Сексуальна несумісність: подолати не можна розлучитися

Сексуальність та інтимна сфера займають одне з головних місць у подружньому житті. Невипадково сексуальна несумісність (незадоволеність) чоловіка та дружини входить до списку найпоширеніших причин розлучень. Чи в кожному випадку розрив стосунків виправданий, чи в усьому виною нестача знань у подружжя, непорозуміння між ними, та відсутність бажання обговорювати проблеми у сексуальній сфері?

Про це ідеолог проекту «Сім’я у пріоритеті» Вікторія Бояріна поговорила із сексологом, сімейним психотерапевтом та гештальт-терапевтом Тетяною Славіною. Що таке сексуальна несумісність та які її критерії? Більшість людей вважають основною проблемою в інтимному житті пари сексуальну дисгармонію біологічно, тобто. несумісність за статевою конституцією, яка включає сексуальний темперамент, потреби, бажання та можливості партнерів. Дійсно, іноді в парі можуть не збігатися сексуальні бажання, і якщо в одного з партнерів потреби вищі, другий може почуватися дискомфортно, намагаючись їх задовольнити. Ми частіше чуємо, що у чоловіків вищі потреби, а у жінок вони менші, але іноді це може бути пов’язане, просто з незадоволеністю жінки в сексі. Адже мотивація зростає у міру отримання насолоди. І якщо в парі немає сексуальної гармонії, жінка не отримує оргазм, вона не буде мотивована на секс. Однак якщо у жінки статева конституція вища, і її потреби сильніші, то ситуація може бути складнішою для пари. Адже чоловікові здійснити статевий акт, без бажання, збудження та як наслідок ерекції, фізично неможливо. А для жінок, у цій ситуації придумали штучне мастило. Біологію змінити не можна, адже людина народжується із певним типом статевої конституції. Однак багатьом парам, які люблять один одного і здатні до діалогу, вдається досягати сексуальної насолоди та долати цю сексуальну дисгармонію. Розуміючи потреби один одного (і більш високі потреби в сексі одного партнера), подружжя йде назустріч один одному, і тоді інтимні відносини для партнера з нижчою статевою конституцією стають способом проявити кохання, сексуальніше активному чоловікові, порадувати його. Це робиться без жертовності, або страху, що він інакше це шукатиме в іншому місці, а з любові до нього. Природно, тут є і свій бонус, іноді «апетит приходить під час їжі», і бажання другого партнера, теж з’являється, сексуальність і еротизм розвиваються, і в парі виграють. Ну і звичайно точно не варто робити щось, порушуючи свої кордони. Дисгармонія ж з’являється там, де немає кохання, бажання виправити ситуацію, готовність обговорювати і вирішувати проблеми, що виникають.другий рівень сексуальних порушень – полоролева форма – пов’язані з певними рисами характеру партнерів, тобто сексі безпосередньо позначається психологія відносин. Психологи розрізняють гіперрольову та гіпорольову поведінку. Прикладом гіперрольової поведінки є чоловік-мачо, який у сексі знає, як «правильно», він «нечутливий» до жіночих проявів, переходить до статевого акту без попередніх ласк… Така гіпермаскулінна поведінка не передбачає емоційної взаємодії, секс зводиться до техніки, кількості . Гіперрольова поведінка у жінки проявляється в м’якості характеру, залежності від чоловіка, у сексі вона підпорядковується, не може сказати чоловікові про свої бажання… Ще одна форма статеворольової дезадаптації – трансформація статеворольової поведінки: це, наприклад, гіпермаскулінні жінки та фемінні чоловіки. У парі вона може жорстко вимагати сексу від партнера, невтішно, критично висловлюватися про його чоловічі здібності та можливості. Чоловік же, дуже м’який і емоційний, болісно реагуватиме на висловлювання дружини, відчуватиме емоційний дискомфорт, невпевненість у собі, страх перед статевим актом, що може призвести до формування сексуальної дисфункції. Однак не обов’язково у такому тандемі виникають проблеми – це може бути прекрасна пара, яка в сексі досягає насолоди, практикуючи різноманітні еротичні ігри.