Alyosha: «Я дуже уперта, але нічого не можу з цим поробити»

Певица с творческим псевдонимом Alyosha  — девушка очень активная и успевает везде. Алена Тополя  воспитывает двухлетнего сына Романа, снимает новые клипы и радует поклонников авторскими песнями.

В этом году Алена выпустила две части альбома «Точка на карте», куда вошли композиции, созданные за 10 лет ее творчества. «Для меня альбом — это как экзамен, после которого получаешь определенный уровень квалификации. Сдам этот экзамен — и перейду на новый этап, в котором будет другая музыка, другие чувства, другие эмоции», — говорит 28-летняя певица. О своих чувствах и надеждах на будущее Алена рассказала «Отдохни!». «Чоловіки люблять жінок кмітливих» Альона, Тарас (Тарас Тополя – музикант, чоловік співачки. – Прим. автора) допомагає тобі у твоїй творчості? Ми намагаємося не надто впроваджуватися в роботу один одного. Коли пишемо нові пісні, можемо запитати одна в одну пораду щодо рими. Не більше. Але мені цікава його думка як музиканта, який займається зовсім іншою музикою, адже я хочу розширювати аудиторію своїх слухачів. (Посміхається). Він частіше тебе критикує чи хвалить? Він просто каже правду. Але слова «Вау! Супер!» від нього почуєш нечасто – їх треба заслужити. Ви романтична пара? Ні! У нас усі романтичні події відбуваються спонтанно. Ми не святкуємо роковин перших побачень, поцілунків (Сміється). Тарас належить до більшості чоловіків, які не роблять сюрпризи просто так. (Сміється.) Більшість чоловіків, до речі, мають своє улюблене заняття, яке часто не подобається подружжю… У когось риболовля, у когось — відеоігри… …А у Тараса це безмірне проведення часу у Facebook. Це мене іноді дратує, і я йому про це говорю. Але з іншого боку, зараз він волонтер і має моніторити події та бути в курсі всіх новин. Це його робота… Поки терпимо. (Усміхається.) І як же ти його відволікаєш? Говорю з ним на цю ж тему, попередньо вивчивши її в Мережі. Тобто перетягую Інтернет на свій бік. Але для цього теж потрібно цікавитись темою, бути підкованою в ній, уміти розмірковувати… Чоловіки взагалі люблять жінок кмітливих та цінують ерудицію! А ще тих, хто добре готує. Так, я теж готую, коли всі будинки. А коли у нас насичений робочий графік і ми відправляємо Романа до Запоріжжя (до батьків Олени. — Прим. ред.), на кухні хоч шаром покотити. Ми починаємо харчуватися блюдами всіх кухонь світу. Але на свята або коли до нас приїжджають рідні, я люблю готувати качку. А страва щодня — це у нас український борщ. Ми йому завжди раді (Сміється). «Стаєте батьками раніше!» До речі, як твої рідні сприйняли Тараса? Що сказали батьки? Моя мама — дуже комунікабельна та вихована людина. Вона легко сходиться із людьми. Батько теж. Тож особливих проблем не було. Тато, звісно, ​​одразу перевірив Тараса за своїм головним критерієм відбору — на ерудицію. Він має свою, вироблену роками систему. За столом ніби між іншим він питає: «А ти читав, що було такого року?». або «Що думаєш щодо такої події?» Якщо людина підтримує цікаву бесіду, значить підходить! Ще просить розповісти про своїх батьків та рідних. Якщо все добре у біографії, теж залік! (Сміється.) А які критерії відбору ти проходила? У мене знайомство з татом чоловіка сталося, вже коли я народила дитину (посміхається). З мамою раніше — на концерті Тараса. Та й то я вже смикала його, мовляв, скільки можна чекати? У нас же досить довгі та серйозні стосунки, настав час уже з батьками знайомитися! Ось він запросив маму на свій виступ. Вона викладач у інституті, педагог. З нею завжди цікаво спілкуватися, вона має на всю свою думку. Може, у неї й були якісь тести до мене, але я, як тепер бачимо, їх теж пройшла. (Сміється). А з ким ти можеш порадитись чи обговорити сімейні справи? З ким легше спілкуватися — із подругами чи з батьками? Подругам можу зателефонувати лише у перші хвилини, коли щось накипіло і хочеться випустити пару: «Ну ти уявляєш! Як він міг таке здивувати?» А радитимуся тільки з мамою. Вона в мене дуже прониклива людина. Наприклад, у мене щось не ладнається, але в телефонній розмові я спілкуюся з нею бадьорим, веселим голосом, а вона вже через хвилину запитає: «Дочко, що трапилося?» Відповідаю: “Мам, все нормально!” А вона мені: “Я відчуваю, що не нормально, давай розповідай!” Так що, навіть якби хотіла, нічого не приховаєш (Посміхається). Я вважаю, що мама — це перша людина, до якої потрібно дзвонити, коли тобі потрібна порада. Вона не може побажати тобі чогось поганого. Навіть якщо тобі в цей момент її порада здається безглуздою, все одно треба слідувати їй — вона прожила більше і розуміє більше. А ще в