7 секретів успіху від Аліни Котенко: як поєднати кар’єру та сім’ю

Кар’єра, освіта, робота – на одній чаші терезів. А на другий – твоя сім’я, дитина та тиск суспільства. Як не просто виживати, а бути щасливою, якщо ти – жінка, яка живе у ХХІ столітті? Про особистий досвід розповідає managing director Havas Media Ukraine Аліна Котенко. Аліні вдається цілком успішно поєднувати самореалізацію “на всіх фронтах”. Що допомагає, а що заважає в чому секрети та лайфхаки – читай у нашому матеріалі! Аліна Котенко відповідає на 7 актуальних питань, які, напевно, задає собі кожна мисляча жінка. І ділиться власними секретами, які варто взяти до уваги! 1. Чи важливо все життя розвивати свої вміння у сфері, де здобула освіту? Як не боятися радикально змінити те, чим займаєшся? Особливого успіху зазвичай досягають ті, хто щиро любить те, що робить, отримує задоволення від процесу роботи та живе головною ідеєю свого життя. Так, найчастіше це нестандартні професії – художники, модельєри, спортсмени. Це і називається покликанням, правда? Але далеко не кожен вміє присвятити себе чомусь одному і поринути у це на все життя, починаючи з вибору професії в університеті. Щодо освіти, то я дуже поважаю людей, які ще зі шкільної лави напевно знали, ким хочуть стати, і потім справді прямували обраним шляхом усе життя. Мій тато, наприклад, у дитинстві вирішив, що хоче стати авіаконструктором. Він сам вибрав відповідний ВНЗ, вступив, а закінчивши його, розпочав роботу на заводі Антонова у Києві, де працює досі. І я абсолютно впевнена, що він найкращий у своїй галузі фахівець. А ось я не змогла зробити такий однозначний вибір.)) Десь до середини навчання на ІТ-фахівця я зрозуміла, що не готова спілкуватися лише з комп’ютером. Довелося здобути другу вищу освіту, за якою я маркетолог. Але я не шкодую, що витратила час на дві настільки різні освіти. На мою думку, технічні спеціальності дуже добре розвивають мозкову діяльність, а здобути вищу освіту – обов’язково. ЧИТАЙ ТАКОЖ: Ніколи не роби цих 13 речей: список для дочки від Тоні Хаммер 2. Чи можна поєднувати навчання та роботу, роблячи перші кроки у кар’єрі? З власного досвіду можу сказати, що це систематизує. У мене був період у житті, коли я до обіду навчалася на першій освіті, потім йшла на роботу (тоді я тільки-но почала працювати на телеканалі «Інтер»), а після відвідувала вечірні пари на другій освіті. Зараз я й у страшному сні не можу собі такого уявити, але тоді мені вистачало енергії та бажання прожити у такому режимі цілий рік.Хтось зараз, мабуть, подумав: ну, напевно, робила все напівсили. Я зможу вас переконати, сказавши, що обидві освіти закінчила із червоними дипломами! І одне знаю напевно: це навчило мене офігенного тайм-менеджменту. Досі вміння адекватно сприймати багатозадачність і не впадати при цьому паніку служить мені хорошу службу. І вже не лише для роботи, а й для життєвого процесу в цілому, особливо коли в мене з’явилася своя сім’я. 3. Діти та робота: як підлаштуватися? Що найважливіше для працюючої мами? Нещодавно відводила вранці дитину до садка (у мене 3-річна донька). Вона сумувала та скаржилася, що в садку не буде мами та тата. Я втішала її і запевняла, що коли повернуся додому, ми обов’язково разом пограємось. І тут вона запитала: коли це буде, вночі?.. Моєї печалі не було межі весь день, адже останнім часом я дійсно часто затримуюсь допізна. Нова робота, нові люди, нові завдання – у всьому треба розібратися і часу ні на що не вистачає. Але в той день я чітко вирішила, що той час, який я можу проводити з дитиною, я проводитиму на 100% залучений. Тепер навчаюсь такого підходу. :)Коли обидва батьки працюють з великою віддачею і на серйозних позиціях, звичайно ж, складно визначити, у кого сьогодні завдання є пріоритетнішим. Але ми намагаємося радитися і знаходити варіанти, за яких усі виграші. Так, звичайно, виходить далеко не завжди і каміння спотикання виникає достатньо. Але, у будь-якому разі, ми шукаємо компроміси та поважаємо час один одного. 4. Яке мірило успіху? Коли можна починати пишатися своїми здобутками? Коли перебуваєш на етапі школи/університету, набагато легше оцінити результат того, що відбувається. Наприклад, ти склав курсові, заліки, іспити, отримав диплом. ЧИТАЙ ТАКОЖ: Кордон на замку: як захиститися від безцеремонних людей Є конкретні точки, яких можна прив’язатися в оцінці, є конкретні віхи, якими ти можеш судити себе: «я молодець» чи «я балбес» з урахуванням загальноприйнятих норм.