Третьою формою сексуальною дезадаптацією є комунікативна – тобто порушення на рівні спілкування, складності у міжособистісній взаємодії. Партнерам із порушеннями у взаєминах складно спілкуватися не тільки в сексі, а й взагалі говорити один з одним. Постійні сімейні конфлікти, неможливість озвучити свої бажання, зрозуміти і почути одне одного негативно впливають на сексуальну сферу.Четверта форма подружніх дисгармоній – сексуально-еротична. У кожної людини в сексуальному житті існує свій діапазон прийнятності – чітке усвідомлення допустимих форм сексуальної поведінки, куди входять уявлення про те, як, з ким, скільки займатися сексом. Ці діапазони у подружжя можуть збігатися. Наприклад, жінка хоче отримувати від чоловіка попередні ласки, а він вважає це надмірністю. Велике значення в інтимних відносинах має і мотивація сексу: один входить у секс, щоб зняти напругу, іншого інтим – це творчість, гра, простір любові. Сексуально-еротична дисгармонія часто формується на основі порушення комунікації у парі. Приховування, замовчування проблем у ліжку поступово призводять до незадоволеності, відсутності бажання йти в секс, викликають огиду до нього. Соціокультурна форма – також дуже значний момент в інтимних відносинах. У представників різних культур відрізняються ставлення до кохання та протилежної статі, погляди на сценарії догляду, виховання сексуальності, сексуальну мораль, норми та відхилення, рольову поведінку тощо. Скажімо, у патріархальній культурі чоловік – головний у сім’ї: як він сказав, так і буде, від жінки потрібне підпорядкування. У ліберальній культурі спостерігається толерантне ставлення до сексуальних норм, проголошується свобода у відносинах. Але й тут є деякі складнощі: якщо всім і все можна, чи це так цінно, і до чого це може привести? Тип сексуальної культури формується в батьківській сім’ї і може спричинити порушення сексуального здоров’я людини в парі.За всіх перерахованих форм сексуальної несумісності часто пари адаптуються через близькість, любов, отримання інших радощів у відносинах. А якщо у подружжя з спочатку гарною сексуальною сумісністю, немає емоційної близькості, цінності стосунків, любові та прихильності, то на тлі взаємних претензій, сварок та невиправданих очікувань, згодом сексуальна гармонія стане не така важлива у стосунках. Тільки на хорошому сексі, подружні стосунки також не будуються. Як подружжю визначити, що у них здорові, гармонійні сексуальні стосунки? Існує поняття сексуальної норми. Воно дуже широке, його трактують з кількох сторін: біологічна норма, як пояснюється значення сексу з репродуктивною функцією, тобто секс між чоловіком і жінкою. Вікова норма, чоловік у молодшому та старшому віці може різне, так само, як і різні можливості має жінка, юна та більш зріла та досвідчена. І звичайно ж партнерська норма, яка підходить для пари. Критерії партнерської норми такі: парність (у сексі беруть участь двоє людей), гетеросексуальність (сьогодні не є обов’язковою та єдино можливою) та статевозрілість партнерів, добровільність сексуального зв’язку, відсутність моральної, психологічної та фізичної шкоди здоров’ю – своєму та партнера, а також прагнення до взаємного насолоди. Таке трактування залишає багато можливостей, варіативності у взаємодії партнерів. Для подружжя показником наявності чи відсутності сексуальних порушень служить ступінь задоволеності обома своєю інтимною сферою. І в цьому сенсі винятки лише підтверджують правила. Наприклад, чудово поєднуються у своїй дуальності пари, побудовані на стосунках жінка-“мати” та чоловік-“син” або чоловік-“батько” і жінка-“дочка”, де один партнер – агресивний (тобто активний), а другий – пасивно-підпорядкований. Їм добре разом – і це головне.