Багато хто хоче дізнатися про своє майбутнє і навіть вплинути на нього, щоб усе склалося так, як мрієш. Але чи варто турбувати тонкі містичні матерії з цікавості?.. Прочитай цю містичну історію, яка сталася в реальному житті, і дізнайся, до чого часом призводить ворожіння… 
А для тих, хто любить слухати дивовижні історії з життя – наш аудіоподкаст “Казки на ніч”. Тобі сподобається! https://soundcloud.com/lizaua/uroki-frantsuzskogo Протягом Святок Кіра, здається, вирішила перепробувати всі відомі способи ворожінь. Надихнуло її на це дуже вдале завершення першого ворожіння, яке відкрило «сезон». Щоправда, вдалим воно стало для подруги Світлани, яка навіть не брала участі в процесі… Коли дівчата вийшли на вулицю після вечірки в клубі, Кіра стягла з ноги черевик і почала кидати його за спину, маючи намір дізнатися, з якого боку чекати нареченого. Світлана, намагаючись не хихикати, покірно приносила взуття назад її законній власниці. Зрештою, Кіра зарядила черевиком у хлопця, який випадково проходив повз. Вибачилася. Посміялися. А на прощання він телефончик попросив, тільки чомусь у Світлани, а не у Кіри. Потім передзвонив. Свєтка з ним уже і на перше побачення сходила, а Кіра зробила висновок, що ворожіння зовсім не нісенітниця. Вона побачила у них великий таємний зміст і вирішила продовжити експерименти.
Кірка взагалі ризикова панночка. Вона на мотоциклі ганяє крутіше деяких хлопців-байкерів, тому вся квартира, яку подруги винаймають удвох, завалена запчастинами, покришками та інструментами. А у коридорі на стіні, на цвяху, урочисто висить шолом. Кіра весь час щось вигадує, завжди бере участь у якихось квестах, кудись мчить і поспішає. Світлана щиро захоплюється здібностями Кіри вести таке насичене життя, оскільки сама вона людина більш спокійна і врівноважена, як кажуть, перед тим як відрізати, завжди спочатку сто разів відміряє. Ось і Кирину раптову зацикленість на ворожіннях Світлана не схвалювала: навіщо впізнавати своє майбутнє, чи мало що… Раптом прогноз буде погане, тоді тільки й будеш засмучуватися, а воно, може, і зовсім не станеться. А якщо попереду щось добре, нехай це стане приємним сюрпризом. Як то кажуть, менше знаєш – краще спиш.
У пошуках нареченого
Freepik
Кіра дотримувалася іншої думки. То вона якийсь «місток» із сірників під подушкою будувала, щоб майбутній чоловік уві сні перевів її через міст – у сенсі наснився. То у сусідів під дверима підслуховувала: якщо почує чужий сміх, значить, це обіцяє їй веселе життя… То перехожих чоловіків лякала, випитувала в них ім’я. Нібито нареченого її так само зватимуть. То навмання називала номер сторінки та рядки, відкривала книгу і голосно вичитувала «пророцтво». Ще й Світлану вмовляла: – Ну ти послухай! Це для тебе. Ні, тільки послухай… – Не збираюся нічого слухати, – Світлана демонстративно затикала вуха або одягала навушники.
Кіра годинами сиділа в Інтернеті, вишукуючи нові ворожіння, щоб відразу все випробувати на практиці. Коротше, розважалася на повну програму. Нещодавно до спіритичних сеансів здогадалася. Світла її ледь-ледь відмовила, бо зв’язуватися з потойбічними силами надто небезпечно навіть для такої ризикової натури, як у Кіри.Ворожіння на дзеркалі А одного вечора Кіра урочисто повідомила, що збирається випробувати ворожіння із дзеркалом. – Навіть не здумай! – припинила Світлана її інтерес. – Це ще чому? – хмикнула у відповідь Кіра. – Я тобі кажу, не смій! – Світлана навіть стукнула долонею по столу. – Ти не розумієш, у що вплутуєшся?! Не все так просто, як тобі, наївній, здається. – Ну, з цього місця докладніше, – вимагала Кіра. – Мені прабабуся в дитинстві розповідала, як вона на дзеркалі гадала. І побачила зовсім не нареченого, а справжнього біса! І більше ніколи гадати не намагалася. І мене застерігала. Кіра у відповідь тільки засміялася. – Що, прямо з рогами та копитами? – Вона приклала кулаки до скронь і висунула вказівні пальці, імітуючи ріжки. – У-у-у, забобаю-забодаю! – Припини! – зажадала Світлана. – Нічого смішного не бачу. – Гаразд, не гнівайся, – Кіра примирливо махнула рукою. – Так і бути, ворожіння із дзеркалом викреслюємо. – Рада, що здоровий глузд переміг. Все пока. Я пішла спати.
