25.11.2024
8 порад, як не накупити зайвого у Чорну п’ятницю
Коли тебе хвалять, ти відчуваєш незручність? Здавалося б, коли тебе хвалять, це однозначно добре і приємно… Тож чому ми так тужимося, коли отримуємо заслужене заохочення?Сором’язливість як неприйняття себе
Перший варіант – через невідповідне сприйняття самої себе. Тобі здається, що не заслуговуєш на таку втішну оцінку: «Я свою роботу знаю краще, я бачу, що тут маса недоліків». Але Рафаель теж знав, де він зробив зайвий мазок! Цікавити має результат загалом. Вказувати на свої огріхи, коли цього не просять – не обов’язково. Крім того, можливо, ти не хочеш показати себе вразливою та сентиментальною. Тому зовні напускаєш на себе гордість і прохолоднику: мовляв, я не сопливе дитя, яке чекає на заохочувальну цукерку. Але саме розкута і внутрішньо незалежна людина менше боїться показувати свої почуття. Радують – радіє. І всім світліший.Сором’язливість як неприйняття інших Другий варіант: страх чужого схвалення коріниться стосовно інших. ● Ти не довіряєш їхній думці. Наприклад: твої вокальні здібності розхвалює любитель безголосих попсових співачок. Навіть прикро подобатися такій людині! Але не переймайся невтішними порівняннями: скажи собі, що облагороджуєш його смак. ● Ти боїшся, що вираз позитивних почуттів вимагає від тебе такої самої любові та уваги. Інакше кажучи, не вмієш цінувати добрі жести, побоюючись впасти у залежність. Аж раптом схвалюючи чогось від тебе хочуть? Але якщо це так, то це вже їхня особиста проблема – меркантильна нещирість. Ти їм нічого не винна. А якщо й не вимагають, але вважаєш себе обов’язковою – достатньо подяки. Реагуй доброзичливо, але з гідністю. ● Ти побоюєшся, що зараз тебе переоцінили, а потім придивляться та розчаруються. Але це швидше станеться, якщо станеш нервувати і відпиратись. А якщо підкріпиш позитивну реакцію на себе адекватною у відповідь – то сформуєш гарне перше враження. А часто люди відштовхуються саме від нього.Чим заважає сором’язливість Людина, яка боїться добрих проявів, може мати такі прикмети: ● Вона і сама не вміє і не любить хвалити інших. ● Він каже: «Ви мене перехвалите та зіпсуєте» і вимагає критики, заявляючи, що вона для нього корисніша. ● Він повторює фрази на кшталт: «Це лише я, мене слухати необов’язково». Але, можливо, він не ховає душу від приємностей, але, навпаки, балдеє від них, як кіт від погладжування, і, відмовляючись, напрошується таким чином на додаткову порцію задоволення.Практикуємось у визнанні себе Психологи часто люблять зводити багато проблем до нестачі любові до себе, до заниженої самооцінки та невміння бачити себе об’єктивно, а не в одному чорному кольорі. Але вони рідше говорять про те, як саме виправити становище. Пропонуємо міні-практикум щодо відновлення рівноваги в оцінці самої себе. ● Чесно згадай основні успіхи та досягнення свого життя. Припиняй спроби применшити їхнє значення: «так усе це можуть»… Навіть читати вміє не кожен. Та й будь-яка статистика не применшує значення особистих зусиль: роботу знаходять багато, але не всім доводиться при цьому попітніти. ● Слідкуй за тим, щоб не дозволяти собі зневажливих виправдань: «Ну, в математиці я сильна тільки тому, що вчителька була хороша»… І в талановитих вчителів бувають погані учні. Визнай, що старалася. ● Тепер виділили ситуації, які подолала, хоча саме тобі вони становили труднощі. Скажімо, завжди відрізнялася боязкістю – але вступний іспит пройшла чудово. Значить, це може і не перешкодити. ● Зізнайся: незручно знаходити в собі стільки плюсів? Здається, що це шкідливо – акцентуватись на «рожевих» сторонах? А ось і ні! Подивися цей процес з іншого боку. Усі твої досягнення – це опора у справі подальшого покращення себе. Якщо забудеш, на скільки хорошого здатні – то й упустиш шанс зробити хороше при нагоді. Тож визнання своїх успіхів – лише на користь, не для хвастощів, а для саморозвитку! Порада психолога. Малята щиро вважають себе найголовнішими у світі. Але на кожному кроці їх беруть в облогу: «Не хвалися!» Так, це правильно – щоб не виросла з порося егоцентрична свиня. Але нерідко дорослі родичі перегинають ціпок. І тоді з такими людьми доводиться працювати психологам: повертати думку про себе в золоту середину між самолюбуванням та самознищенням. Читай також: Страх спілкування: як його подолати Як підвищити самооцінку та стати впевненою в собі