Зазначимо: ми говоримо про дорослі сексуальні стосунки! За ними завжди стоїть усвідомлений вибір кожного з партнерів, як він виявляє себе в сексі, що хоче отримати у сексуальному житті, що для нього є цінним та важливим, що він може привнести до сексуальних стосунків тощо. Які основні причини появи сексуальної несумісності в парі, де чоловік і дружина люблять один одного, але не задоволені як коханці? Парадокс, але іноді для подружжя велике взаємне кохання може стати перешкодою на шляху становлення їх сексуальності в парі, особливо на початку відносин. Невдоволення в інтимі в таких спілках може формуватися поступово: жінці щось не сподобалося в сексі – промовчала, щоб не образити коханого чоловіка; чоловік щось захотів спробувати в ліжку, але побоявся сказати коханій дружині. Так, із прихованого невдоволення дією чи бездіяльністю партнера, неозвученого свого сексуального бажання, починається сексуально-еротична дисгармонія у парі. Адже чоловік і жінка у своїй інтимності та сексуальності можуть допомогти один одному розкритися, а це можливо лише тоді, коли обидва будуть щирі у своїх проявах. І навпаки, постійні побутові конфлікти, нереалістичні очікування у парі створюють простір, у якому сексуальне бажання та збудження просто не з’являються. У яких випадках партнерам для подолання сексуальної несумісності потрібна допомога спеціалістів? Звертатися до лікаря – сексопатолога, уролога, андролога, а жінкам – до гінеколога та/або ендокринолога – потрібно, коли проблема в сексі пов’язана зі станом фізичного здоров’я. Тобто пара стикається не просто із сексуальною дисгармонією, а із сексуальною дисфункцією, порушеннями з боку сексуального здоров’я. При сексуальній дисфункції або сексуальних порушеннях слід звертатися до лікаря-сексопатолога, а потім і до сексолога-психолога, тому що разом із лікуванням буде потрібна і психологічна робота, пов’язана з відновленням сексуальної функції. Сексопатолог проведе огляд, за потреби випише лікарські препарати, призначить додаткові обстеження, аналізи, які допоможуть виявити справжні причини порушення сексуального здоров’я. Розпізнавши проблему, лікар зможе налагодити шляхи її вирішення. Якщо ми говоримо про порушення комунікації в парі, сексуально-еротичної дезадаптації, тобто порушення сексуальної поведінки в парі, статево-рольової поведінки або соціокультурної різниці сприйняття, на тлі яких з’являються складності в сексі, то терапевтуються вони саме у сексолога-психолога. Цей фахівець розуміє основи сексуальності, має психологічні знання, інструменти для вирішення даних проблем. Наприклад, жінку з аноргазмією, що виникла внаслідок порушення комунікації, вчить цінувати себе та свої бажання, розуміти їх та доносити до партнера, відчувати своє тіло. Сексолог по суті навчає, як досягти насолоди в сексі: може також порекомендувати прекрасні техніки, пози, допомагає підібрати спосіб стимуляції і т.д. Таким чином лікар надає медичну допомогу при соматичних захворюваннях, дисфункціях, які з’являються на основі порушення здоров’я, а психолог працює над подоланням сексуальних порушень, пов’язаних з психологією відносин. Жінка та чоловік можуть самостійно впоратися із сексуальною проблемою, але для початку їм потрібно розуміти, з якої вона сфери партнерських відносин, що її викликало: складність комунікації, певні риси характеру особистості, що йдуть у конфлікті, сексуально-еротична дезадаптація чи причина у культуральних відмінностях та переконаннях? Побувавши на консультації у сексолога і разом із фахівцем визначивши джерело проблем, подружжя отримує уявлення, в якому напрямку їм рухатися. Якщо вони дотримуються рекомендацій сексолога, 2-3 консультацій буває достатньо, щоб подолати дисгармонію, особливо якщо звернутися до фахівця на початковому етапі появи проблеми, не доводячи стосунків до конфлікту або їх повного провалу. Чи може виникнути сексуальна несумісність у подружжя, яке прожило разом не один рік і до певного моменту було задоволене своїми інтимними відносинами? Безперечно. Це з біологічним компонентом сексуальності. Пік сексуальної активності у чоловіка припадає віком до 20-25 років, потім рівень тестостерону в організмі починає повільно знижуватися. У більш зрілому віці це відбувається швидше, якщо чоловік у віці 35-45 років скорочує кількість статевих контактів. Цьому також сприяють нездоровий спосіб життя, проблеми зі здоров’ям, стреси на роботі та ін. У жінок, навпаки, у молодому віці сексуальність лише починає формуватися. Пік сексуальної активності жінки припадає віком 35-45 років. При такому розбіжності, звісно, ​​можуть виникнути складнощі. До появи проблем у сексуальній сфері також призводять поява