25-річний Макс Барських— единственный среди всех украинских артистов обладатель сразу трех престижных международных наград в области популярной музыки — MTV Europe Music Awards, OE Video Music Awards и МУЗ-ТВ. Что сейчас творится в сердце популярного артиста?
Макс Барських/прес-служба
«У дівчини має бути характер» Максе, вітаю тебе з прем’єрою нової відеороботи «Подруга-ніч». Коли ти встиг і до Лос-Анджелеса переїхати, і в кліпі знятися? Я вже звик до божевільного графіка. Кліп ми встигли зняти після концерту в Туреччині та перед відправленням до США. Не уявляю себе в іншому ритмі. Якщо видається вільний тиждень, то намагаюся витратити його на відпочинок. Кажу собі: все, у тебе є кілька днів без музики, видихни. А потім лежу біля басейну, а в голову лізуть якісь рими, мелодії, і я повертаюся до номера, відкриваю комп’ютер і починаю робити замальовки. В Америці твій графік відрізняється від звичного? Так. Тут я вивчаю саунд, живу в затишній квартирі, мені не потрібно щодня переїжджати з міста до міста і ніхто не скаржиться мені у слухавку: «До виходу на сцену лишилося 10 хвилин. Ти де?” (Сміється.) У мене нарешті за останні шість років з’явилося більше вільного часу, який я присвячую читанню і, хоч би як голосно це не прозвучало, духовному розвитку. Тут ростуть пальми, стрибають білки та літають колібрі. У Лос-Анджелесі є все: і галасливі нічні вечірки, і умиротворення океану. Потрібно тільки вибрати потрібне – і вперед! У кліпі «Подруга-ніч» знялася українська модель та фотограф Cate Underwood, яка працює за кордоном. У тебе завжди в кліпах дуже харизматичні дівчата. За яким критерієм ти їх відбираєш? Ви, в принципі, частково відповіли на запитання за харизму. А вона, як правило, буває у погляді, у манері триматися, у світовідчутті. Є дівчата, яких можна зняти красиво, а є ті, кого неможливо не зняти красиво. Мої дівчата належать до другої категорії. Яка дівчина здатна привернути твою увагу до реального життя? Має бути характер. Мене категорично не приваблюють помітні фасади, якщо їх єдиним призначенням є приховування внутрішньої порожнечі. Блискуче, ігристе і поверхове можна подарувати собі на ніч, ну, можливо, на дві, а далі настає нудьга. Я, в принципі, ціную у всіх людях щирість, доброту, скромність, здатність співпереживати. І в той же час мене приваблюють відірви, з якими можна піти в клубний загул десь у Берліні днів десь на п’ять. (Сміється.)
Макс Барських/Instagram
У такому разі, чи віриш ти в кохання на все життя? Раніше вірив беззастережно. Тепер уже не знаю. Ми всі зараз є трохи заручниками величезного потоку інформації та можливостей. Люди стали споживати набагато більше, і це, на жаль, стосується не лише якихось фізичних речей, а й духовних. Ми лише трохи пригубили — і вже відкидаємо, бо поруч, на відстані витягнутої руки, є ще подібне, що теж можна доторкнутися і спробувати. І так триває безкінечно. Деякі вчасно зупиняються, інші так і продовжують цю кругову дегустацію. Тяжке питання. Я ще сперечаюся за ним із самим із собою.Дядько та хрещений Скільки часу ти плануєш провести в США і як переживаєш розлуку з близькими? Восени повертаюся до України — у нас уже заплановані виступи, зйомки… А з рідними я на зв’язку сім днів на тиждень 24 години на добу. Адже я поїхав до Лос-Анджелеса на початку року і там, перебуваючи на найвідомішому мосту в Сан-Франциско, дізнався, що моя сестра народила доньку! Вітаю, ти став дядьком! Так дякую! Дівчинку назвали Дашею. І коли у травні я приїжджав до України на місяць, то хрестив свою племінницю. Я вперше став хрещеним батьком. Ось говорю вам це, а самому дуже незвично чути про себе таке. Ми прийшли до церкви, я абсолютно не знав, що робити, як відбуваються такі обряди, але впорався. Тож тепер я несу відповідальність за маленьку людину. Нехай і на відстані, але беру участь у її вихованні. Я музикант, тому для початку закачав сестрі музику найвидатніших див світу. Готую племінницю та хрещеницю до долі великої співачки (посміхається). Але подивимося, чого вона прагнутиме в міру дорослішання. Судячи з твого сяючого виразу обличчя, ти дуже дбайливий дядько і хрещений батько. А яким було твоє дитинство? Я ріс у сім’ї, де мамі доводилося працювати за двох, щоб утримувати дітей — сестру, брата та мене. Батько з мамою розлучилися, коли я був маленьким. Більшість часу я був наданий самому собі. Але я дуже вдячний мамі за те, що вона визначила мене у художній ліцей. Там сталася моя перша любов до творчості. Дивлячись на тебе на екрані, складається зовсім протилежне відчуття – ти виглядаєш класичним «поганим хлопцем». А в житті, навпаки, дуже стриманий та вихований. Ранок відрізняється від вечора, але випади одне з цієї пари, і зникне день (Посміхається).«Мені завжди є що згадати» Твій день народження припадає на 8 березня. Як ти зазвичай відзначаєш його? Останніх років шість на сцені. В одній із поїздок, у Харкові, я прийшов до тату-майстра і зняв цей день у вигляді малюнка на своєму тілі. А 23-річчя я зустрічав у Донецьку. У фойє готелю на мене чекав сюрприз від друзів. Вони намовили дівчину на ресепшені, щоб вона вмазала мені тортом по обличчю. Але я хлопець спритний, встиг ухилитися. А після концерту мені влаштували у президентському номері вечірку з діджеєм, де в спальні на мене чекало ліжко у вигляді величезного торта. От туди я вже догодив. За власним бажанням (Посміхається). А як ти зустрів своє 25-річчя? На березі океану, на самоті, хоча цього дня мої близькі друзі були зі мною в Лос-Анджелесі. Я відчував себе трохи винним, і мені було так важливо виявити про них турботу, що напередодні я тишком-нишком від них поїхав і купив їм подарунки, які, поки вони спали, залишив у вітальні. А сам поїхав на океан. Ти по гороскопу Риби. Для цього знака характерна миттєвість… Я людина, яка намагається прожити кожен день так, якби вона була останню, тому в мене немає однакових днів і мені завжди є що згадати. Я не хочу жити минулим чи майбутнім, адже так я пропущу сьогодення, яке, власне, є життям.Читайте також:Макс Барських перебрався жити у Лос-Анджелес
Поділись з друзями корисним!
