловіче обручку. На ньому було гравірування — дата, яка збігалася з роком наших заручин і днем ​​народження моєї мами (Посміхається). Я, до речі, тоді зрозуміла, що мій рід досі турбує, що я незаміжня. Адже навіть якщо батьки й мовчать, це не означає, що вони вітають, що їхня дочка виховує двох дітей із чоловіком поза шлюбом. А Юра тоді пожартував, сказавши: «Як це сприймати — як те, що золото лежить у нас під ногами, чи нам час зіграти весілля?» Я вже навчена досвідом жінка — тому не наполягала на весіллі, чекала, коли чоловік ухвалить рішення… І ось саме на той момент він і вирішив! Розкажіть про підготовку до урочистостей… Ольга: Дату весілля ми обирали за астрологічним календарем. Минулого разу я підійшла до всього неусвідомлено, надаючи мінімальне значення події. Цього разу — все інакше, я чітко розуміла, що весілля — це не для когось, а для нашої пари, щоб посилити наш з Юрою зв’язок сакрально та духовно.Я звернулася до народних традицій та обрядів. Сама вишивала весільний рушник та хустинку нареченому. До речі, цей процес дуже надихнув мене — я багато думала про нас, майбутнє, і я вірю, що ці думки допомагають сформувати сімейний шлях у позитивному ключі до самої старості. Я рекомендую зробити це кожній жінці! Коровай нам пекли, як і належить, щасливо заміжні жінки. Перед весіллям ми робили дівич-вечір… Мені хотілося об’єднати споконвічно українські традиції зі світським заходом і думаю, це вийшло! Юро, ви вникали у процес підготовки? Юрій: Для мене важливо було те, щоб все влаштовувало мою майбутню дружину. До того ж, я не хотів весілля в класичному розумінні цього слова. Ольга: Юра мені сказав: Ти повинна залишити всю роботу і займатися тільки весіллям. Нам не потрібна банальна світська вечірка — ми стільки років разом, і треба зробити щось справді особливе та одухотворене». Я зрозуміла, що наречений вникає у підготовку, коли він спитав, що одягне. Запропонувала йому одягти смокінг, але Юра відмовився, хотів костюм спеціально для урочистостей. Ще він дуже хотів, щоб фата затуляла моє обличчя, і він власноруч піднімав би її. Величезне значення для нього мав торт — він придумав, що це буде величезний триярусний виріб із міні-копіями нареченого та нареченої на самому верху. (Посміхається). Оля, сукню ви вибрали також в українському стилі? Ольга: Вбрання у мене було українського дизайнера Роксолани Богуцької. Ми взяли весільні сорочки сторічної давності, і візерунки вишивок перенесли на мою сукню. Вийшла річ з історією, але у сучасному виконанні. Роксолана пошила також сукні подружкам нареченої – моїм донькам. Юре вишили гарну сорочку – на білому полотні білі візерунки. Справді, все вийшло дуже автентично! Ольга: Я сподіваюся! Адже навіть місце урочистостей у нас було особливе — замок, який з усіх боків оточений водою, що дуже правильно з погляду енергетики. Та й назва — «Радомисл» — етимологія слова передбачає щось дуже світле… До речі, вирішальним чинником у виборі місця став факт того, що там є музей домашньої ікони — це дуже намолене місце. На виїзній церемонії у нас був колектив із костелу, який співав гарні пісні… До нас приїхав наш духовний отець, який промовив молитву за всіх… На урочистості було багато ваших друзів, підопічних Юри — артистів, співаків… Вони виступали на весільній сцені? Ольга: Я хотіла, щоби друзі відпочивали, а не працювали, адже якби вони стали виступати, то для них це було б не свято, а звичайний концерт. А як же Вєрка Сердючка (Юрій Нікітін – продюсер Андрія Данилка – Прим. ред.), без пісень якої не обходиться практично жодне весілля? Юрій: Ми довго думали, що нам важливіше на весіллі — Вєрка як артистка або Андрій як друг. Образ Андрія вимагає тривалого перетворення — він не може заспівати на сцені, а потім спуститися і сісти за стіл із рештою. Мені, звичайно, хотілося, щоби були і Вєрка, і Андрій… Ольга: Зрештою, так і вийшло! Це був наш «рояль у кущах» (Сміється). А гостей у вас було багато? Ольга: Близько ста… Можна було, звичайно, запросити й більше, але Юрко сказав, що це не світський захід, а вечір для найближчих людей. І я з ним погодилася — для мене дуже важливо, щоб весілля вийшло душевним, і вечір запам’ятався на все життя. Адже я сподіваюся, що більше заміж виходити не буду (Посміхається). А куди поїдете у медовий місяць? Юрій: Це буде якесь європейське місто. Який саме — поки що не знаємо… Ольга: Через кілька днів після весілля у мене день народження (12 липня – Прим. ред.). І ми дотримуємося порад астролога – щороку він нам складає соляр. Але поїдемо ми на уїк-енд — не хочемо надовго залишати дітей.