Через війну українці роз’їхались по різних країнах та регіонах і зіткнулись з багатьма проблемами. Включно з тугою за домом.
Unsplash
Туга за домом: проблема, яку недооцінюють
Туга за домом – це складна і часто непереборна емоційна реакція, яка виникає, коли людина відокремлена від звичного домашнього середовища, включаючи фізичне місце проживання, близьких і повсякденні справи, та навіть краєвид за вікном, до якого звикла.
Загальні симптоми туги за домом:
- Емоційний дистрес: почуття смутку, самотності та туги за домом і близькими є типовими ознаками туги за домом. Люди також можуть відчувати тривогу, дратівливість і відчуття порожнечі.
- Ностальгія: туга за домом часто призводить до глибокого почуття ностальгії, коли люди прагнуть знайомих місць, запахів, звуків і спогадів, пов’язаних із домом.
- Фізичні симптоми: туга за домом може проявлятися фізично, спричиняючи головні болі, болі в животі, втому та зміни апетиту та сну.
- Соціальна відстороненість: люди можуть відійти від соціальних взаємодій, ізолювати себе від нових знайомств і діяльності, оскільки вони прагнуть до того, що було вдома.
- Труднощі з концентрацією: туга за домом може перешкоджати концентрації та продуктивності, ускладнюючи адаптацію до нового середовища або ефективне виконання навіть найпростіших завдань.
Виклики, з якими стикаються біженці та переселенці
Для наших земляків, які покинули домівки та переїхали до інших регіонів, або навіть були змушені покинути країну, туга за домом може посилюватись через ряд інших стресів та виливатись у серйозні проблеми та погіршення емоційного та психологічного добробуту. Тому не варто знецінювати почуття туги за домом — як своє, так і знайомих. Ось ряд викликів, з якими можуть зіткнутись біженці та переселенці:
- Травма та горе. Багато біженців та переселенців пережили травматичні події, втрату близьких та руйнування їхніх домівок. Боротьба з цією травмою, перебуваючи далеко від дому, посилює відчуття туги за домом, а також може затягнутись на роки.
- Культурна адаптація. Біженці часто опиняються в чужих країнах з іншими мовами, звичаями та культурою. Боротьба за адаптацію до цих нових умов може посилити тугу за домом. Навіть переїзд до нового регіону, який далеко від дому, може стати складним, коли мова йде про адаптацію.
- Юридичні та практичні труднощі. Цей пункт стосується в основному тих, хто виїхав до інших країн. Орієнтування в складних імміграційних процесах, забезпечення основних потреб і налагодження стабільного життя в новій країні можуть бути непосильними для біженців, додаючи додатковий емоційний тягар.
- Розлука з рідними та друзями. Деякі біженці та переселенці могли бути розлучені з членами сім’ї під час їхньої подорожі. Бажання возз’єднатися з улюбленими людьми посилює почуття туги за домом та ускладнює процес адаптації.
Unsplash
Як подолати тугу за домом: стратегії та поради
Справитись з тугою за домом може бути складним викликом, але пом’якшити цей період можна.
1. Залишайся на зв’язку з близькими
Хоча фізична розлука з близькими є болісним аспектом переміщення, підтримувати зв’язки з родиною та друзями є життєво важливим. Ці стосунки забезпечують емоційну підтримку та відчуття причетності.
У сучасну цифрову епоху технології можуть подолати географічні розриви. Часті відеодзвінки, додатки для обміну повідомленнями та платформи соціальних мереж дозволяють залишатися на зв’язку з близькими, ділитися досвідом і знаходити розраду в знайомих голосах і обличчях.
2. Створи відчуття дому далеко від дому
Перетвори свій новий житловий простір на місце, яке хоча б трошки схоже на дім. Персоналізуй його за допомогою знайомих предметів, фотографій і дорогих речей, які викликають відчуття комфорту та ностальгії.
Якщо вдалось взяти з дому сувеніри, які мають сентиментальну цінність, постав їх на видне місце. Ці предмети можуть слугувати відчутними нагадуваннями про коріння та допомагають полегшити почуття туги за домом.
