Занадто хороша: 10 причин, чому інші тебе ні в грош не ставлять

Намагаєшся всім догодити? Бути зручною, необразливою, не вимогливою? Не просиш, не береш, не напружуєш, не помічаєш? Все сама, все віддам, все зроблю? Вітаю, ти – «хороша дівчинка». Тільки чому тебе не просто не цінують, а ще й використовують? Як придверний половичок. Ти граєш у гру, яку навіть не помічаєш. Ти граєш і думаєш, що виграєш, адже добра, чуйна, стійка, всім догоджуюча і невибаглива Попелюшка в результаті зірвала джек-пот – кришталеві черевички, принца та палац. ЧИТАЙ ТАКОЖ: 5 проявів недовірливості, які псують тобі життяАле, поки ти розбиваєшся в коржик, щоб догодити «мачусі та злим сестрам», палаци займають інші. А тобі, у кращому разі, там буде відведено вічне місце покоївки. Знаю, знаю, дівчинка, яку з одного боку не поважали в сім’ї, а з іншого пресували на предмет «будь гарною» – добре вчись, допомагай мамі, допомагай усім, що про тебе подумають люди – може вирости або «хорошою», або « поганий». Нормальної вирости не може. Нормальної – у контексті «золотої середини», а не метання по полярностях. Але дівчинка «погана» стає жахом для інших. А дівчинка «хороша» є кошмаром для себе. Тому що чим краще вона у відносинах, чим більше намагається і робить для інших, тим менше її цінують та помічають. І не шанують. Отже, ось 10 хв, на яких ти «підриваєшся». І ось чому.Ти не відчуваєш, коли твої межі порушуються вперше і не даєш порушнику відсічі. Приятелька дзвонить о 10-й вечора з довгою і щирою історією, як розвалився її черговий роман. Ти втомилася, ти хочеш спати, а навіть якщо не хочеш, то 10 вечора в принципі час, коли навіть близькі люди не турбують дзвінками. Але ти позіхаєш і слухаєш півгодини, годину, півтори. І так, коли телефон роз’єднується дбайливим оператором зв’язку (він про твої вуха, між іншим, дбає), подруга чекає, що їй передзвониш ти. Щоб поділитися з тобою своїми переживаннями за твій рахунок.І ти передзвонюєш. Ти ж гарна дівчинка. А потім подруга дзвонить з приводу. О 7 ранку, 11 вечора або в обідню перерву. Вона дзвонить завжди, коли їй потрібні вуха. І ти даєш їй ці вуха – свій час, свої сили, свої переживання. А потім помічаєш, що рухів у відповідь немає. Подруга не цікавиться ні тобою, ні твоїм життям, ні твоїми романами. І ти потрапляєш у вирву образи «як же так, адже я стільки часу їй приділила, невже вона не може мені хоча б раз подзвонити і дізнатися як я».Ти ображаєшся мовчки або швидко знаходиш виправдання кривднику. Не зупиниш нудну та нав’язливу подругу. Не скажеш їй, що о 10-й вечора дзвонити непристойно, а якщо вона хоче твого інтересу до її справ, то непогано було б і виявити свій, до твоїх. Або чоловік, наприклад, не дарує тобі подарунка на день народження. Або зовсім привітати забув. Ти починаєш пояснювати собі, що він так зайнятий, так багато працює, що все вилітає з голови. Або в нього така криза зараз, грошей ніяк немає. Чи привітає чоловік наступного разу? Ні. Адже з тобою так і можна. Бо ти…Ти вибираєш між стосунками та почуттям власної гідності. І цей вибір не на користь гідності.Усі хочуть кохання. Це нормально. Але не нормально, коли кохання стоїть особистості. Коли поступок, щоб зберегти відносини, стає більше, ніж самих відносин. У здорових стосунках чоловік пам’ятає про день народження коханої жінки. І вітає її. І навіть якщо не може купити подарунок через кризу, то все одно вітає – знаходить способи, аби компенсувати матеріальні незручності. Коли забуває і не знаходить, то це не той чоловік. Але ти «підриваєшся» знову, якщо…Ти намагаєшся пояснити, що ти чогось вартий. Хоча б подарунка у день народження.