Час від часу ми всі відчуваємо занепокоєння з якогось приводу — реального чи надуманого. Але де межа між нормальною реакцією і патологією?
Freepik
Тривога — це універсальна реакція організму, важливий еволюційний механізм, що допомагає нам оцінити можливу загрозу та уникнути безглуздого ризику. «Здорова» тривога спонукає до дії. А от тривалий стан тривоги сковує і заважає об’єктивно оцінити ситуацію. Як зрозуміти, що звичайна тривога переросла в щось нездорове?
Ознаки неблагополуччя
Якщо стресова ситуація давно позаду, а тривога ніяк не відпускає, проходить тиждень за тижнем, а занепокоєння, навпаки, стає постійним і болісним… Такий стан — вже привід звернутися до фахівця.
Тривожний розлад небезпечний для психіки та здатний привести до тяжких наслідків:
- неврозів,
- депресії,
- емоційного вигоряння.
На його тлі нерідко розвиваються невротичні синдроми. Наприклад, синдром гіперактивного сечового міхура (походи в туалет стають частими та болісними) і синдром подразненого кишечника. Найчастіше починають турбувати прискорене серцебиття, біль у серці, відчуття браку повітря, задишка. Багато хто скаржиться на «клубок у горлі» і «тяжкість в голові». За допомогою таких проявів організм намагається подавати сигнали: мої ресурси вичерпуються, пора розв’язувати проблему!
Unsplash
Усунути причину
Люди можуть жити роками в стані тривоги, звикають до нього і навіть вважають нормою. А до лікаря йдуть, коли вже з’являються проблеми зі здоров’ям: перепади тиску, болю, кровотечі… Лікар призначає обстеження, часом навіть лікування. Але це може і не принести полегшення. Тому що причина, яка запустила всі ці негативні наслідки, залишається невирішеною. Якщо тебе не відпускає постійне відчуття тривоги, звернися за допомогою до медичного психолога. При необхідності він направить до фахівців іншого профілю.
Важливо! Якщо щодня ти відчуваєш занепокоєння, стала метушливої, знизилася якість сну, ти не можеш розслабитися, увагу і пам’ять розсіюються, то вже можна говорити про прояв тривожності.
Як собі допомогти?
- Визнач джерело тривоги. Якщо це викликає труднощі, і ти не можеш зрозуміти причину постійного неспокою, можна опрацювати це питання з психотерапевтом або медичним психологом.
- Знайди відповідну релаксуючу методику. Це можуть бути плавання, прогулянки, вишивання, малювання — будь-яка діяльність, яка допомагає розслабитися й отримати задоволення.
- Скорегуй спосіб життя. Для психічного здоров’я не менше, ніж для фізичного, важливі повноцінний сон, правильне харчування, фізична активність. Якщо тривога не йде, проконсультуйся з лікарем.
Дихальна гімнастика від тривожності
- У цій вправі все навантаження лягає на діафрагму. Тобто під час повільного вдиху-видиху підіймається та опускається тільки живіт, а грудна клітка залишається нерухомою. Дихай так протягом 5 хвилин.
- Великим пальцем правої руки закрий праву ніздрю, зроби глибокий вдих через ліву. Потім закрий ліву ніздрю, видихни через праву. Продовжуй так дихати протягом 5 хвилин.
- Глибоко вдихни через ніс. Затримай дихання і порахуй до 3. На рахунок три відкрий рот і на глибокому видиху свідчи «хааа…» до тих пір, поки повітря повністю не вийде з легких.
Unsplash
Порада психолога
Завжди важливо пам’ятати, що здорова тривога — не ворог нашій психіці. Навпаки, вона буває корисна для повної мобілізації всіх психічних ресурсів і, як наслідок, більш ефективної діяльності. Тому боятися тривоги не варто. Потрібно вміти нею скористатися й отримати від неї максимальну вигоду!
Коли ти сильно про щось турбуєшся, важливо вміти абстрагуватися. Адже тривога — це розумовий процес.
Які саме відволікаючі прийоми можуть допомогти? Як варіант — вмитися прохолодною водою (особливу увагу приділи рефлексогенних зон — обличчя і шийно-комірцевої зони). Або прийми гарячий душ, послухай музику, випий гарячий напій. Допоможуть і різноманітні дихальні техніки. Головне — ні в якому разі не посилювати тривогу думками про те, що вона небезпечна. Такими депресивними думками людина може занурити себе в додатковий стрес.
Знизити тривогу також допоможе «повернення в реальність». Оскільки ми турбуємося переважно про майбутнє, важливо постійно повертатися думками до теперішнього часу, фіксуватися на ньому. І усвідомлювати, що даний не несе жодних загроз.
Мнение редакции может не совпадать с мнением автора статьи.
