5 порад від гештальт-терапевтки, як домовитись із внутрішнім критиком

Спеціально для нашого сайту гештальт-терапевтка Інна Грінькова поділилась порадами, як рухатися вперед, не зупиняючись на «успішному успіху» інших.

Скролите Instagram – і ось вона, ідеальна мама з трьома дітьми, яка встигає вести блог, займатися спортом та виглядати бездоганно. Знайомо? Це момент, коли наші плани й мрії здаються дрібними на тлі чужих досягнень.

Як психологиня, гештальт-терапевтка, я часто бачу, як жінки застрягають у пастці порівнянь. Мозок влаштований так, що постійно оцінює нас відносно оточення — це еволюційний механізм виживання. Але в епоху соціальних мереж це перетворюється на токсичну звичку.

Що відбувається в мозку?

Коли ми постійно порівнюємо себе з іншими, формуються стійкі нейронні зв’язки. Мозок «запам’ятовує» цю модель поведінки, роблячи її автоматичною. Кожен раз, коли ми бачимо чужий успіх, активізується той самий нейронний шлях: порівняння — самокритика — зневіра.

Але є хороша новина: мозок пластичний. Нові звички формуються через повторення, і ми можемо «перепрограмувати» свою реакцію на чужі досягнення.

Внутрішній критик: хто це?

Внутрішній критик — це частина нашої психіки, яка намагається захистити нас від невдач, але робить це деструктивно.

Він шепоче: «Ти не зможеш», «Подивися, як у неї все виходить, а в тебе — ні», «Навіщо взагалі намагатися?».

Цей голос формувався роками під впливом виховання, соціальних стандартів та власного досвіду. Але його можна змінити.

Як побороти внутрішнього критика: 5 порад

Кожна нова думка, кожен акт самопідтримки створює нові нейронні шляхи. Потрібно близько 60 днів, щоб нова звичка закріпилася. Будьте терплячими до себе.

1. Самопідтримка

Самопідтримка — це не позитивне мислення з примусу, а реальна турбота про себе. Вона включає:

• Визнання власних зусиль, а не лише результатів.
• Розуміння власного темпу — кожна жінка унікальна.
• Співчуття до себе в моменти невдач.

2. Практичні кроки для зміни звичок

Техніка «Стоп-сигнал»: Коли помічаєте порівняння, скажіть собі «Стоп! Я зосереджуюся на своєму шляху».

3. Перефокусування

Замість «Чому в мене не так добре?» питайте: «Що я можу винести з цього досвіду?»

4. Щоденна практика вдячності

Записуйте три свої досягнення дня, навіть найменші.

5. Діалог з внутрішнім критиком

Запитайте його: «Чим ти хочеш мені допомогти?» Часто за критикою стоїть турбота.

І пам’ятайте: чужий успіх — це не ваша невдача. Це можливість порадіти за іншу людину і повернутися до власного шляху. Ваша історія унікальна, і вона вартує того, щоб її проживати повноцінно.