неї є материнська інтуїція і всеосяжне материнське кохання! А що ти думаєш про підліткову самостійність, коли здається, що ніхто, крім тебе, краще не знає, як вчинити? Было у меня такое, я слушала родителей, но делала всегда по-своему. Но считаю это нормальным — мы же учимся на своих ошибках и нам нужно наступить на грабли, ощутить шишки на лбу, чтобы набраться опыта и повзрослеть. Когда я уже жила в Киеве и со мной случались первые взрослые проблемы, мне было плохо, я звонила родителям. Они меня поддерживали и потихонечку «вливали» нужную информацию (улыбается). В этот момент я начала серьезно воспринимать их советы. Ведь как бывает? Когда все хорошо, когда мы находимся под маминым крылом и жизнь беззаботная, мы не слушаем родителей и поступаем так, как сами считаем нужным… С рождением ребенка я стала еще лучше понимать маму и папу, их переживания за нас с братьями. Родители — самые прекрасные люди в жизни, любовь, которая не исчезнет никогда и ни при каких обстоятельствах… И чем скорее вы это поймете, тем лучше. Поэтому становитесь родителями пораньше! «Хочу доньку!» Як ти вважаєш, що потрібно виховувати у хлопчика змалку, щоб він виріс справжнім чоловіком? Роману два роки, але я йому вже говорю: «Ти майбутній чоловік. Ти дужий, ти захисник. Вчися стримувати свої емоції, не вередуєш, а чітко говори, що не влаштовує, щоб знайти рішення». Я з ним розмовляю як із дорослим. І сподіваюся, що ці слова відкладаються у його голівці. Навчаю його допомагати мамі, бабусі, бути милосердним і завжди відгукуватися на сімейний поклик. Хто з вас суворіший у вихованні — ти чи Тарас? Напевно я. Тому що більше проводжу з ним часу, більше його знаю. Але Тараса він дуже любить та поважає! Приліпиться до тата і просто висить на ньому, поки він удома. Тарас не може нічого зробити, ні поїсти, ні поспати (Сміється). На кого Роман більше схожий? Він у нас спільна дитина (Посміхається). Блакитноокий блондин (це мамині гени), а міміка та вираз обличчя – від тата. Розкажи, як ти приходила у форму після пологів. Я швидко схудла, бо через півтора місяці після пологів вийшла на сцену і розривалася між сином та роботою. Але іншим матусям, які сидять удома, можу порадити чудовий спосіб – фізичні вправи з малюком. Наприклад, лягайте на підлогу, берете до рук дитину — і качаєте прес. Користь усім: дитині – веселощі та забави, мамі – додаткове фізичне навантаження. Не треба йти до тренажерної зали, шукати, на кого залишити малюка… Таких відеоуроків повно в Інтернеті! Зараз, коли Рома вже підріс, чи ти думаєш про другу дитину? Не знаю, готова ли я сейчас, но то, что мне хотелось бы троих детей, это да! И обязательно девочку! Буду улучшать демографию Украины. (Смеется.) У меня два старших брата, у одного — двое мальчиков, у второго тоже со дня на день должен родиться мальчик… Поэтому мама уже не может дождаться: «Ну когда уже будет девочка? Подарите мне еще и внучку! Хочу бантики завязывать и косички плести!» «Люблю тарань!» У тебе є шкідливі звички? Я дуже люблю солодке — це моя найшкідливіша звичка. Можу їсти тортики та тістечка з ранку до ночі… До речі, і солоне я теж дуже люблю! Тато у мене затятий рибалка і дуже смачно робить сушену рибу. І я цю тарань люблю! Щоразу, коли повертаюся із Запоріжжя, везу із собою сумку риби. Можу їсти її цілими днями — на сніданок, на обід та вечерю (сміється). А потім одразу ж закушувати шоколадним батончиком. І мені не важливо, що буде з моєю фігурою! Хоча через молодість мої кулінарні переваги поки не вилазять мені боком — ні в прямому, ні в переносному сенсі (сміється). Можу трохи випити після концерту – у нас у райдері прописано пляшку віскі. Справа доходить до кумедного. Дуже часто на концертах мені забувають ставити воду на сцені і після виступу мені дуже хочеться пити. І коли наші музиканти в гримерці розливають собі алкоголь, я теж говорю: «Давайте і мені трохи, у горлі пересохло!» (Сміється.) До речі, мені з моїм колективом дуже пощастило. Я від багатьох чула про те, що музиканти наклююються – до концерту і після нього. Наш колектив ніколи не забуває, що ми на роботі! Ти по гороскопу Телець. Говорять, що вони вперті. Це про тебе? Так! У мене навіть девіз є: «Приймайте нас такими, якими ми є!» (Сміється.) При знайомстві з Тарасом я його одразу попередила, що дуже вперта. Якщо я знаю, що неправа, все одно до останнього стоятиму на своєму, поки людина не втомиться і не скаже: «Все, я здаюся!» Тоді я вже можу визнати, що була неправа (сміється). Яскравий приклад Тельця – мій друг Потап. Але він упертий у потрібному напрямку. А моя впертість дуже різнобічна (Посміхається). Олена Панчоха