Воздвиження Хреста Господнього 14 вересня: прикмети, традиції, що не можна робити

Воздвиження Хреста Господнього віруючі християни щорічно святкують 14 вересня. Цей день традиційно символізує перехід від осені до зими, тому Хрестовоздвиження тісно пов’язане з багатьма прикметами, обрядами та заборонами. А якими саме – дізнайся з нашої статті.

Воздвиження Хреста Господнього (Хрестовоздвиження, Здвиження) — велике християнське свято, яке належить до двонадесятих.

Воздвиження Хреста Господнього, як і багато православних свят, наклалося в Україні на вже існуючі народні традиції та прикмети. Так вийшов цікавий симбіоз – поєднання християнських та давніших, язичницьких, обрядів. Ми розповімо про найцікавіші з них. Але спершу – невелика історична довідка, з якої ти дізнаєшся, що це за свято – Воздвиження Хреста Господнього – і в чому його суть для християн.

Воздвиження Хреста Господнього: історія свята

Свято Воздвиження Хреста Господнього завжди відзначається в один і той самий день — 14 вересня. Це — унікальне свято для християнства, адже не дивлячись на статус великого, воно єдине, чия історія не бере початок у Біблії.

Основою для дня Воздвиження Хреста Господнього став переказ пізніших років. Згідно з цим переказом, у 326 році н.е. біля гори Голгофи, на якій розіп’яли Ісуса, було знайдено той самий Голгофський хрест.

Стародавні книги свідчать, що саме того року до Єрусалиму приїхала з візитом імператриця Олена, пізніше канонізована та названа Рівноапостольною Оленою.Імператриці було вже 80 років, але, за свідченнями її біографів, уві сні Олені було дано знак здійснити паломництво. Не побоявшись поважного віку, Олена вирушила до Єрусалиму на пошуки реліквій Господа. І стала однією з перших, хто зробив… археологічні розкопки у святих місцях! Саме завдяки розкопкам під егідою імператриці було знайдено Хрест Господній, на честь якого відбувається святкування 27 вересня. За переказами, біля печери на Голгофі знайшли одразу три хрести – адже разом із Христом було розп’ято також двох розбійників. Хрест Спасителя визначили, коли від дотику до нього зцілилася тяжкохвора жінка.

Хрестовоздвиження – не тільки день, пов’язаний із здобуттям реального хреста. Він також має глибокий символізм: під час богослужінь у православних церквах хрест “возводять” – піднімають нагору, на огляд усім, хто молиться у храмі. Таким чином, це свято нагадує нам про те, що хрест і віра – наш божественний захист.

Прикмети та традиції на Воздвиження Хреста Господнього

У народі день Воздвиження Хреста Господнього давно називали коротко – “Здвиження”. Вважається, що саме цього дня рік починає “зрушувати до зими”.

“Земля на Здвиження ближче до зими рухається”, – говорили наші предки. День обріс масою прикмет і забобонів, пов’язаних зі зміною сезонів. Наші предки пов’язували день Воздвиження із закінченням бабиного літа, вітали осінь третій, останній, раз і починали готуватися до зустрічі зими. Тому свято іноді називали «Зсув»: осінь зсувається із зимою, «кафтан зсувається із шубою».

Двадцять сьомого вересня завершувався період рівнодення, тобто рівності денного та вечірнього часу, і темна пора починала переважати над світлим. Тому слов’яни вважали, що в цей день темрява і світло, зло і добро вступають у боротьбу: пітьма намагається здолати, але сила Животворящого Хреста Господнього жене всяке лихо.

Так, наприклад, вважалося, що на Хрестовоздвиження птиці та звірі залишають землю, переміщаючись у міфічний “вирій” (“ірій”), де вони зимують. Тому на Воздвиження ніколи не ходили до лісу – вважалося, що прогулянка може закінчитися нещастям, адже цього дня всі роки та змії виповзають на поверхню землі, вирушаючи у дорогу на зимівлю.

Існує повір’я, що у цей день на землі відбувається битва між добром та злом, світлом та нечистістю. І саме хрест – символ свята – приносить перемогу добру, проганяючи нечисть та темні сили. Тому віряни цього дня традиційно надягають хрестик та вирушають до церкви.

На Воздвиження наші предки захищали не лише свої будинки, а й дороги — на подяку за божественний захист. Хрести біля доріг були корисні для мандрівників: той, хто був довгим шляхом, міг зупинитися, вклонитися хресту і заручиться підтримкою небесних сил.

• Поширений був звичай освячувати цього дня невеликі церкви та каплиці, споруджувати хрести на банях.
• Традиційно вважалося, що з 27 вересня настав час готуватися до зими – потепління вже не чекай, ночі ознаменуються першими заморозками.
• У селян та орачів із Воздвиженням Хреста Господнього були пов’язані свої прикмети – до цього дня намагалися зібрати весь урожай: “Кажуть, що на Воздвиження останню копицю прибирають”.
• Наші пращури помітили, якщо у цей день погода буде непогожою, то й осінь буде холодною.
• Поля, з яких прибрали врожай, обносили іконами, підносячи до Бога прохання надіслати хліб насущний і на наступний рік. Іноді люди робили хресний хід навколо села, щоб небесні сили убезпечили від негараздів кожного, хто в ньому живе.

На Воздвиженні починали робити зимові запаси. Особлива увага приділялася капусті, тому свято іноді називали «капустяницями». Були поширені так звані «вечори-капустяни» — веселі посиденьки. Ошатні дівчата ходили в гості рубати капусту, і робота супроводжувалася піснями та веселими розмовами. Юнаки під час таких посиденьок приглядали собі майбутніх наречених. Гостей пригощали стравами з капусти: Воздвиження – час суворого посту, і капустяні частування були дуже доречними.

