Анна Семенович: “Я багато разів у житті починала з нуля”

Анна Семенович розповіла про те, як привернути до себе удачу та доброго чоловіка, а також зізналася, чому досі не знайшла собі чоловіка!

Анно, ви запустили цикл програм – психологічних тренінгів для жінок. З чого раптом ви зайнялися цим? Я помітила, як багато жінок не вміють себе любити і як помиляються: «Ну як же я стану духовно багатою, якщо при цьому жебрача і нещаслива?» Я намагаюся довести їм, що одухотворені люди найчастіше щасливіші, тому що вони знають, як правильно притягувати до себе удачу і як формувати свої бажання, щоб мрії збувалися. Я хочу навчити жінок любити себе, навчити їх притягувати до себе добрих чоловіків та гідну роботу. Адже відомо, що люди ставляться до нас так, як ми ставимося до себе. Якщо оточуючі люди нас не люблять і не поважають, то ми самі себе не поважаємо і зневажаємо. Чи великий ваш психологічний досвід, щоб ділитися ним? Мені 35 років, і в мене, скажу прямо, більший життєвий досвід. Адже досвід і мудрість – це не кількість прожитих років, а пройдене та пережите. Я багато разів у житті починала з нуля, у тому числі і в особистому житті, я знаю, як боротися з негараздами, нудьгою, депресіями. У мене теж траплялися страхи та сумніви, але я зуміла їх приборкати та побороти. А як це зробити, я разом із ще одним професійним психологом і розповідатиму жінкам на своїх тренінгах. Всесвіт весь час викладає уроки у вигляді неприємних моментів і стежить, щоб ми провели роботу над помилками і склали іспит на п’ятірку. Старанні справляються, а от неучи страждатимуть все життя. А я, мушу вам сказати, учениця старанна (сміється). Ви якось зізналися, що в минулому були страшною егоїсткою. Егоїст – це людина, яка любить і поважає себе. Я такою залишилася й сьогодні. Але не потрібно плутати егоїзм з гордістю. Часто люди беруть доброту за слабкість, щедрість – за марнотратство, участь – за дурість, а егоїзм – за гордовитість. Але здоровий егоїзм йде лише на користь і має бути притаманний кожній людині. Це коли ти робиш те, що хочеш, а не йдеш на поводу в іншого. А як із чоловіками? Є що порадити, як правильно поводитися? Ваша недавня заява, що не кожен чоловік здатний вас потягнути, не налякала потенційних наречених? Я мала на увазі не грошовий локомотив в образі чоловіка, а його світосприйняття, яке співзвучне моєму. Це не має бути, пардон, гіббон, який поїв-поспав, пограв м’язами і пішов працювати. Я хочу бачити поруч із собою освіченого, інтелігентного, самодостатнього, захопленого та затребуваного чоловіка, здатного розуміти мене та мою професію, з почуттям гумору та цікавого співрозмовника. Усього нічого (сміється). Звичайно, чоловік сильніший, він захисник, але наодинці чоловік і жінка партнери і не з’ясовують, хто головніший. Читайте також: Сергій Лазарєв: «Завдання виступити гідно!» Вам доводилося вибирати між зовнішністю чоловіка та розміром його гаманця? Чоловік – це його вчинки, харизма, сила, що йде зсередини. Жінка відчуває цю силу, і при цьому не має значення, скільки грошей у нього в гаманці. Для мене важливо, щоб у чоловіка було чисте взуття, одяг і щоб він випромінював приємний аромат парфуму. Якщо чоловік неохайний, він такий і внутрішньо. Я вважаю, що чоловіки прекрасні, їх треба розуміти. Але багато хто одружується, не розібравшись один в одному, довірившись першим враженням. А вони, як відомо, оманливі. Все ж таки потрібно шукати свого чоловіка за всіма статтями. А щоб зрозуміти та знайти такого, має пройти час. Шлюби слід укладати лише через рік-півтора після знайомства. Не раніше. Вас не дратує, коли чоловіки витріщаються на ваші груди, намагаючись переконатися в її натуральності? Чоловіки, які оточують мене, не витріщаються на мої груди. Зазвичай я цікава їм як співрозмовник (усміхається). Чи змінила вас трагічна смерть Жанни Фріске? Ситуація з Жанною ще більше переконала мене, що треба жити тут і зараз. «Ось зараз схудну і буду щасливою, зустріну чоловіка, і тільки тоді буде в мене щастя, а без цього я нещасна» — так багато хто думає. Але ніхто не знає, що з нами може статися завтра.