Обережно, дітоцентризм! Як змістити з трона маленького тирана

Найулюбленіший, найобласканіший, єдина радість дорослих і осередок життя всієї родини… Чи корисно для сім’ї та самої дитини, коли малюк стає центром світу? І як м’яко, але рішуче усунути його з трону?

Детоцентризм – це стиль виховання, при якому інтереси дитини вважаються найвищою цінністю, а сама вона стає для батьків і бабусь з дідусями центром всесвіту. Таких сімей з кожним роком стає все більше, і психологи б’ють на сполох: це стиль виховання докорінно порушує правильний принцип формування життєвих пріоритетів у дитини!Йди за мною Для гармонійного розвитку дітям насамперед потрібні спокійні батьки, які впевнено беруть він функції ведучого. У дітоцентричній сім’ї все відбувається навпаки: тут саме дитина, сама того не бажаючи, задає тональність стосункам. При цьому нервова система малюка зазнає жахливих навантажень — вона не готова до таких випробувань. Дитина не встигає усвідомити свої бажання та пасивно приймає “дарунки” дорослих. У результаті до 18 років пересичений підліток впадає в апатію, укладається на диван і на всі спроби “воскресити його до життя” відповідає щось на кшталт: “Відваліть, а?” Читай також: У чому користь батьківських обійм для дитини Щоб уникнути детоцентризму, достатньо довіритися законам природи. Лев’ята завжди йдуть за левицею, каченята за качкою, цуценята за собакою… Так відбувається тому, що дорослі звірі мають досвід, що дозволяє їм вести за собою дитинчат і оберігати їх від будь-яких небезпек. У малюків таких знань немає. І фізично, і психологічно вони поки що не готові відповідати за своє життя. У людей, як ви розумієте, все те саме: дитина почувається комфортно, тільки йдучи за батьками, а не навпаки. І якщо дорослі нададуть йому таку можливість, він неодмінно нею скористається. Це і є “найкраще”, що ми можемо і повинні пропонувати своїм дітям.Що робити, щоб не потрапити до пастки детоцентризму? Будьте головним. Діти повинні розуміти, що саме батьки регламентують життя, і в цьому сенсі слова “так”, “можна”, “ні” та “не можна” – ваші великі помічники (головне – не зловживати ні тим, ні іншим). Загальні ігри, загальна турбота про будинок, про домашніх вихованців – це те, що гуртує всіх членів сім’ї. Не забувайте про партнера. Малюк не має бути єдиним джерелом щастя. Кожен з вас має свої особисті джерела радості. І у вас як пари є власні стосунки один з одним, які важливі анітрохи не менше. Буде здорово, якщо дитина це зрозуміє. Подайте приклад. Дітей слід підготувати до самостійного життя. Але якщо ви попереджатимете кожне бажання дитини і відмовлятися від своїх, вона виросте у святій упевненості, що саме так і влаштований світ. Зіткнення із реальністю стане шоком. Нехай вчиться дбати про себе, а ваше завдання подати йому приклад. Встановлюйте чіткі межі. У житті дитини мають бути незмінні правила: тимчасові (обід, вечеря), просторові (вдома можна одне, в гостях інше) та етичні (не давати свою іграшку можна, відбирати чужу не можна). Відсутність кордонів чи їх мінливість підвищують тривожність малюка і народжують у ньому невпевненість. Не вирощуйте його у світі ілюзій. Дитині потрібно і важливо стикатися з реальним світом і розуміти, що вона не є її центром. Інакше малюк просто не навчиться адекватно почуватися в соціумі та вибудовувати стосунки з іншими людьми. Виховуючи малюка, обійтися без покарань важко. Як це правильно зробити? Дивись: https://youtu.be/DPMtOrz6T6E Автор: Ліза Жіночий журнал Джерело: www.youtube.com Підпишись на наш Youtube-канал та дивись нові відео щовівторка та четверга! Читай ще: Геть капризи! Топ-5 прийомів для батьків Психологи стверджують: дитину треба вчити дружити