«Суперниці мені допомогли» Ольга, не секрет, що у ваших стосунках з Юрою було багато і заздрісниць, і розлучниць. Дайте пораду читачкам, як зберегти кохання один до одного? Ольга: На моєму шляху суперниці мені допомогли. Не треба порівнювати себе з цими жінками, шукати недоліки, а в них — потворності. Потрібно зрозуміти, що суперниця має хороше і заповнить у собі ті якості, за якими чоловік, можливо, вирушив до неї. Значить, у ваших відносинах йому чогось не вистачало. Я всім своїм суперницям дуже вдячна, адже інакше ми з Юрою не мали того, що ми зараз маємо. Ми не залишилися на рівні якихось банальних стосунків із звичкою, роздратуванням… Те, що зараз із нами відбувається — це дуже дивно! Нашому коханню 18 років — і нам, як і раніше, цікаво один з одним, нам разом все на радість! Через цей час ви відкриваєте одне в одному щось нове? Юрій: Так, Оля дуже багатогранна особистість. Останнім часом я відкрив її як лектора і наставницю, вона може доносити свою мудрість іншим жінкам і створила для них унікальну програму «7 Життям Жінки», що гармонізує. Ольга: Чим краще ви самі стаєте, тим кращою стає ваша половинка. Я завжди говорю, що дуже правильно кланятися своєму чоловікові — як це роблять, наприклад, турецькі жінки. Це дуже корисна практика, яка допомагає зрозуміти, що ви повинні бути не попереду чоловіка, а за ним поклонятися йому. До того ж не секрет, що чоловік завжди хоче жінку, яка впаде до його ніг. Коли ви це робите, чоловік розуміє, що ви і є та сама, про яку він мріяв. Він починає відповідати вам, але це велика відповідальність! Безперечно, мені Юра завжди дуже подобався (Посміхається)Але зараз він мені подобається набагато більше, ніж на початку наших відносин. І це пов’язано не лише з тим, що я навчилася любити, а й тому, що він теж виріс у цих відносинах.Нещодавно я ділилася у соцмережах радістю підготовки до весілля, а мені залишали коментарі: «Нарешті він нагулявся»… Але я це так не сприймаю. Я взагалі вважаю, що образ чоловіка, що гуляє, дещо перебільшений. Бо коли я думаю: чи зміг би мені чи вам відмовити якийсь чоловік? І розумію, що ні. Не існує такого чоловіка, який міг би протистояти жінці, яка його хоче. А на чоловіка, який може дати якісь соціальні блага, звісно, ​​ще більше претенденток. Проблема у іншому. Якщо у вас болить рука чи нога – ви ж не відрізаєте її, а лікуєте. Або коли ваша дитина-підліток грубить вам, ви ж її не виганяєте з дому, а намагаєтесь допомогти і всупереч усьому продовжуєте любити. У подружньому житті так само. Якщо чоловік минає складний період, його треба зрозуміти. Але чомусь багато хто йде на кардинальний захід — розлучення. І часто це рішення ухвалює саме жінка. А потім дивується, чому чоловік позбавив її всього? Та бо якби це він зважився на розлучення, то потім би про неї й дбав. А так він зрозумів, що якщо вона самостійна у своїх рішеннях, то і з усіма проблемами зможе впоратися сама. Наразі відбувається гігантська підміна ролей, коли жінки переймають чоловічі якості. А потім самі від цього страждають. А що чоловікові не можна пробачити за жодних умов? Ольга: Фізичне насильство. Решта — можна. А як ви ставитеся до ревнощів? Юрій: Я не ревную, це не мої правила. До жіночого ревнощів теж погано ставлюся, мені здається, що в такому разі людина просто не довіряє. Ольга: Раніше ревнощі були мені притаманні. Але тепер я розумію, що це почуття виснажує мою сексуальну енергію. Адже коли я ревную, це означає, що я не маю сил любити когось, і мені здається, що в іншої людини ці сили є. Це єдиний момент, коли жінці потрібно бути дуже сильною. Сильна жінка не та, яка пішла на дві роботи і тягне на собі сім’ю, а та, яка вміє сильно кохати та пробачити, де треба… Ольга, а чи погодитеся ви з думкою, що будь-яке бажання чоловіка потрібно виконувати? Ольга: Звісно! Чоловік завжди знає, як вам краще (Посміхається). Це дуже спрощує життя! Як Юрко сказав – так я і намагаюся робити! Юрко, як і більшість чоловіків, мабуть, мріє про сина… Ви готові виконати це його бажання? Ольга: Так. Я хочу подарувати йому сина! Але навіть якщо вийде третя дочка – це теж буде чудово! Розмовляла Олена Панчоха Фото: Олег Радоміров, PR Читайте також: Оля Горбачова поділилася секретом привабливості Службові романи зірок