За деякими даними, вузли в щитовидній залозі мають 50% людства. Чим вони небезпечні?
Фото: Legion-Media
Найчастіше вузли у щитовидній залозі виявляють випадково при профілактичних оглядах. Ці тихоні довгий час ніяк не виявляють. Дрібні вузлики, якщо вони є, при пальпації не виявляються їх показує лише УЗД. Великі (більше 2 см у діаметрі) можна промацати. Чому взагалі виникають вузли і що робити, якщо виявлено цю неприємну знахідку?
Розмір має значення
Причина появи 75-90% всіх вузлових утворень у щитовидній залозі – дефіцит йоду у раціоні. Серед інших провокаторів – спадкова схильність, погана екологія, підвищений радіаційний фон та інші. Якщо в тебе виявили вузол, насамперед не панікуй. Вузлики невеликого діаметра (до 1 см) найчастіше нешкідливі. Подальше їхнє дослідження потрібне лише у випадку, якщо на УЗД лікар виявив підозрілі ознаки. Наприклад, наявність мікрокальцинатів (відкладення солей кальцію), нерівні та нечіткі краї освіти, неоднорідність вузла, супутнє збільшення шийних лімфовузлів, наявність раку щитовидної залози у найближчих родичів та деякі інші. Якщо нічого підозрілого лікар не знайшов, потрібно просто регулярно (раз на рік) перевірятись у спеціаліста. Якщо вузол більше 1 см, потрібна консультація ендокринолога.
Гаряче – холодно
Спочатку лікар направить на аналізи, що визначають рівень гормонів. Якщо результати аналізу значно перевищують норму, виконується радіоізотопна сцинтиграфія щитовидної залози. У результаті обстеження визначається тип вузла – «гарячий» чи «холодний». "Гарячі" вузли виробляють безліч тиреоїдних гормонів. Вони практично не бувають злоякісними. Тобто подальше дослідження, як правило, не потрібне. «Холодні» вузли більш підступні. Щоб вивчити їхній клітинний склад, потрібен ще один тест – тонкоголкова аспіраційна біопсія (ТАБ). Тоненькою голкою лікар забирає невеликий фрагмент тканин залози. Процедура проходить під контролем УЗД, тому лікар чітко бачить, куди прямує голка. Це виключає її потрапляння до інших органів. Отриманий матеріал вирушає до цитологічної лабораторії. Там і буде винесено вердикт – доброякісний вузол чи злоякісний. На щастя, понад 90% вузлів є доброякісними.
Діагноз поставлено. Що далі?
Залежно від результатів обстеження, лікар призначає консервативне лікування або рекомендує операцію. До речі, великий розмір вузлової освіти не є показанням до операції, як це вважалося раніше. Хірургічне втручання проводиться, якщо результати ТАБ виявили підозрілі чи злоякісні зміни у клітинах вузла. Серед інших показань до операції – наявність «гарячих» вузлів, а також ситуація, коли освіта здавлює органи шиї або є явний косметичний дефект, який пацієнт бажає усунути. Середній час перебування у клініці після операції – 2-3 дні. Перед випискою лікар обов'язково розмовляє з пацієнтом і обговорює з ним подальшу тактику лікування та спостереження.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
