6 липня в Києві у Національному музеї народної архітекутри та побуту України з дотриманням усіх традицій відсвяткували свято Івана Купала. Цікаво, що цього дня у багатьох місцях нашої країни відбулися купальські вечори. Молоді дівчата, жінки, хлопці, чоловіки та дітлахи упродовж дня та навіть ночі брали участь у немовірній містерії, яка обовязково матиме велике значення для кожного, хто шукав папороть, стрибав через вогнище, та пускав по воді вінки. Як правильно «читати» символіку купальських обрядів? Пропонуємо дізнатися у нашому матеріалі.
Відомо, що традиція святкувати Івана Купала в Україні має давні традиції. А поводитися в Іванів день треба з дотриманням певної атрибутики. Про симоволіку свята мали унікальну можливість дізнатися всі, хто в суботу завітав на Співоче поле.
Традиції Івана Купала
Свято Купала (за церковним святом Різдва Івана Предтечі припадає на 24 червня (7 липня — одне з чотирьох головних свят сонячного календаря, яке пов’язують з днем літнього сонцевороту (21 червня, у високосний рік — 20 червня). Кульмінацією свята є літнє очищення за допомогою вогню та води і ворожіння на долю.
Назва «Іван Купала» має народно-християнське походження та є слов’янським варіантом імені Іоанн Хреститель (грец. Ιωάννης ο Βαπτιστής). Оскільки βαπτιστής, «баптістіс» — епітет Іоанна, що буквально перекладається як «купатель, занурювач», у народі його звали Іваном Купалою (Купайлою). Деякі науково-популярні видання пов’язують свято з язичницьким божеством літнього сонця — Купайлою.
За традицією в ніч на Івана Купала плетуть вінки з польових квітів, пускають їх за водою, розпалюють вогнище і стрибають через нього. А ще в ніч з 6 липня на 7 ворожать на своїх суджених. Ворожіння на Івана Купала здавна вважаються правдивими та доленосними.
Купало та Марена
Власне, святкування на Співочому полі починалося з виготовлення опудала головних персонажів свята — Купала та Марени (Мари).
Згідно зі слов’янським міфом, Марена — зимове божество, що морить землю стужею, а людину хворобами та голодом. А опудало Марени виготовляють із гілок чорноклену, вишні, соломи.
Купайло ж уособлює рослинність у період літа й очікування від неї щедрих плодів восени. Це обрядове дерево, яке схоже на весільне гільце і воно так і називається – гільце. Дерево прикрашали стрічками, свічками, квітами й вінками. Виготовляють Купайло зазвичай з гілок верби. Взявшись за руки, дівчата ходять навколо Купала й Марени та співають пісень про кохання. Чоловіки й жінки також сходяться на це видовище, але у співах участі не беруть.
Купальске вогнище
Цікаво, що вогнище на Івана Купала — є обовязковим дійством і є символом сонця. Обов’язково під час святкування розкладається великебагаття, через яке стрибають дівчата і хлопці поодинці або парами. Купальське вогнище, згідно з переказами, має велику магічну силу. Стрибаючи через вогонь, чоловіки та жінки проходять своєрідний ритуал очищення. Крім того, вважалося, що коли дівчина та хлопець, які кохають одне одного, взявшись за руки, стрибають у парі через вогнище і їхні руки залишаються з’єднаними, то вони, побравшись, все життя проживуть разом.
Важливо знати! Вогонь не гасять, він мав дотліти до останку.
Дівочі вінки та ворожіння
За народним повір’ям, вінки, в яких дівчата беруть участь у святкуванні купальського свята, наділені цілющою силою. Їх святили в церкві та зберігали протягом року. Під час хвороби людей чи худоби напували хворих настоєм із зілля тих вінків. За допомогою вінків на Купайла дівчата ворожили на долю: діставали свічки, запалювали їх і, прилаштувавши до своїх вінків, пускали на воду. Якщо хлопцю вдається зловити вінок коханої, діставшись до нього вплав чи на човні, це вважається доброю прикметою для їх подальшої спільної долі.
Папороть
Напевно, кожен дорослий чув, що існує повір’я про цвіт папороті, котрий з’являється тільки в купальську ніч. За легендою, папороть цвіте лише одну коротку мить найкоротшої у році ночі під Івана Купала. Здобути цю квітку досить важко, оскільки її береже від людей нечиста сила. Той, хто має цвіт папороті, може розуміти мову будь-якого створіння, може бачити заховані в землю скарби.
Мнение редакции может не совпадать с мнением автора статьи.