3. Приймай свою культуру та спадщину
Відзначай українські традиції та свята, якщо ти за кордоном. Ці ритуали можуть допомогти зберегти почуття культурної ідентичності та зв’язку з батьківщиною. Окрім цього шукай українські громади чи організації у новій для себе країні. Спілкування з українцями, які мають подібний досвід, може створити відчуття причетності та солідарності. Якщо ж у тебе є ресурс та бажання, спробуй себе в ролі організатора такої спільноти.
4. Встанови розпорядок дня та постав цілі
У часи потрясінь встановлення розпорядку дня може забезпечити стабільність і відчуття нормальності, поверне відчуття контролю, який в кризові моменти може втрачатись.
Визнач для себе короткострокові та довгострокові цілі. Вони можуть дати відчуття мети та напрямку, допомагаючи зосередитися на майбутньому та працювати над досягненням прагнень.
5. Звернись за професійною допомогою
Важливо знати про ознаки психічного розладу, такі як тривале почуття смутку, тривоги або безнадійності. Крім того, не слід ігнорувати зміни режиму сну, апетиту та рівня енергії.
Якщо ти або хтось із твоїх знайомих маєте проблеми з психічним здоров’ям, не зволікайте, зверніться за професійною допомогою. Багато організацій і груп підтримки спеціалізуються на наданні послуг біженцям та переселенцям, пропонуючи консультації та менторство, щоб допомогти впоратися з травмою та емоційними проблемами.
Unsplash
Як допомогти дитині справитись з тугою за домом
Діти та підлітки, як і дорослі, стикаються з тугою за домом. Інколи навіть гостріше. І, на відміну від дорослих, не можуть швидко знайти собі розраду або навіть справитись з емоціями. Тому обов’язок дорослого — допомогти дитині. Звісно, кожен випадок унікальний, але ось декілька порад на твій вибір, які можуть допомогти.
1. Розпізнавання емоційних потреб
Заохочуй відкрите та чесне спілкування з дітьми про їхні почуття. Створи для них безпечне місце для вираження своїх емоцій, будь то смуток, страх або туга за домом. Будь в курсі емоцій дитини та запевняй у тому, що це природно сумувати за домом, друзями та знайомим оточенням. Нехай дитина знає, що її почуття розуміють і приймають.
Не варто відмахуватись від дитини й казати «Всім сумно, то й шо?». Дитяча психіка тільки розвивається, тому це тільки навчить дитину наглухо ігнорувати свої емоційні потреби, навіть коли діло критичне.
Встанови розпорядок дня, щоб забезпечити стабільність і відчуття нормальності. Передбачувані розпорядки дня можуть допомогти дітям почуватися в безпеці та легше адаптуватися до нового середовища.
2. Підтримка освіти та соціальної інтеграції дітей
Забезпеч дитині доступ до освіти. Освіта не лише надає можливості для навчання та зростання, але й допомагає дітям відчути причетність до нової спільноти.
Мовні бар’єри можуть бути серйозною проблемою для дітей, що переїхали до інших країн. Надай своїй дитині мовну підтримку, наприклад уроки мови або репетиторство, щоб допомогти ефективно спілкуватися та інтегруватися в нове шкільне середовище.
Заохочуй дитину брати участь у громадських заходах і заводити нових друзів. Заняття спортом, клуби чи хобі можуть допомогти налагодити зв’язки та відчути причетність.
Використовуй можливості для культурного обміну, якщо ви за кордоном. Заохочуй дитину ділитися українською культурою та традиціями з новими друзями, сприяючи розумінню та прийняттю.
3. Звернення за професійною допомогою
Звертай пильну увагу на будь-які ознаки емоційного дистресу або зміни поведінки дитини. Вони можуть включати перепади настрою, порушення сну або зміни апетиту.
Якщо ти спостерігаєш значний емоційний стрес або проблеми з поведінкою, звернись за професійною допомогою. Послуги з питань психічного здоров’я, включаючи консультування та терапію, можуть надати дітям необхідну підтримку та механізми подолання.
Пам’ятай, що сумувати за домом та не вивозити стрес — це нормально. Навіть якщо ти перебуваєш у супербезпечній країні, в нормальних умовах, відчувати тугу за Україною — це норма, і тут нема чого соромитись. А от не норма — це ігнорувати своє психічне здоров’я. Тому бережи себе!
Мнение редакции может не совпадать с мнением автора статьи.
