Хамство завжди вважалося характерною рисою нижчих верств суспільства. Здається, зараз усі суспільні верстви сильно перемішалися — нарватися на агресивного грубіяна можна будь-де. І з ним треба якось спілкуватися? чи не потрібно? Що думають соціологи та психологи про тактику «антихамства»?
ЧИТАЙ ТАКОЖ 5 способів протистояти агресії на роботі
Narong Jongsirikul/Fotolia
Дуже люблю ввічливість. Глибоко переконана, що, будучи ввічливим, будь-яку проблему вирішити набагато простіше, ніж дозволяти собі різне. Тому я старанно створюю навколо себе таку реальність, у якій ввічливість мається на увазі за умовчанням.
Але життя – біль. Громадський транспорт, районна лікарня, ЖЕК, вахтерка в чужому під'їзді — куди ж без них?.. Ці люди звідти – вони народилися такими чи десь є курси хамства? Коли прийом студентів на наступний курс? Я миттєво гублюся, коли мій опонент раптом переходить на особистості, починає грубіювати. Намагаюся відразу припинити спілкування і надалі уникаю цієї людини щосили.
Але як іноді хочеться дати адекватну потужну відповідь у зрозумілих хаму висловлюваннях!
Так, я пробувала це робити, відчувала себе після цих спроб гірше нікуди. Вийти переможницею у мене жодного разу не вийшло, зате я так емоційно залучаюсь, що потім хоч валеріанку літрами пий. Прикро, хоч плач. Втім, я й плачу.
Загалом, питання «як боротися з хамством собі не на збиток» для мене є актуальним. І, підозрюю, я не одна така.
ЧИТАЙ ТАКОЖ Як відповідати на приховані образи?
kieferpix, Dmitry/Fotolia
Геть з моєї території!
Хамство - це насильство, порушенням меж дозволеного по відношенню до іншої людини, вторгненням на чужу територію.
Отже, якою то, можливо оптимальна тактика спілкування з грубіяном?
Соціологи вважають хамов людьми внутрішньо слабкими. Їм не вистачає самоповаги і, намагаючись самоствердитись, показати всім свою силу, вони агресивно завойовують життєвий простір через зіткнення з іншими людьми. За грубістю ховається небажання з'ясування стосунків, страх претензій, страх здатися слабким, дурним, некомпетентним.
І хоча хамство – виглядає як перехід на особистості, насправді воно абсолютно безособове. Тому не варто засмучуватися, почувши грубі слова. Щоправда, написати це простіше, ніж зробити.
vladimirfloyd, Tatyana Gladskih, pathdoc, Microgen, PixieMe/Fotolia
Покажи силу
Ще один цікавий момент: фахівці вважають, що немає жодного сенсу відповідати і взагалі реагувати на хамство, оскільки воно в принципі не передбачає діалогу, спілкування в такому ключі не може бути конструктивним за визначенням. Тобто, варіантів два: продовжити безглузде сварку чи закінчити розмову.
Оскільки лайка – не наш вибір, то як правильно згорнути спілкування?
Не треба намагатися виховувати грубіяна, вказуючи на його огидну поведінку. А ось дати зрозуміти, що з вами себе не можна поводити подібним чином, треба.
Але що цікаво, обурено вигукувати «Що ви собі дозволяєте? Як ви можете так зі мною поводитися» — неефективно. Набагато краще буде поблажлива відповідь: «Я бачу ваше невдоволення моєю поведінкою/моїм вчинком, мені дуже шкода».
А можна використати і дещо маніпулятивну фразу: "Як я можу вам допомогти?" Так ми показуємо свою силу і водночас не опускаємося до грубості».
ЧИТАЙ ТАКОЖ Як зробити світ кращим: 8 найдобріших порад
Sabinezia/Fotolia
Як королева
Є ще один спосіб. Я якось читала про випадок із великою балериною Катериною Максимовою. Вона поверталася додому, і в рідному аеропорту митниця вирішила показати, хто тут головний. Вона наказала Максимовій відкрити валізу, принародно почала діставати з неї білизну балерини і, бридко коментуючи, трясти їм перед глядачами мимоволі. Маленька худенька Максимова стояла поруч, мовчки, трохи відвернувшись і високо піднявши голову. І знаєте, хто виглядав королевою?.. Надіюсь, навіть митниця відчула, що щось пішло не так.
ЧИТАЙ ТАКОЖ
Дитина лається матом. Що робити?
Хороші манери: топ-5 правил етикету, які все порушують
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