У відносинах можна і треба пояснювати лише те, що стосується звичок та уподобань один одного. Все інше – на кшталт уваги, турботи, поваги – апріорі має бути присутнім. Якщо не є, це не стосунки. Це не здорові стосунки. Не треба пояснювати чоловікові, який вкотре продинамував тебе з днем ​​народження або запрошенням, якою гарною ти була для нього, скільки зробила і як старалася. Ти не зміниш ставлення людини до себе, але можеш змінити людину. На того, хто дасть тобі нормальне ставлення. Але не оцінки. Коли…Ти чекаєш від іншої оцінки, тобі потрібна інша людина, щоб переконатися, що з тобою все гаразд. Змалку ти відчуваєш, що з тобою щось не так. Ти дошкуляєш подруг, а потім чоловіків: «Скажи, я не товста? А я гарна? Скажи, чи я спекла смачний пиріг? Я знайшла гарну роботу? А я з нею впораюся, адже я нічого не вмію?»Ти хочеш бути гарною, але сама собі досі не знаєш, у чому ти хороша. І нескінченно дістаєш оточуючих, щоб вони підтримували твою самооцінку. Але у кожного є своя самооцінка та свої складні стосунки з нею. Як ти думаєш, нести тягар твоїй – воно комусь треба?Ти почуваєшся винною, коли не можеш віддати все. Хороша дівчинка автоматично повинна бути згодна допомогти, дати притулок, поділитися, влаштувати, зайняти, нагодувати всіх бажаючих 24 години на добу. І загалом ти так і живеш, намагаючись віддати всім усе, але слава Богу, такий ресурс, наприклад, як кров, обмежений. І нирки у кожного лише дві. Інакше б ти віддала і дві нирки і всю кров, аби не впустити «корону». І коли ти зустрічаєшся з обмеженням, з тим, що колись ти не змогла віддати все, що хотіла від тебе інша людина, ти звинувачуєшся, що виявилася для неї недостатньо гарною.Але справжня людина, твоя людина, вона ніколи не попросить усе, вона візьме лише те, що не завдасть тобі незручностей. А якщо ситуація критична і незручності будуть, то намагатиметься потім їх загладити і компенсувати.”Ні” ти теж не можеш сказати. Відмовляти у відносинах – нормально! Ніхто не може виконати усі прохання іншого. Але для хорошої дівчинки сказати “ні” – це автоматично призначити себе “поганою”. І ти стаєш дівчинкою «Так» навіть у відповідь на прохання віддати обидві нирки – добре, хоч тут тебе захищають лікарі.Ти не віриш у свою правоту і не обстоюєш її, навіть коли маєш рацію. Ти швидко поступаєшся чужій думці та чужій правді. Тому що досі не знаєш, де твоя – ти ні в чому не впевнена. А поступившись, йдеш з почуттям, що хоч і поступилася, але не виграла. Як може виграти той, хто здався без бою?Тобі шкода всіх навколо, у тому числі тих, хто тебе образив. Усім їм важче, гірше, ніж тобі. Отже, їх можна зрозуміти, пробачити, та ще й допомогти. Ти ж гарна дівчинка.Ти віриш, що ніхто тебе не скривдить і не зрадить, просто тому, що ти хороша, ти так добре ведеш себе по відношенню до світу і людей. «Мене не з’їсть Сірий Вовк, я ж хороша дівчинка, яка йде провідати свою хвору бабусю з пиріжками».Це як засунути руку в клітку з тигром і чекати, що він її не відкусить, тому що ти хочеш погладити по носі бідна тварина, що сидить у неволі. Відкусить. І не лише руку. Тебе не образить не той, кого ти не образила, а той, кому можна довіряти. А щоб дізнатися про довіру, потрібен час. У якому дивишся, як людина ставиться до тебе. Цінують цінних. І шанують тих, хто шанує себе.Бути гарною дівчинкою шлях хороший, але невротичний. І веде зовсім не до принца до палацу. Будь різною, будь будь-хто. Будь адекватною обставинам. Це означає – пішли до біса подругу, яка дзвонить о 10-й вечора, і чоловіка, який не вітає в день народження. Любителів чужих бруньок теж пішли. Залиш поряд тих, хто готовий не брати, а обмінюватися. І тих, хто бачить у тобі людину, а не функцію «доброї дівчинки». ЧИТАЙ ЩЕ: Нелюбі дочки: поради психолога, як змінити своє життя Ці смішні комікси пояснюють, як непросто бути жінкою