Прийшовши до школи, діти стикаються з низкою викликів. Зі світу гри, розваг і відносно вільного режиму дня малюки потрапляють у світ дисципліни, де до них чи не вперше в житті ставлять серйозні вимоги. Якщо раніше дитина відвідувала дитячий садок, адаптація буде більш м’якою. Утім, навіть у цьому випадку батькам варто передбачити проблеми, з якими може зітнутися дитина, та бути готовими прийти на допомогу чи надати підказки малюку.
Аби дізнатися, з якими проблемами найчастіше стикаються першокласники і як з ними впоратись, ми звернулись до експертів освітньої платформи. Роман Кісіль – співзасновник “На Урок” – розповів ТОП-5 проблем першокласників.
ЧИТАЙ ТАКОЖ: Моя дитина не хоче читати: хто винен і що тепер із цим робити
1. Режим дня
Якщо дитина відвідувала дитячий садок, необхідність лягати спати та прокидатись о певній годині не стане чимось новим. Якщо ж ні, батькам варто подбати заздалегідь, щоб ранній підйом не став додатковим стресовим фактором. Навіть на вихідних намагайтеся дотримуватися режиму. Це значно полегшить адаптацію протягом року.
Втім, рано прокидатись – лише половина справи. У другій половині дня дитині знадобиться виділяти час для домашніх завдань. Хоча у першому класі офіційно «домашок» ще немає, намагайтесь привчати дитину до думки, що навчання відбувається не лише у школі. Вчитись необхідно протягом всього життя, тож спробуйте розмити межу між обов’язком і часом «для себе».
Повторюйте літери, завантажте освітні ігрові додатки на телефон, просіть дитину переказувати казки, прочитані у класі, аналізуйте їх і робіть елементами гри. Також можна використовувати тести або конкурси з онлайн-школи «На Урок», аби привчити дитину до того, що інтернет теж є простором для навчання.
2. Увага та складне сприйняття текстової інформації
Маленькі діти не можуть довго концентруватися на тексті. Аби нівелювати ці особливості, намагайтесь читати з дитиною вдома. Якщо малюк любить слухати казки, домовтесь, що сторінку, або пів сторінки, вам читатиме дитина, а дві – ви. Також можна запропонувати словесні ігри-пазли. Поступово ці вправи збільшать періоди концентрації уваги, зменшать втому від занять і покращать пам’ять.
ЧИТАЙ ТАКОЖ: Фантазії чи брехня? Що робити якщо дитина бреше
3. Адаптація у класі
Якщо школяр не відвідував дитячий садок чи є інтровертом, адаптація у великому колективі може бути доволі складною. Учень не лише взаємодіє з кількома десятками однолітків, але й стає частиною шкільної ієрархії та постійно порівнює себе з іншими.
Зазвичай, найгострішою проблема булінгу постає у середній школі. Втім, і в молодших класах є свої лідери та аутсайдери. Тихий характер, дивакуваті захоплення, кумедні звички – ці та багато інших речей здатні стати причиною цькування, що негативно вплине на психологічний стан дитини. Саме тому перші місяці активно стежте за настроєм школяра.
4. Зміни форматів навчання
Навіть якщо навчальний рік почався у штатному режимі, будьте готові до переходу на дистанційне навчання. Поясніть дитині, що це онлайн-заняття – це ті ж самі уроки, просто через екран монітору. Значить і ставитись до них треба з тією ж увагою, що й до класних занять.
ЧИТАЙ ТАКОЖ: Некерована дитина: причини та дії батьків
5. Мотивація
У школі дитина повинна системно виконувати дії, що не завжди їй до вподоби. Саме з цього моменту починається повільний процес формування власної мотивації та внутрішніх, а не зовнішніх причин, що спонукали б школяра до навчання.
Намагайтеся вже з першого класу працювати над профорієнтацією дитини. Зверніть увагу, які заняття подобаються. Покажіть, які перспективи має ця справа та створіть систему швидких винагород (довгострокові мало сприймаються малюками) і досягнень.
Безперечно, школа бере на себе велику частину роботи з формування особистості дитини. Втім, роль родини залишається провідною: саме від батьків залежить, наскільки успішно школяр впорається з віковими особливостями та проблемами в колективі. Створення та закріплення правильних установок починається вже з першого дня навчання та потребує тісної взаємодії всіх учасників навчального процесу – учнів, батьків і вчителів.