Катерина Гусєва: «Я маю відчуття, що герой нашого часу — це жінка. Сильна жінка, яка може все.
Доля балує Катерину Гусєву: яскрава зовнішність, що запам'ятовуються ролі в кіно та театрі, міцний шлюб, двоє чарівних дітей… А ще — неослабне кохання глядачів!
Текст: Ліля Садикова. Фото: Ксенія Андрієнко
Це інтерв'ю буквально народжувалося під звуки музики. Катерина Гусєва того дня грала Катерину Велику в мюзиклі “Граф Орлов” у Театрі оперети, і мені пощастило там побувати. Око від сцени неможливо було відірвати, дію та гра акторів заворожували! Шкода, що четвертий театральний сезон стане заключним для цього чудового мюзиклу.
Катю, сумно вам прощатися з "Графом Орловим"?
Не можу уявити, що він скінчиться. Хоча ще цілий рік попереду. Звичайно, дуже шкода розлучатися, але на зміну завжди приходить щось нове. Може, навіть цікавіше.
І які ж сюрпризи готує Театр оперети?
Це буде мюзикл “Ганна Кареніна”. Власне робота вже йде повним ходом. У травні наступного року оголосять кастинг на мюзикл, і ми всі пробуватимемося на загальних підставах.
Яким є ваш шанс отримати роль Анни Кареніної?
Жодних прогнозів. Піду на кастинг у загальному потоці.
Помнете, коли вперше прочитали твір?
У школі коли ми проходили Л. Н. Толстого. Щиро кажучи, було складно його зрозуміти. Мені здається, що класична література таки потребує якогось знання життя. Її важко осягнути дітям. І часто виходить, що діти читають класику з-під палиці. Я, наприклад, “Війну та мир” у школі читала по діагоналі. Але через роки ми всі повертаємося до класики. І вона звучить по-іншому. Зараз дивовижний час. У Великому театрі готуються до постановки "Анни Кареніної" зі Світланою Захаровою. І Карен Георгійович Шахназаров знімає фільм "Ганна Кареніна". Цікаво, чому театр, кіно, музика звернені до цієї теми? У мене відчуття, що герой нашого часу – це жінка. Сильна жінкаяка може все. Тому і мистецтво сьогодні знову звернене до яскравої, потужної жіночої теми.
Катерина Гусєва: "Мюзикл - мій улюблений жанр".
Ви зіграли таку героїню – Катю Татаринову у “Норд-Ості”. Ви схожі на неї?
Я завжди хотіла бути схожою на неї. Сильна російська жінка, яка вміє чекати, сподіватися, терпіти, вірити та любити. Після страшних подій 2002 року мюзикл відновили, а за деякий час закрили з незрозумілих мені причин. Я впевнена, що колись він обов'язково знову буде відновлений. Взагалі, мюзикл – мій улюблений жанр. У музиці можна жити, не зраджуючи акторської професії.
А що розповісте про першу кінороботу. Фільм був цікавий - "Зміїне джерело".
У 90-х у нас майже не знімалося кіно. І на кіностудії ім. Горького було запущено проект малобюджетних фільмів. Очолював його Валерій Тодоровський. Він знайшов кошти на три картини та дав можливість режисеру-дебютанту Миколі Лебедєву спробувати сили у новому жанрі – трилері. Два дебюти на один фільм уже страшно, але Валерій Петрович ризикнув. "Зміїне джерело" знімали на плівку, а її було мало. Директор картини Йосип Сосланд щогодини приходив на майданчик і казав: "Залишилось 200 метрів", "100 метрів", "7 метрів". У цьому пресингу й мешкали — багато репетирували і потім знімали з одного дубля. Зняли фільм за 28 днів. Досі пам'ятаю: випускний вечір у Щукінському училищі, до п'ятої ранку ми гуляли, а о шостій на мене вже чекав автобус, який відходив від кіностудії. Закінчила вуз — і наступного дня почала працювати.
В яких кінопроектах ви зараз зайняті?
Поки що нічого не розкрию. Скажу тільки, що працюватиму з талановитими режисерами. Літо вийшло повноцінне - ми багато морів об'їздили і набралися сили. А восени у мене – зйомки у трьох проектах одночасно. Три знімальні міста, поїзди та літаки… Доведеться поєднувати кіно з роботою в театрі, що вкрай складно. Зазвичай я намагаюся зніматися влітку, коли сезон у театрі закритий, але цієї осені доведеться попрацювати.