Далі стає складніше, адже ці віхи ти вже починаєш встановлювати собі сам і ніхто крім тебе самого чесно не оцінить, чи молодець ти. Тому немає однозначної відповіді, як виміряти успіх. Для одного це – володіти сімома яхтами, для іншого – видати свою нову книгу, ще для когось – помити посуд. І ніхто не має права сказати, що яхта крутіша за миту тарілку (хоча, якщо чесно, крутіша за J). У моїй системі цінностей «успішність» – це синонім уміння бути щасливим. Мій брат, якого я вважаю дуже успішною людиною і моторошно ним пишаюся, адже він всього досяг сам, каже: «If you are so smart, show me you money”. І щось у цьому є, бо гроші справді найпростіший спосіб виміру, до того ж із абсолютно зрозумілою шкалою. Але мені було набагато важливіше почути від усієї моєї родини, у зв’язку з переходом на нову позицію, що вони пишаються мною – це дало мені справжню радість. 5. Звідки черпати натхнення, щоби сил вистачало і на рідних, і на роботу? У таких випадках потрібне перезавантаження – треба вимкнутись із повсякденного круговороту та отримати дозу нових емоцій. Це може бути добрий фільм, виставка, прогулянка. Головне – вирватися із повсякденності. Я люблю планувати подорожі. Тобто мене навіть не обов’язково кудись терміново везти, досить просто дати мені можливість пошукати квитки та розпланувати чергову поїздку, яка буде хай навіть за кілька місяців. Ще мені допомагає робити щось руками. Я навчилася декупажу, фелтингу, трохи малюю, шию речі дитині, роблю прикраси. Думаю освоїти лемпворк (це робота з розпеченими скляними трубочками, на виході можна отримати навіть намистини формату Pandora). І, знову-таки, мене надихає вигадування того, що я колись зроблю у вільний час – я вже маю цілий список. Щоправда, з моїм режимом продуктивність всього цього вкрай низька. 🙂 6. Керівні посади для сімейної жінки: чи є особливості, чи є відчуття, що не кожна робота можлива для тебе, коли ти вже маєш сім’ю? Сім’я для жінки – не привід відмовлятися від роботи, особливо якщо робота приносить задоволення. Я взагалі слабо розумію, чому вважається загальноприйнятим, що саме жінка має залишити роботу та ростити дітей. Бувають, звичайно, різні ситуації, але в моєму оточенні бажання завести дітей у більшості пар було обопільним, а отже, і їхнє виховання, одягання, годування та інше теж має бути обопільним. Тут все залежить стосунків у сім’ї. Мені пощастило. У мене прекрасний чоловік та дивовижна дитина. Мені було дуже приємно, що чоловік позитивно сприйняв моє рішення прийняти пропозицію очолити агентство і підтримав мене. Хоча ми розуміли, що це означає певний період збільшення навантаження і, як наслідок, менше часу для сім’ї, будинку, побуту. ЧИТАЙ ТАКОЖ: П’ять мов кохання: як зрозуміти партнера Благо ми завжди ділили між собою домашні обов’язки, і в нас у сім’ї ніколи не було формалізму на кшталт: хто готує вечерю чи гладить речі. Хто може, те робить. Напевно, це насамперед тому, що ми обоє багато працюємо і кожен із нас є самостійною бойовою одиницею, яка може і приготувати пасту, і презентацію написати. Але для мене його підтримка є вкрай важливою. А взагалі, мені здається, що хоч би яку позицію займала жінка, сім’я для неї завжди буде пріоритетом № 1, яким вона не пожертвує за жодних обставин. Час, який ми проводимо разом, я вважаю безцінним і мені його мало. Я люблю, коли дочка допомагає мені готувати вечерю. Так старанно, що без її допомоги вечеря була б готова ще вчора. 🙂 Люблю на вихідних разом пекти пироги. Навіть прибирати люблю. Тому що РАЗОМ. 7. Особисті лайфхаки, які допомагають поєднати щасливу сім’ю та успішну кар’єру. Не можу сказати, що я найкращий приклад того, хто навчився ідеально поєднувати щасливу сім’ю та успішну кар’єру, але все ж таки кілька особистих лайфхаків у мене є.Треба заводити сімейні традиції, у яких беруть участь усі члени сім’ї. У вихідні, коли ніхто нікуди не поспішає, ми багато часу проводимо за сніданком, а щороку разом із донькою робимо нову іграшку для новорічної ялинки.Потрібно частіше зустрічатися з друзями, щоб просто поспілкуватися і переключитися зі щоденних турбот, поділитися новинами і не варитися постійно у форматі робота-будинок.Займаючись робочим питанням або сімейним, занурюватися в нього цілком. Адже вже все одно використовуєш виділений на запитання час, тому роби це максимально ефективно. І треба бодай половину днів у тижні повертатися додому не вночі. 🙂 ЧИТАЙ ТАКОЖ: Вічна дитина: про чоловічий інфантилізм Глава сім’ї: хто головний у сучасних стосунках? Нестерпна легкість буття: правила співжиття з коханою людиною