Дивне світло
Freepik
Вночі Свєті наснилася прабабуся. Вперше за багато років. Вона подивилася на онучку з докором і раптом розбила дзеркало, що невідомо звідки взялося. Воно зі брязкотом розлетілося на дрібні шматочки. Світлана злякалася і прокинулася. На душі у неї було тривожно, але вона тут же себе заспокоїла: адже померлі сняться до зміни погоди. Певний час Світлана лежала, витріщаючись у темряву і прислухаючись до тиші в квартирі. Заснути не виходило, вона вибралася з-під ковдри і потяглася на кухню випити води. Знизу з-під зачинених дверей Кириної кімнати пробивалася смужка світла. «Напевно, в Інтернеті висить», – вирішила Світлана, але, зробивши пару кроків, зупинилася: світло з-під дверей було зовсім не такого кольору, який зазвичай буває від працюючого комп’ютера або лампочки. – Кирюха, – покликала Свєта тихо. Почекала. Подруга не відповіла. Тоді Свєта тихенько прочинила двері і зазирнула в щілинку. Кіра сиділа за столом, втупившись у дзеркало, з боків якого горіли дві свічки … – Кіра! – Заволала Світлана. Але та ніяк не відреагувала. Свєтка влетіла в кімнату, відкинула дзеркало убік. Воно впало на підлогу і розбилося. Прямо як у її сні. Схопивши подругу за плечі, Світлана почала її трясти щосили. Кіра сонно заморгала і прийшла до тями. – Дзеркало б’ється до неприємностей… – прохрипіла вона. – Дурненька, що ж ти робиш? От скажи, воно того варте? Ну, побачила ти щось? – Не-а, – Кіра похитала головою. – Спочатку нічого не відбувалося, а потім мені здалося, що в дзеркалі утворилася якась чорна вирва, куди мене затягує. І тут ти прийшла і мене врятувала.Дороги не буде …За кілька днів Кіра збиралася на черговий зліт байкерів. – Погода змінюється, – зауважила Світлана, дивлячись у вікно. – Дороги підморозило, і зверху сніжком припорошило. Слизько. – Ну і що? Вперше взимку катаюся, чи що? – Безтурботно відгукнулася Кірка. – Гаразд, бувай! Ледве двері за ними зачинилися, як у передпокої пролунав гуркіт. На підлозі посеред коридору валявся мотоциклетний шолом, що впав з цвяха, який забула Кіра. Світлана накинула куртку, схопила шолом і кинулася навздогін за подругою. “Тільки б встигнути, аби встигнути”, – бухало в мозку, поки вона летіла вниз сходами. Вискочила з під’їзду, коли Кіра вже рушала з місця.
Freepik
– Стій, ти шолом забула! – Та я його спеціально не взяла. Мені в шапці та шоломі незручно. – Ану, швидко знімай шапку! – Скомандувала Світлана. – Не можу, вона мені чубок тримає, щоб волосся в очі не лізло. – Кіро, припини сперечатися. Одягай шолом, і все! – Ну ти неможлива, – вона одягнула шолом, явно без особливого бажання, і рвонула з місця. Подруга доїхала до першого кута. На повороті мотоцикл занесло, він звалився на бік і відкотився убік, а Кіру відкинуло на тротуар. Вона пролетіла кілька метрів і вдарилася головою об бетонний стовп.
Пророцтво збулося На щастя, Кіра відбулася легким струсом мозку та сильними забоями. Лікарі сказали, що шолом урятував їй життя. – Не шолом, а ти, – шепнула Кіра, коли Світлана сиділа в лікарні біля її ліжка. – Витягла з чорної дірки. Ворожіння збулося! – Більше ніяких ворожінь, – Світлана міцно стиснула її руку. – А як же наречений? Як я про нього дізнаюся? Тобі це, може, й не актуально, а для мене дуже навіть. – Буде в тебе наречений. І не один, а ціла купа, – втішила подругу Світлана. – Мій бойфренд, у якого ти черевиком шпурнула, у футбол грає. У нього в команді чудові хлопці. Ось видужаєш, і сходимо до них на тренування. Може, познайомишся там із кимось. – Ця пропозиція мені більше всяких ворожінь подобається, – бадьоро заявила Кіра. І очі в неї заблищали. – Я, між іншим, вже майже здорова!