порушень в одного з партнерів, секс заняття парне, і часто проблеми, що почалися в одного партнера, можуть призвести до появи проблем у іншого. Наприклад, передчасна еякуляція у чоловіка може призвести до відсутності, або складнощів з оргазмом у жінки. Чи варто вважати сексуальну несумісність достатнім приводом для розриву стосунків? В яких випадках? Причиною розлучення найчастіше може бути біологічна несумісність партнерів. Наприклад, у жінки сильна статева конституція і висока потреба в сексі, при цьому, не отримуючи сексуального задоволення, вона фізично погано почувається, у неї з’являються застійні явища та запальні процеси в органах малого тазу, психосоматичні розлади. Але її чоловік, чоловік з низькою потребою в сексі, не задовольняє дружину – він відмовляє їй у сексі, тому що «не хоче», не намагається зробити їй задоволення… Такій парі варто розлучатися, тому що у подружжя є і «обтяжуюча обставина – у них відсутній діалог. Тетяна Славіна – сексолог, сімейний психотерапевт, гештальт-терапевт Які нові «горизонти» для щастя на інтимній території може відкривати пара в рамках вже існуючого шлюбного союзу? Які психологічні установки допоможуть подружжю досягти повного порозуміння у сексі? Щоб секс став для обох простором для кохання, дуже важливо для кожного розуміння, пізнання та почуття себе та свого тіла, знання його можливостей, їх розвиток. Всім раджу: Дослідити свою сексуальність, своє тіло та його можливості. З’ясовувати, яку насолоду вона може дарувати, особливо жінкам. Вони часом не знають, як тіло може відгукуватися на дотики, адже є ерогенні зони, які не пов’язані із зоною геніталій; як сильно ласки тіла можуть включати збудження, дарувати оргазм; не знають можливостей усіх чарівних точок зони геніталій. Дослідити чутливість своїх статевих органів (не маструрбація) щодо того, що і як подобається, жінка може сама, а потім і з партнером. Вони можуть перетворити вечір на низку пестощів: вона торкається до нього, просто роблячи масаж, потім він торкається до неї… Це подарує парі особливі відчуття та стану, додасть у відносини різноманітності. Якщо час від часу робити це протягом місяця, чуйність тіла дуже змінюється – воно стає більш чутливим. Експериментувати та додавати ефект новизни. Ввести правило – раз на місяць пробувати щось нове: позу, вид стимуляції, сексуальну іграшку… Темпераментним парам – двічі на місяць. І чергувати – одного разу вигадує чоловік, інший раз – дружина. Коли в обох думки починають обертатися навколо сексу, коли виникають нові ідеї, подружнє життя сповнюється фантазіями, бажаннями та сексом! Говорити один з одним про секс та сексуальність. Не під час сексу і не у той момент, коли щось пішло не так. Багато хто бояться, соромляться обговорювати своє інтимне життя, тому що не хочуть образити партнера, «провалитися» в критику, перейти на закиди… Моя порада: говоріть не про те, що погано, а про те, що сподобалося, що було добре. Якщо важко говорити про секс, читайте книги на цю тему, дивіться удвох еротичні фільми, а потім обговорюйте їх. Основна установка для подружжя, яке бажає «розширити горизонти», – це близькість, а також вміння говорити і чути свого партнера – це навичка, яка тренується. Візьміть за основу “Трикомпонентну теорію кохання” Р. Стернберга. У ній досконала любов розглядається лише у гармонійному поєднанні близькості як емоційного компонента, пристрасті як мотивуючого компонента та зобов’язання як когнітивного компонента відносин. Близькість потрібна подружжю, щоб вони могли говорити і чути бажання один одного, пристрасть породжується експериментами, жвавістю та свободою проявів, а прийняття зобов’язань означає, що кожен приймає рішення бути з чоловіком, зберігати, розвивати та покращувати стосунки, насамперед у сексуальному плані. . Секс – один із найсильніших і найяскравіших просторів насолоди в житті людини. Це не просто дії та техніки – це абсолютно приголомшливий процес взаємодії двох людей, що люблять. Він дозволяє отримувати максимальне задоволення від життя за умови, що подружжя докладає всіх зусиль до того, щоб досягати взаємної насолоди знову і знову.