У нас у сім'ї не прийнято користуватися ненормативною лексикою навіть тоді, коли на палець падає важка табуретка. Але одного дня мій молодший син, якому ледве виповнилося три роки, перекинувши на себе чашку з компотом, чітко вимовив слово з п'яти літер. Треба визнати, що це було сказано дуже до речі.
alphaspirit/Fotolia
Я не повірила своїм вухам і перепитала, що? Але він не повторив, і я вирішила - думатиму, що почулося. Але ввечері того ж дня, коли старший брат зламав його гараж, збудований з кубиків, він знову так само ємно, експресивно і однозначно оцінив те, що сталося. Я жахнулася. Моє пташеня, моє безневинне немовля лається матом? Сором, ганьба, що робити? Від старшого я такого не чула!
ЧИТАЙ ТАКОЖ Виховання хлопчика: поради сучасній мамі
Від 2 до 5: батьки тримають покер-фейс
Забігаючи наперед скажу, що нам із чоловіком вдалося зробити так, що погані слова не увійшли до активного вокабуляра дитини. Нічого особливого ми не робили, рота з милом нікому не мили. Просто, як і раніше, не використовували нецензурні вирази і при нагоді висловлювали скорботне здивування, чуючи їх від інших людей. Про те, що наш хлопчик значно розширив свій словниковий запас обсценної лексики, я дізналася випадково коли син уже був 15-річним підлітком. І я вирішила – нехай. Зрештою, він вже чудово розуміє доречність або недоречність використання мату, а зараз і в пристойних офісах можна почути всяке.
А повернувшись назад, уточню: я думаю, що мат у вустах маленької дитини просто жахливий. І його треба позбуватися. Як?
Дитячі педагоги вважають: малюки від двох до п'яти років швидко запам'ятовують і використовують лайку просто тому, що, як правило, ці слова вимовляються дорослими експресивно в якихось пікових ситуаціях. Дитина чудово відчувають емоцію, інтонацію - і ловить на льоту нове слівце або словосполучення. Звичайно, він не знає про те, що це лайка. Цьому віку властиве мовленнєве повторення, наслідування. Потреба малюка - копіювати дорослий світ.
Є ймовірність, що випадково почуте слова так само випадково забудеться. Але зазвичай це буває з нормальними словами, а не з такими, які варто не знати, тож розраховувати на забудькуватість не варто.
Головне, це пам'ятати, що малюки швидко розвивають навичку використання нецензурних слів при некоректній реакції дорослих: сміху, збентеженні, покаранні, схваленні, заохоченні.
ЧИТАЙ ТАКОЖ Виховання почуттів: як перестати кричати на дитину
didesign/Fotolia
І спитала малюк, що таке…
Стриматись буває непросто.
Я, наприклад, почувши від сина нові слова, швидко вийшла з кімнати нібито у справі, бо не була впевнена ні в спокійному виразі свого обличчя, ні в тому, що сама зараз не скажу якусь дурницю.
Пряма і сувора заборона може спровокувати розвиток поганої звички. Тому жодних повчальних нотацій, тим паче, прилюдно. Тільки тиха розмова тет-а-тет.
Батькам часто дають пораду: під час цієї дружньої бесіди попросити дитину пояснити значення вимовленого ним слова. Мовляв, швидше за все, виявиться, що він не має про що йдеться. Але що робити далі? Як бути, якщо допитлива дитина, а мій синочок-«чомучка» був саме таким, попросить розповісти, в чому, власне, справа.
Я була у великій скруті - як можна пояснити ось це все трирічному хлопчику, щоб не збрехати? На підготовку в мене часу не було: я не хотіла надто акцентувати увагу сина на цій події. Тобто, сказати, мені треба подумати я не могла.
Загалом, я пояснила синові значення слова з п'яти букв дуже коротко і примітивно, не заглиблюючись у різні фізіології, філології та соціології. Мовляв, є такі тітки, які зовсім не вміють поводитися, прямо ось гірше Баби Яги. І їх називають негарними словами. Потім ми разом з ним здивувалися – яке ставлення ці погані слова та тітки можуть мати до нього, його гру та його стосунки з оточуючими? Ніякого ж, правда?
ЧИТАЙ ТАКОЖ Школа етикету для дитини: ТОП-5 навичок
Sabphoto, asierromero, tirlik/Fotolia
Обцінена лексика – норма?
На мій подив і радість наступні кілька років нецензурщина не звучала в нашому домі, але діти дорослішають. Рідко хто з батьків має можливість повністю контролювати коло спілкування своєї дитини, та й чи треба?.. Думаю, що ні.
Фахівці пишуть, що коли малюк стає старшим, років у п'ять, він може використовувати мат як протест, матюче слово — прояв свавілля та непослуху. Дитина вже розуміє, що не можна, але вимовляє, бунтуючи проти того «як слід, як заведено». Сам сенс лайливих слів дитини ще не дуже цікавить.
Є думка, що до 12–13 років школярі користуються матюками для самоствердження, як спроби наслідувати старшокласників і виглядати дорослішими. Але мені, чесно кажучи, здається, що до цього віку обцінена лексика стає для багатьох старшокласників основною мовою спілкування. Я часто ходжу через шкільний стадіон і чую всяке.
Думаю, мат зараз добре знайомий всім підліткам, у тому числі і тим, у кого в сім'ях не прийнято ним користуватися. Такою є реальність.
Але в силах батьків зорієнтувати свою дитину так, щоб вона мала уявлення про цивілізоване спілкування, про межі дозволеного, і дотримувалося їх.
ЧИТАЙ ТАКОЖ
Якщо бабуся втручається у виховання дитини.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
