Віталій Козловський оцінив подарунок шанувальників

Віталій Козловський и Стас Шурінс розповіли про свої новорічні подарунки…

Віталій Козловський. — Іноді бачу гарну цікаву річ і одразу думаю про людину, якій вона напевно сподобалася б. Відчуваю це буквально лише на рівні інтуїції. І як свідчить досвід, не помиляюся. Головний критерій у виборі: чи подобається він мені? Якщо не подобається, то й дарувати це ніколи не стану. У подарунку для мене важлива не так його вартість, як практичність і «корисність». Я люблю дарувати потрібні речі — щось таке, що дійсно знадобиться людині, потішить її, чим вона користуватиметься. Можу прямо спитати, що хотілося б отримати в подарунок. І хоч сюрпризу в цьому випадку не виходить, я, напевно, знаю, що подарована річ буде доречною. А те, що мені не знадобилося, ніколи не передарюю. Найприємніший і незабутній новорічний подарунок – це велика штучна новорічна ялинка. Її мені подарував мій фан-клуб кілька років тому. З подарунком потрапили до крапки — я якраз подумував про те, щоб у хаті з’явилася ялинка. Зовні вона зовсім не відрізняється від справжньої — така ж пухнаста і гарна. Тепер я маю щорічну святкову традицію — вбираю ялинку і з великою любов’ю і вдячністю думаю про своїх чудових шанувальників». «Шурхіт обгорток пакунків з подарунками, ритуал, під час якого ти рвеш папір в очікуванні дива… У цьому, погодьтеся, є своя магія, — каже Стас Шурінс. — Я не люблю суєти та нескінченних походів магазинами. Дякувати Богу, моя дружина теж вважає новорічний шопінг пекло! Хоча… Бродити європейськими різдвяними ярмарками ми обожнюємо. Шалено любимо подарунки зроблені своїми руками. Це набагато крутіше всього найексклюзивнішого, тому що вони наповнені любов’ю. У нашому будинку багато подарунків ручної роботи від близьких друзів. А на дивані лежить плед пошитий із в’язаних клаптиків. Кожен клапоть був надісланий шанувальниками з різних міст та країн. Мені завжди з ним тепло – кохання шанувальників гріє!» Джамалі на Новий рік подарували собаку!