А ви ще їздите Росією з дитячою виставою Костянтина Хабенського “Покоління Мауглі”…
Так, це чудова історія, яку вигадав Костя. Театр заради життя. Усі кошти від продажу квитків йдуть на допомогу конкретній дитині з тяжким захворюванням. Актори працюють безкоштовно. У спектаклі зайнято близько 90 дітей з акторських шкіл Хабенського. Хочеться сказати про дитячу аудиторію, найскладнішу для будь-якого актора. Неймовірно важко протягом двох годин утримати їхню увагу — адже діти легко відволікаються, якщо їм стає нецікаво. Я сама чудово це розумію, адже ми з донькою Анечкою обійшли вже багато спектаклів.
Я бачу, коли вона уважно стежить за тим, що відбувається, і як швидко їй все може набриднути. Утримати увагу дітей – непросте завдання, але Костя вийшов!
Аня дивилася "Покоління Мауглі"?
Вона була на репетиції та на прогонах. Не знаю, наскільки уважно вона спостерігала за тим, що відбувається, я була на сцені, але те, що вона зі мною вчить матеріал, — факт. Тож цілком може мені із зали допомагати як суфлер. (Сміється.)
Коли ви вперше зіграли у кіно з дітьми? Важко?
Вперше такий досвід стався на зйомках фільму Бригада. Коли мене запитують зараз: "А можна ми знімемо ваших діточок у кіно?" — я перетворююся на фурію. Не уявляю, що змушує батьків наводити дітей у кінематограф. У "Бригаді" я знімалася з немовлям, потім з однорічною дитиною. Був епізод, коли у Вані, мого екранного сина, починаються проблеми із горлом. І малюкові треба було заплакати у кадрі, а ми не знали, як цього досягти, хлопчик весь час сміявся. Доводилося забирати іграшки, ховати маму. Це жахливо! Знаєте, я вважаю, що ніяке кіно не варте сліз дитини, як Тарковський не вартий спаленої живцем корови чи коня, скинутого зі дзвіниці.
Катерина Гусєва: «У чому секрет щастя? Думаю, почуття гумору дуже допомагає у сімейному житті».
Ви вже понад 15 років щасливі у шлюбі. (Чоловік - бізнесмен Володимир Абашкін.) Можете поділитися секретом?
Не знаю… Вірю, що все вирішено, крім нас. Якщо судилося, саме собою збережеться. А якщо нічого зберігати, то немає сенсу й намагатись. Зрозуміло викладаю? (Сміється.) У мого чоловіка почуття гумору на межі життєздатного, і при цьому він жартує з абсолютно серйозним обличчям. Залізний прес та зморшки у моїх очей свідчать, що я часто перебуваю в гомеричному реготі від його коментарів. Думаю, що почуття гумору багато в чому сприяє збереження відносин...
Чому син носить прізвище чоловіка, а дочка — ваше?
Щоб нікому не було прикро. (Сміється.)
А ви не хотіли взяти прізвище чоловіка?
У мене дідусь був Гусєв, а бабуся залишилася Чайковською. Коли вона виходила заміж, сказала: "Ось ще, буду я чайку на гусака міняти!" - І не взяла прізвище чоловіка. А я подумала, що буду як дід, він був чудовою людиною. Воював вісім років: армія, Фінська війна, Велика Вітчизняна та Японська. Бабуся чекала на нього всі ці роки. Я ніколи не бачила діда у поганому настрої. Саме кохання і доброта.
В який момент ви зрозуміли, що подорослішали?
Знаєте, а такого моменту я ще не мав. (Сміється.) Напевно, бо поряд зі мною дорослий та сильний чоловік, який приймає важливі рішення. Якщо складно, я багато перекладаю на його плечі і існую... у безвідповідальному, інфантильному режимі.
Катерина Гусєва: Може, мені підстригтися? Змінитись? Хоча… Не хочу сама себе обкрадати: волосся моє спасіння!”
Як вам вдається так гарно виглядати?
Дуже просто! Багато працюю та мало сплю. (Сміється.) Влітку мені виповнилося 39. У мене немає комплексів щодо зовнішності та віку – я його не відчуваю. Мені часто кажуть: "Ви зовсім не міняєтеся!" А ще мене переслідує фраза: "Ви в житті краще, ніж у кіно". Навіть не знаю, як до цього ставитись. Це добре? Чи погано? До речі, як ви думаєте, що якщо я підстрижуся? Мене часто бувають такі думки. Хочеться змін! Ось і зараз нова роль, і я думаю... Але з іншого боку, не хочу сама себе обкрадати. Можу, наприклад, стати ранком невиспана, струсити своєю гривою — і вперед! Волосся – це мій порятунок. Можна і без макіяжу обійтися
ЧИТАТИ ЩЕ Настя Каменських хоче стати мамою!
Аніта Луценко: «Чоловіки люблять сильних жінок»
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
