Зустріти соулмейту: міф чи реальність

Не секрет, що приходять до психолога, переважно жінки. Заміжні та не дуже. Ті, що не дуже з питанням про те, як завести хоч якісь стабільні стосунки з кимось, окрім кота. Але багато хто з котом не наважується – «тварини це велика відповідальність». На мої конкретні питання кого ви хочете знайти, для чого, що потерпіть, а що немає у відносинах, що ви готові давати чоловікові, хто за що відповідає – пані губляться, починають лепетати щось про «родичну душу, велике кохання, він з’явиться і я відразу зрозумію, що це Він, він розумітиме мене без слів… Конфлікти? Що ви, які конфлікти, він розуміє без слів, і ми всі робитимемо разом». Інфантильна мрія про чоловіка, який прийде, прийме, зрозуміє, не скривдить, не розчарує, все вгадає і будуть вони жити-поживати, та добра наживати, у мирі та гармонії, як папужки-нерозлучники. Але чи може вона втілитись у реальності, де у відносини вступають дві різні людини? Навіть якщо у них збігаються цінності, погляди, смаки, якщо вони дуже сильно хочуть бути разом, чи можуть вони зрозуміти одне одного так, щоб не треба було розмовляти? Думаю, така єдність настає після багатьох років шлюбу. І то не в усіх. А щодо людей, хто тільки зустрівся, нерозуміння, конфлікти, складності притирання неминучі. Нещодавно я вийшла заміж, я зріла жінка і я психолог, здавалося б, знаю про непорозуміння більше, ніж будь-хто інший. Але щоразу в простих повсякденних речах зустрічаюся з тим, наскільки у мого чоловіка можуть бути інші уявлення і скільки нам обом доводиться працювати, щоб створювати спільні. Тож соулмейти не зустрічаються, соулмейти створюються у щоденному спілкуванні за бажання обох сторін рухатися назустріч одне одному. А що якщо інфантильна мрія накладається на нульову активність? Була в мене одного разу клієнтка, яка прочитала купу книг на тему “як закохати його в себе за 10 побачень”, “як вийти заміж за листуванням”, “побудова ідеального образу ідеальної дружини”, що відвідала різні жіночі тренінги, що має анкету на всіх популярних дейтинг сайтах, так, і до мене прийшла за тим же – «як зустріти чоловіка своєї мрії та вийти за нього заміж». Активність клієнтки, здавалося, зашкалювала, але коли я поставила їй просте запитання Чи ходите ви на побачення?», почула здивовану відповідь “ні, а навіщо час витрачати, я хочу так, щоб відразу і не помилитися”. Ще одна приходила з тією ж темою відсутності особистого життя, на запитання де ви знайомитеся?, сказала «а ніде, в інтернеті одні збоченці, на роботі всі одружені та вікові, хобі у мене немає, з подругою іноді в кафе ходжу, там ми сидимо і чекаємо, може хтось із нами познайомитись». Одна активна надмірно, лише вся активність зосереджена у колах, у чоловіків, але з спілкуванні з ними. Друга просто сидить і чекає, добре хоч не вдома. Мабуть, уже розуміє «що кінь не влізе в ліфт». Але чи довго вона чекатиме на свого принца за столиками найближчих кафе? Так вийшло, знову ж таки, вийшовши заміж, що у нас із чоловіком утворилося кілька друзів-холостяків, які дивлячись на нашу історію, хочуть собі того ж – будинок, сім’ю, рідну людину поруч. Вони просять нас “познайомте з кимось”. Я робила 6 або 7 спроб познайомити своїх вільних френдес із цими холостяками. Не обов’язково заміж, секс, все серйозно – поспілкуватись, повечеряти, прогулятися –«а раптом вам буде приємно разом і разом ви вирішуватимете чи варто це «приємно» продовжити». Жодна не погодилася просто зателефонувати чоловікові, не кажучи про те, щоб зустрітися. «Я як би хочу, але не дуже, а хто він такий, ой, ну я не знаю, боюся, може бути пізніше, коли я схудну» і все з такою лінню, повільно, не кваплячись відповісти, не те що «так» чи «ні», а хоча б «я подумаю». Мляві та прекрасні царівни з веж, але ваші вежі ніхто не штурмуватиме, і навіть столик у кафе, за яким ви сидите і мрієте не просто зустріти чоловіка, а зустріти споріднену душу, любов та щастя навіки. Тому що, як говорилося в старій притчі,”якщо хочеш виграти в лотерею, хоча б купи лотерейний квиток”. Вчитися спілкуванню з чоловіком потрібно не на тренінгах, а реальному житті. Знайти відповідного партнера – тільки зустрічаючись та вибираючи з багатьох різних. Спорідненість душ чи кохання – це не постріл у голову, почуття та близькість народжуються зі стосунків, з того, що ви ділите щодня на двох. Будьте активними учасницями свого життя і тоді життя підкидатиме вам призи. Читати також: До останнього подиху: боротьба за мужика Невзаємне кохання: як рухатися далі Мине за тарілку супу або чоловік повинен, жінка повинна