
Побачити, що тобі не вдалось вступити до бажаного вишу — це сильний удар по самооцінці та настрою. Але що б там не було, наша редакція пишається вами, читачі. Вашу цінність, як людини, визначають ваші якості та вчинки, а не оцінки чи дипломи. Але що робити, якщо така прикра ситуація сталась? Як це пережити? Читай нашу статтю далі.

Unsplash
Що робити, якщо не взяли до університету: 10 порад абітурієнтам
Хотілось би зараз впасти в філософію та написати, що коли зачиняються одні двері, обов’язково відчиняться інші, і бла-бла-бла. Але це ще нікому не допомогло. Тому ось 10 дієвих способів підтримати себе, якщо не змогла вступити до університету.
1. Визнай та прийми свої емоції
Це нормально зараз відчувати сум, розчарування, образу, після того, як зіткнулась з відмовою. Дозволь собі відчувати ці емоції, пережити їх. Тобі необов’язково постійно удавати, наче все добре, щоб показатись сильнішою чи крутішою. Пережити емоції та обробити їх, а не пригнічувати — це правильний вихід. Веди щоденник, поговори з другом чи членом сім’ї, якому довіряєш, або з психологом. Уникання емоцій — це не вихід, а навпаки — спосіб все погіршити.
2. Будь добра до себе
Будь доброю та чуйною до себе, адже ніхто інший цього для тебе не зробить. Особливо, якщо вся родина тепер дивиться на тебе скоса, або клює через те, що от тьоті Насті доця вступила аж до університету Горішніх Плавнів на цілий факультет дітей маминої подруги, а ти не змогла до Києво-Могилянки на бюджет вступити, сором-сором-ганьба. Не вступ до університету не робить з тебе гіршу людину, не зменшує твоєї цінності як особистості. А враховуючи освітню інфляцію в Україні, взагалі погоди майже не робить. Тому не приєднуйся до хору голосів, які тебе можуть засуджувати, а практикуй любов до себе — займайся спортом, читай, займайся хобі чи навіть пройди освітній курс, щоб потім додати сертифікат собі в резюме й поповнити портфоліо та мати перевагу перед тими, хто прийде на співбесіду просто з дипломом.
Повір досвіду редакторів: наявність університетського диплома ще не зробило в кар’єрі погоди. До речі, одна з наших стажерок написала цікаву статтю про те, що б вона хотіла знати, перш ніж вступити на журфак. Прочитай та дізнайся багато цікавого.
3. Подумай про свої цілі та бажання
Це чудова можливість переглянути, чого ти хотіла б від свого життя. Подумай про те, що насправді для тебе важливо — як в особистому плані, так і в професійному. Чи є якісь нові шляхи, які ти б хотіла дослідити? Використай цей час, щоб уточнити свої цінності, розглянути сильні сторони та інтереси.
4. Отримай зворотний зв’язок та навчись на досвіді
Відмова в університеті — це досвід, а не помилка. Якщо це можливо, зв’яжись з університетом та попроси про відгук: чого тобі не вистачило, щоб вступити? Конструктивна критика — це можливість отримати цінну інформацію, яка покращить тебе. І це точно краще ніж істеричне “Та ти просто не вчилась, як тобі мама наказувала!” від родичів на кухні. Використай провал як можливість удосконалити свої навички, підвищити кваліфікацію та розробити стратегію для майбутніх успіхів. Ти їм всім ще покажеш!
5. Припини порівнювати себе з іншими
Кожна людина унікальна. Добре, що доця тьоті Насті вступила до університету, good for her. Але ти — не доця тьоті Насті. Ти — це ти. У тебе було інше оточення, інші умови для зростання та навчання, ба навіть більше — у тебе хімія мозку відрізняється. Тому потрібно відвести погляд від чужих успіхів та сконцентруватись на своєму житті.

Unsplash
6. Займайся нетворкінгом
Оскільки ти не вступила до університету, знайомства там поки що закриті. Але хто сказав, що ти маєш зачинитись десь в печері й плакати? Відвідуй ярмарки вакансій, галузеві конференції та всі можливі заходи, які стосуються теми, яка тебе цікавить для твого кар’єрного шляху. Хапайся за всі можливості, які тільки можна знайти, шукай поради, заводь знайомства. Все це дозволить побудувати потужну мережу підтримки, яка в майбутньому може допомогти тобі будувати кар’єру своєї мрії. Про це ми вже писали у статті про нетворкінг.
Порада від редактора: зроби собі профіль на LinkedIn вже зараз, порядно його оформ та регулярно оновлюй згідно з трендами та своїм розвитком. Потім скажеш собі красно дякую.
7. Все одно навчайся
Подумай про додаткові освітні можливості. Окей, ти не вступила до університету. Але отримати необхідні сертифікати та знання можна на освітніх курсах. Ти витратиш менше часу, ніж в університеті, менше грошей, ніж для університету, але при цьому отримаєш бажані знання та сертифікати. А це, своєю чергою, прикрасить твоє резюме та профіль на LinkedIn, і вже зробить тебе бажаним рекрутом на ринку праці. Бо, сюрприз — зараз дуже небагатьох роботодавців цікавить твій диплом. В основному компанії цікавляться, чи вмієш ти робити свою роботу.

