10 способів упоратися з дитячою істерикою

Дитяча істерика може стати випробуванням будь-якого батька. Вони часто відбуваються в незручний час і можуть викликати почуття безпорадності і розчарування, особливо коли істерика відбувається в людному місці. Дитина валяється на підлозі в магазині біля полиць з цукерками, репетує, ніби ти її ріжеш ножем, стукає ногами. І неодмінно всі дивляться на тебе, закочують очі і ніби засуджують: “Дивіться: погана мати! Гоніть її! Насміхайтеся з неї!” Отже, як же впоратися з дитячими істериками, доки вони не переросли у звичку чи важіль тиску на батьків? Розкажемо у новій статті.

1. Дитяча істерика: зберігай спокій та зібраність Твоя реакція на дитячу істерику може як загострити, так і деескалювати ситуацію. Збереження спокою показує дитині, що з вас двох контроль над ситуацією, все ж таки, у тебе. Якщо істерика викликана стресом від зовнішнього світу, це дасть дитині зрозуміти, що вона у безпеці і все гаразд. А якщо це спроба маніпулювати тобою заради бажаного, дитина покриє, побачить, що результату немає, і перестане це робити.2. Зрозумій, що викликає дитячу істерику Істерики часто мають основні причини, такі як голод, втома чи розчарування. Виявлення цих тригерів може допомогти запобігти майбутнім спалахам гніву дитини. Ось загальні тригери:Голод і спрага: стеж за тим, щоб дитина регулярно їла і перекушувала.Зневоднення: обов’язково пропонуй дитині воду.Втома: переконайся, що дитина досить спить і не втомилася від довгого походу по магазинах чи справах.Надмірна стимуляція: забезпеч спокійну обстановку з мінімальною кількістю відволікаючих факторів.3. Пропонуй вибір Надання дитині вибору може допомогти їй почуватися краще та знизити ймовірність істерики. Наприклад, якщо дитина влаштувала істерику у відділі із солодощами, спитай, чого їй хочеться більше: з’їсти цукерку зараз чи отримати повноцінний десерт після їжі.4. Використовуй позитивне підкріплення Похвала та винагорода за хорошу поведінку можуть мотивувати дитину діяти відповідним чином. Типи позитивного підкріплення:Усна похвала: Ти молодчина, що сьогодні пограв із сестрою!Нагорода: “Молодець, що з’їв вечерю, ось тобі цукерка!”5. Встанови чіткі межі та послідовні правила Чіткі та послідовні правила допоможуть дитині зрозуміти, чого від неї очікують, а що робити не можна. І навпаки, коли кордони розмиті або їх постійно рухають, трапляються істерики просто через те, що дитина не розуміє, чому минулого разу можна було, а цього разу не можна. Приклади кордонів:Обмеження часу використання гаджетів: “Після вечері можна грати в планшет протягом 30 хвилин”.Розпорядок перед сном. Встанови постійний розпорядок дня перед сном, щоб допомогти дитині заспокоїтись після дня, повного пригод та справ.6. Зміна фокусу Відволікання може бути ефективним способом відвернути увагу дитини від потенційного приводу для істерики. Наприклад, якщо дитина влаштувала істерику через те, що хоче грати на планшеті, а ти встановила межі, спробуй знайти для дитини інше заняття. Додай сюди невелику нагороду. Наприклад, запропонуй дитині прибрати в кімнаті сьогодні за додатковий час на планшеті завтра. Наступного дня обов’язково дотримуйся своєї обіцянки і чітко дай зрозуміти: дитина отримує додатковий час на планшеті, бо напередодні допомогла по дому та прибрала іграшки. Це не рух кордонів, а нагорода. До речі, відкладена нагорода мозком сприймається набагато позитивніше, ніж миттєва. Дитина, яка звикає до відкладеної нагороди, здатна довше концентруватися на уроках і прагнути амбітних цілей.7. Визнай почуття дитини Не треба заперечувати почуття дитини та говорити, що це дрібниці. Ти бачила взагалі дітей? Вони такі дрібні, що для них будь-які неприємності це кінець світу. Ти вже доросла, ти пережила і перевірку лічильників у квартирі, і того гидкого викладача в університеті, і ту саму шкільну хуліганку. А твоя дитина поки не пізнала тягарів та випробувань дорослого життя, тому цукерка справді може стати для малюка проблемою світового масштабу. Використовуй емпатичну мову під час істерики: “Я розумію, що тебе це засмутило, але зараз ти не можеш отримати цю іграшку”. Можна також запропонувати комфорт та підтримку: обійняти, погладити по голові.8. Навчай навичок подолання труднощів Навчи дитину способам впоратися зі своїми емоціями, наприклад, глибокому диханню або рахунку до десяти. Попрактикуйтесь у цих техніках разом, і поясни, навіщо їх використовувати простими словами. Наприклад: “Коли мама засмучена, вона рахує від одного до десяти, щоб заспокоїтися”.9. Створи простір для заспокоєння Виділили у квартирі тихе та зручне місце, куди дитина зможе піти, щоб заспокоїтися. Додай туди м’які подушки чи ковдри, улюблені книжки, іграшки. Такий простір у дитини обов’язково має бути, навіть якщо це найспокійніший малюк на світі.10. Подавай приклад Діти навчаються, спостерігаючи своїх батьків. Демонструй спокійну та поважну поведінку навіть у стресових ситуаціях: спілкуйся з іншими людьми шанобливо та доброзичливо при дитині, навіть якщо хочеться трохи когось стукнути. Так, дати собі раду з дитячими істериками — це справа складна. Але можливе!