Що стоїть за щасливим шлюбом

Дивлячись на деяких подружжя, здається, що у них все чудово. Але якщо поговорити з кожним із них до душі, то з’ясується, що це оманливе враження.

Гра на публіку Чоловік справно вішає полиці і змінює лампочки, що перегоріли, дружина пече пиріжки і наводить чистоту, в будинку тиша та гладь – ні сварок, ні скандалів… Збоку здається, що подружжя щасливе одне з одним. Однак, якщо розговорити їх, можна почути багато цікавого про те, чим вони пожертвували заради збереження шлюбних зв’язків. Наприклад, дружина може розповісти, що не закінчила виш, оскільки спочатку пішла в декрет, а потім і зовсім закинула кар’єру, бо чоловік не хотів, щоб дитина допізна сиділа у дитячому садку. Сам же він відмовився від престижного стажування за кордоном, щоб не кидати надовго сім’ю, і вже давно не грає з друзями у волейбол у вихідні – надто багато сімейних справ та турбот. Ці та інші втрачені можливості забуваються, коли оточуючі висловлюють своє захоплення «прекрасною парою», нахвалюють пироги та повішені полиці. Але в глибині душі кожен із подружжя розуміє, що за роки щасливого шлюбу майже розчинився в коханій людині, розучився хотіти чогось особисто для себе, прагнучи підтримувати стереотип зразкового сім’янина. Якщо тобі давно хочеться зробити щось для самої себе, не чекай схвалення від чоловіка, а просто повідом його про свої плани. Наприклад, скажи, що ти вирішила відвідувати курси англійської, оскільки сьогодні знання мови потрібне мало не на кожному кроці. Вам необхідно обговорити, хто забиратиме у дні твого навчання дитину з саду, але не саму необхідність відвідування курсів. Не дозволяй собі думати про те, як твоє рішення виглядає збоку. У суспільстві вистачає неприємних «штампів» для різних ситуацій. Якщо жінка виходить на роботу відразу після декрету, люди можуть сказати, що вона «закинула будинок та дітей», а якщо продовжує сидіти вдома – що «перетворилася на клушу». Якщо ти знаєш про якісь давні мрії чоловіка, допоможи їм стати реальністю. Наприклад, ти можеш знайти адреси найближчих волейбольних майданчиків та розцінки на їхню оренду. Позбудься звички сприймати час, проведений окремо від чоловіка, як загрозу вашій родині. Якщо ти вечір проведеш із подругами, а чоловік у вихідні з’їздить до родичів, навряд ці «вільності» перекреслять роки щасливого шлюбу.Звичка – друга натура Коли життя схоже на низку стресів, багаторічний шлюб мимоволі сприймається як єдиний острівець стабільності. І хоча почуття до партнера давно охолонули, але теплі спогади про минуле та впевненість, що більше нічого хорошого в житті вже не станеться, змушують триматися за сімейні узи, знаходячи в них втіху. Але немає нічого хорошого в тому, що шлюб перетворюється на психотерапевтичну групу підтримки. Не ховайся в сім’ї від проблем на роботі чи труднощів спілкування з оточуючими. Розділи проблеми на переборні та непереборні та розроби для перших стратегію їх вирішення. Отримавши хоча б один позитивний результат, ти перестанеш дивитися на свій шлюб як на вимушений притулок і відчуєш сили змінити щось і у стосунках із чоловіком. Ваше сімейне життя нагадує плавання на шлюпці двох потерпілих аварію корабля в бурхливому морі? Час пристати до якогось острова. Наприклад, разом зайнятися спортом, почати розводити рибок, мандрувати. Нова спільна діяльність освіжить ваші почуття та дозволить набратися сил для вирішення проблем, не пов’язаних із шлюбом. Вміння підлаштовуватися під коханого – необхідна якість. Але, прагнучи завжди бути зручним для партнера та уникаючи будь-яких сварок, можна втратити власне «Я».Заради дітей Часто за благополучним фасадом щасливого шлюбу ховається очікування на той момент, коли діти подорослішають і спокійно сприймуть розлучення батьків. А деякі пари не хочуть розчаровувати та засмучувати своїх рідних та спільних друзів. Їм простіше потай налагоджувати особисте життя на боці, ніж пояснюватися з оточенням. Нерідко наявність коханця чи коханки не є таємницею для «другої половини», яка за негласним договором готова заплющити очі за умови збереження рамок пристойностей. У результаті оточуючі із заздрістю відзначають, що подружжя балує одне одного дорогими подарунками, вимовляють зворушливі тости із освідченнями в коханні, не здогадуючись, що це лише компенсація за надану свободу. Подумай, як може позначитися на уявленнях дитини про кохання та сім’ю фальш у стосунках батьків. Навіть найталановитіші актори не можуть грати кохання щодня протягом багатьох років. Діти набагато суворіші критики, ніж Станіславський, і їх «не вірю» приносить їм значно більший стрес, ніж чесне розлучення мами та тата. Якщо вам із чоловіком уже протягом кількох років вдається зберігати зовнішню доброзичливість один до одного, то, швидше за все, вам вдасться «цивілізовано» розлучитись і навіть залишитися друзями. У цьому випадку ваші стосунки із близьким оточенням не постраждають. Звичайно, деякий час рідні та друзі обговорюватимуть розлучення, шкодуватимуть чи звинувачуватимуть когось із вас, але потім звикнуть і перемикатимуться на інші події. Почуття обов’язку часто створює ілюзію необхідності жертв. Насправді навряд чи хтось буде вдячний за те, що ти багато років терпіла спілку з нелюбимим чоловіком. Діти виростуть, друзів поглинуть власний клопіт, батьків, на жаль, колись не стане, а роки життя «в масці» вже ніяк не компенсуєш.Тверезий розрахунок Часто за благополучним фасадом щасливого шлюбу ховається очікування на той момент, коли діти подорослішають і спокійно сприймуть розлучення батьків. А деякі пари не хочуть розчаровувати та засмучувати своїх рідних та спільних друзів. Їм простіше потай налагоджувати особисте життя на боці, ніж пояснюватися з оточенням. Нерідко наявність коханця чи коханки не є таємницею для «другої половини», яка за негласним договором готова заплющити очі за умови збереження рамок пристойностей. У результаті оточуючі із заздрістю відзначають, що подружжя балує одне одного дорогими подарунками, вимовляють зворушливі тости із освідченнями в коханні, не здогадуючись, що це лише компенсація за надану свободу. Подумай, як може позначитися на уявленнях дитини про кохання та сім’ю фальш у стосунках батьків. Навіть найталановитіші актори не можуть грати кохання щодня протягом багатьох років. Діти набагато суворіші критики, ніж Станіславський, і їх «не вірю» приносить їм значно більший стрес, ніж чесне розлучення мами та тата. Якщо вам із чоловіком уже протягом кількох років вдається зберігати зовнішню доброзичливість один до одного, то, швидше за все, вам вдасться «цивілізовано» розлучитись і навіть залишитися друзями. У цьому випадку ваші стосунки із близьким оточенням не постраждають. Звичайно, деякий час рідні та друзі обговорюватимуть розлучення, шкодуватимуть чи звинувачуватимуть когось із вас, але потім звикнуть і перемикатимуться на інші події. Почуття обов’язку часто створює ілюзію необхідності жертв. Насправді навряд чи хтось буде вдячний за те, що ти багато років терпіла спілку з нелюбимим чоловіком. Діти виростуть, друзів поглинуть власний клопіт, батьків, на жаль, колись не стане, а роки життя «в масці» вже ніяк не компенсуєш.