Unsplash
8. Залишайся настільки позитивною, наскільки це можливо
Так, зараз дуже складно зберігати посмішку на обличчі, але практикувати позитивний настрій та вірити у свої сили — це важливо. Проблеми — це можливості навчитись чомусь новому та вдосконалити себе. Культивуй у собі цю думку та, повторюємо, не картай себе. Знайдеться море людей, які захочуть тицьнути тебе обличчям у твої провали та принизити тебе, не приєднуйся до них.
9. Виховай у собі стійкість та наполегливість
Використай досвід провалу як можливість зміцнити стійкість та наполегливість. Через декілька років ти обернешся через плече і побачиш, якою сильною ти стала завдяки цій відмові, похвалиш себе за те, як винахідливо вийшла з ситуації, та яких сил доклала, щоб досягнути успіху.
10. Відмічай свої перемоги — навіть маленькі
Маленьке досягнення — це все ще досягнення. Ти не вступила до університету — але успішно підготувалась з одного предмета: клас! Так тримати! Всі ці маленькі чек-поінти на твоєму шляху до успіху — це привід похвалити себе. Так ти не втратиш мотивацію та не здасися. Пам’ятай: до себе треба ставитись з добротою, бо ти в себе одна така красива, розумна, хороша та чудова.

Фото: Unsplash
5 порад батькам, якщо дитина не вступила до вишу
Що ж робити батькам, якщо дитина не вступила в університет? Ця ситуація може здаватись справжнім кінцем світу, особливо для вимогливих батьків. Але насправді це просто ще один поворот на шляху, а не глухий кут чи хрестик на майбутньому. Найголовніше зараз для батьків — це стати опорою для дитини, а не найбільшим катом.
1. Не занижуй самооцінку ще більше
“А я ж казала, треба було краще вчитись!” чи інші подібні фрази абсолютно не мотивують дитину, а навпаки — занижують самооцінку, знецінюють, посилюють сором, який і без того присутній. Дитина і так намагається пережити провал, тому важливо донести наступне:
“Те, що ти не вступив/вступила до університету, не означає, що ти — нікчема. Це просто ситуація, а не ярлик.”
2. Слухай, а не говори
Дай дитині виговоритись, проговорити свій біль та сором, страхи та сумніви, не перебиваючи. Не поспішай з порадами. Почни цю розмову з фрази “Поговорімо про це: що ти відчуваєш? Що по-чесному думаєш про цю ситуацію?”. І дозволь дитині просто виговоритись, викричатись, може навіть виплакатись. Часто підтримка — це просто вислухати.
3. Не драматизуй, не тисни з “планом Б”
Батьківське бажання швидко знайти альтернативу, можна зрозуміти. Але важливо в цій ситуації не нав’язувати свої варіанти. Натомість спитай дитину, що вона б хотіла робити зараз? Як бачить своє літо? Чи подальший рік? Може, дитина цікавиться малюванням — тоді є сенс зацікавити курсами дизайну, ілюстрації. Батькам набагато легше знайти якісь цікаві можливості, на які дитина могла не звернути увагу: варто лише об’єднати її мрії та твій життєвий досвід.
4. Допоможи побачити можливості, а не втрати
Об’єднуючи дитячі мрії та життєвий досвід батьків, можна побачити неймовірні можливості, а не втрати. Можливо, рік без вступу до вишу — це чудова можливість:
- волонтерити (волонтерство додається в резюме, і це великий плюс в багатьох професіях),
- сходити на курси (там нема величезної конкуренції, але при цьому можна отримати не лише корисні знання, а й сертифікат),
- попроситись на стажування (можливість не лише повчитись, але й отримати досвід роботи).
Можливостей просто море, вам варто лише зібратись разом та влаштувати мозковий штурм.
5. Вір в дитину
Батьківська віра — це фундамент, особливо коли дитині складно вірити в себе. Якщо дитина відчуває, що ти не розчарована, а навпаки — підтримуєш, вона швидше відновиться й знайде свій шлях.
Невступ до вишу — це не провал, а навпаки — пауза, яка може стати трампліном у фантастичне майбутнє. Навіть краще, ніж у багатьох, хто вступив до університету просто аби вступити.