Напередодні було заведено очищати будинок. Хрест – головний символ цього дня – завжди наділявся особливими властивостями. Куплені в церкві свічки хрестили кути в будинку, читаючи «Отче наш». Хрести малювали крейдою на дверях та у кутках. Саморобні хрести, пов’язані з двох лозин, ставили в загони до худоби. Все тому, що вірили — хрест, встановлений чи намальований цього дня, захистить будинок від негараздів та неприємностей.Доброю справою вважалося цього дня подарувати дитину хрестик. За прикметою, куплений на Воздвиженні золотий або срібний хрестик, оберігатиме свого носія, навіть якщо той забуде його вдома.

Що не можна робити на Воздвиженні Хреста Господнього

Заборон з цією датою пов’язано не так багато, але все ж таки вони є.

• По-перше, на Хрестовоздвиження намагалися не розпочинати важливих справ. Вважалося, що вони можуть “заморозитися” на півдорозі, як і погода, або завершаться повним провалом.
• Також намагалися не вирушати в далеку дорогу – можна забрести не туди, куди збирався, – говорили наші пращури.
• На Воздвиження не можна позичати гроші, дарувати предмети домашнього побуту: вважалося, що це негативно позначиться на матеріальному добробуті сім’ї.
• Традиційно у церковні свята під забороною погані думки та слова, сварки та погані вчинки.
• Ну, а про ще одну заборону ти вже читала – цього дня і дітям, і дорослим категорично заборонялося гуляти на природі. Походи до лісу, до водойм чи до полів цього дня робити не можна.
• У жодному разі не можна у цей день сваритися з друзями та близькими, відмовляти комусь у допомозі.

Молитва на Воздвиження Хреста Господнього

Тропар, кондак та удостоєник на Воздвиження Хреста Господнього

Тропар спаси, Господи, людей Твоїх і благослови спадщину Твою, перемоги [Царям] над ворогами даруючи і Хрестом Твоїм зберігаючи Твій народ. Кондак Вознесений на Хрест добровільно, сойменному Тобі новому народові милості Твої даруй, Христе Боже; звесели силою Твою вірних людей Твоїх, подаючи їм перемоги над ворогами, — щоб вони мали допомогу від Тебе, зброю світу, непереможний знак перемоги. Удостоєний Ти, Богородиця, — таємничий рай, що неопрацьовано виростив Христа, Яким на землі насаджено Хреста живоносне дерево; тому нині, при воздвиженні його, поклоняючись йому, ми Тебе величаємо.

Легенда про свято Воздвиження

Одного разу — це було восени, коли змії йдуть спати в землю — лежав у полі вівчар і дивився на ближню гору. Він побачив диво: безліч змій повзло з усіх боків до кам’яної гори; наближаючись до неї, кожна змія брала на язик траву, яка зростала, і торкалася нею до твердої скелі; скеля розкривалася, і змії одна за одною зникали в її вертепах.

«Треба подивитися, що це за трава і куди повзуть змії!» – подумав вівчар; трава була йому невідома. Як тільки він зірвав її і доторкнувся до скелі – вона відразу ж розкрилася перед ним. (Очевидно, тут йдеться про чудову розрив-траву, тобто про блискавку, що розкриває хмарні гори; вівчар же – не хто інший, як сам Перун, пастир небесних стад – хмар-баранчиків.) Він увійшов в отвір і опинився в печері, стіни якої сяяли сріблом і золотом. Посеред печери стояв золотий стіл, а на ньому лежала величезна, стара змія. Навколо столу лежали інші змії. Всі вони спали так міцно, що жодна не ворухнулась, коли увійшов вівчар.

Довго оглядав він печеру; нарешті, схаменувшись, хотів вирушити назад, але це нелегко було зробити; скеля в ту ж хвилину зімкнулася за ним, як він вступив у її надра. Вівчар не знав, як і де знайти йому вихід, і сказав сам собі: «Якщо не можна звідси вийти, то я спатиму!». Ліг додолу і заснув. Сильний шум і шипіння розбудили його; розплющивши очі, він побачив безліч змій, які лизали золотий стіл і питали: «Чи не час?» Стара змія повільно підвела голову і відповіла: «Час!» Потім витяглася від голови до хвоста, як гнучкий прут, спустилася зі столу на землю і попрямувала до виходу печери; всі змії поповзли за нею.

Стара змія торкнулася кам’яної стіни — і скеля негайно відімкнулася; вийшли змії, вийшов за ними і пастух, але яке було його здивування! Замість осені вже була весна, природа одягалася у нову зелень, і жайворонки оголошували повітря солодкозвучними піснями. Автор А. Афанасьєв

Приказки та прикмети на Воздвиження Хреста Господнього

• Воздвиження осінь назустріч зимі рухає.
• Цього дня — «останній віз з поля рухається, на гумно поспішає».
• На Воздвиженні сонце, коли сходить – гуляє, стрибає, рухається.
• Ключі від літа – біля сизої галочки, і вона, відлітаючи в теплі краї, замикає його і забирає ключі.
  У Воздвижень день ведмідь залягає у барліг.

Погодні прикмети на Воздвиження

• Північний вітер — до теплого літа наступного року.
• На Воздвиження вранці прийшли заморозки – зима буде рання.
• Вчора було тепло, а на Воздвиження різко похолодало — чекай на ранню весну.
• Закінчилося бабине літо – потепління не буде до самої весни.
• Перелітних птахів уже не видно, отже, будуть тріскучі морози.
• Наші пращури помітили, що в цей день погода буде похмурою.

Сподобалась стаття? Поділися з друзями у соціальних мережах! Є що сказати? Напиши нам у коментарях!