Якби я знала це раніше: 5 порад для тих, кому за 25

Чверть життя. Що це за вік? До 25 років ми, як правило, вже здобули освіту та зробили перші кроки у професійній сфері. Багато хто почав жити окремо і навіть створили свої сім’ї. Це час остаточного переходу у доросле життя. Якби ці поради мені дали у 25 років, можливо, життя пішло б інакше.

Двадцять п’ять – це також кінець підлітковим мріям та фантазіям. З одного боку, ми самі зустрічаємося з реальністю, з іншого боку, нас «зустрічає» з нею життя. Те, що прощали нам о 20 та 23, виправдовуючи – «ах, ще молодий», у 25 прощати перестають. Життя починає питати з нас на повну.Прощатися з юнацькими ілюзіями не хочеться, реальність лякає, бо впевненість дорослості ще недостатньо «відросла». Тож ми на порозі чергової вікової кризи. У чому полягає і як пройти його легше?1. Не бійся змін До 25 років можна розчаруватися і в здобутій освіті, і обраної професії. Це нормально. У 17-18, коли ми вибираємо, куди піти вчитися, важко потрапити до мети з першого разу. Багато вакансій здаються привабливими та підходящими, поки їх не спробуєш. І навпаки. Та й ринок праці не стоїть на місці – список затребуваних професій сьогодні та 10 років тому дуже відрізняється.Тому, якщо у 25 років тобі захочеться піти ще кудись вчитися чи радикально поміняти сферу діяльності – йди та міняй! Це не дурість і не дурість, а нормальний перебіг життя. Ненормально змушувати себе робити те, що не подобається і в результаті 35-річчя зустріти у клініці неврозів та депресій чи на реабілітації від алкогольної залежності.2. Роби те, до чого справді готова Дівчата, які не вийшли заміж до 25 років, потім уже починають відчувати «піддавлювання» суспільства. Запитання рідних «а ти ще не вийшла заміж?», інтерес подруг «а Пашка вже зробив тобі пропозицію? Коли ви плануєте одружитися? Чим більше часу минає після 25-ти, тим сильніший пресинг, питання звучать все частіше, плюс додаються історії про «жахи» пізніх пологів. Звичайно, велика спокуса вийти заміж за першого, хто запропонує, або “додушити” Пашку до пропозиції, або хоча б народити, щоб встигнути. Але перш ніж це зробити, подумай: хто житиме з чоловіком, якого ти не любиш? Хто роститиме дитину, яку ти насправді ще не захотіла, але вже народила? Не мама, сусідка чи подруги, не суспільство, яке “хотіло тобі добра”. Всі наслідки конформістських рішень нестимеш ти і тільки ти. І якщо з нелюбимим чоловіком ще можна розлучитися, то дитина вже назавжди. Тому роби тільки те, до чого ти справді внутрішньо готова.3. Не поспішай брати багато зобов’язань Люди, які одружилися до 25 років, намагаються дуже глибоко пустити коріння – купити машину в кредит, взяти іпотеку. Звичайно, хочеться і стабільності, і власного даху над головою. Знову ж таки, суспільство тисне – «п’ять років одружені і досі без дітей?», «Ви досі на орендованій квартирі?», «Що в тебе за чоловік без машини?» І пари, ще не набравшись ні досвіду, ні розвинувшись, ні зжившись один з одним, вже обростають зобов’язаннями. Але всі ці зобов’язання обмежуватимуть вашу свободу ще дуже довго. А свобода потрібна, тому що кар’єра ще не побудована, вона може бути поки що навіть не обрана. А якщо завтра запропонують стажування за кордоном із перспективою залишитися, а у вас іпотека на 25 років? А якщо після п’яти років шлюбу ви зрозумієте, що поряд не та людина, а у вас знову ж таки іпотека на 25 років і ще борги за ремонт та меблі? Не поспішайте. Заводити дітей, обростати кредитами, прив’язуватись до місця. Ви ще не знайшли те місце, де вам буде добре. Ви, по суті, мало що бачили, знаєте та куштували. Спробуйте різне, дізнайтеся, тоді ви зробите правильний вибір. Ми опиняємось заручниками негласних вимог товариства зайняти певний осередок або статус до 25-ти років: освіта, стабільна робота, що забезпечує кар’єрне зростання, бажано вже бути у шлюбі або мати постійного партнера, з яким «ви ось-ось одружитеся», взяти іпотеку або поки що знімати окреме житло, мати машину. Але чи хочемо ми всього цього? Як взагалі дізнатися, чого ми хочемо – адже років до 18 або 20 багато хто жил з батьками або батьківськими бажаннями. Хтось продовжує так жити і у 48.4. Ризикуй! А ще ми порівнюємо себе з іншими, такими ж 25-річними. І якщо всі біжать у марафоні, то як тут скажеш «я не хочу тікати»? Щоб зрозуміти, чого ми хочемо, треба спочатку спробувати різне. Чим ширше поле можливостей, тим більше шансів обрати по серцю. Завжди говори так!” новим пропозиціям, якщо вони тобі цікаві. Тебе запрошують на співбесіду на нову роботу, якою ти ніколи не займалася? Скажи так, прийди на зустріч і вислухай пропозицію – раптом тобі це підійде? Тобі пропонують участь у якомусь проекті, в якому ти ніколи не думала брати участь? Спробуй, ти нічого не втратиш. Купити шубу, машину чи поїхати подорожувати? Звісно, ​​подорожуй – ти побачиш нові країни, нові міста, життя людей у ​​них. Можливо, таким чином ти дізнаєшся про місце, в якому тобі буде комфортно і захочеться залишитися назавжди. Шубу купиш потім, коли знайдеш, де залишитись – а може вона зовсім не знадобиться, бо це будуть тропіки.У 25 років дуже важливо знайти шлях, яким ти підеш далі, щоб у 30 років озирнутися назад і отримати задоволення від підведених підсумків.5. Пам’ятай, що це минеться А ще добре пам’ятати, що всім було 25 років, і всім буде. Ти не самотня у своїх сумнівах, муках, невпевненості. У своїх помилках ти також не унікальна. Всім страшно, але ми йдемо вперед. Не соромся виглядати смішно, якщо заговориш про свої труднощі. Ті, хто старший, згадають свій шлях і допоможуть досвідом. Твої однолітки дадуть відчути, що більшість твоїх проблем дуже типові, а це, повір, істотно полегшить тобі життя і позбавить мук! Постарайся не втрачати друзів – зараз у твоєму житті настане період, коли у багатьох сферах відбудуться радикальні зміни. А втративши спільну справу чи захоплення, можна дуже легко відійти назавжди від дорогої людини – і навіть не зрозуміти, чому ваші шляхи розійшлися. Знаходь час для зустрічей, цінуй те, що маєш, надай підтримку та поділись своїм досвідом. Вік пройде, і суми пройдуть – головне не розгубиш по дорозі те, що допоможе тобі витримати всі випробування з усмішкою на обличчі!