Канал «Україна» продовжує трансляцію прем’єрних серій драми «Відважні» – новаторського проекту FILM.UA Group та каналу «Україна». Серіал розкриває тему боротьби з домашнім насильством, яка була вперше показана на українському телебаченні. Одну з головних ролей у картині зіграла відома українська актриса Олександра Люта, яка розповіла про підготовку до ролі, нестандартних хобі та віри у гороскопи.
Олександра, відкрийте завісу – чи зміниться особисте життя Ренати? У її житті дехто з’явиться, але побачимо, що буде далі. Мені хотілося б, щоб у Ренати все склалося. Щоб її життя стало повнішим, і знову з’явилася довіра, любов, сім’я.
Ви чомусь навчалися для участі? Мій персонаж – оперативник, затримує злочинців, і тому мені треба було навчитися правил бою, прийомів. До зйомок я мала деякі здібності кінобою, яким навчилася на майстер-класі від British Academy of Stage and Screen Combat. Але потрібна була постійна практика, і я почала тренуватися у Дмитра Меленевського, каскадера, актора, продюсера та шикарного тренера. Він уважний і вимогливий, не пропускає жодної дрібниці, і як актор він розуміє, що у кадрі всі рухи мають виглядати достовірно та точно для камери. Дублерів у мене не було, і для мене це стало певним викликом – зробити все самою. На майданчику був постановник, який ставив бої, і нам, акторам, треба було все швидко вивчити та правильно відтворити.

Чи були сцени у «Отважних», які викликали у вас потрясіння? Такого було чимало. Наприклад, сцени з тортурами над хворою людиною – це жах! Деякі серії навіть читати було страшно: актори завжди являють собою візуальний ряд, і це дуже страшно. Також дуже вражали історії, які відбуваються з дітьми.Ви й сама мати двох синів. Як діти реагують на відому маму? Я сьогодні у них про це запитала, щоб не брехати вам (сміється). Кажуть, пишаються. Але при цьому вони бачать, що я всього досягаю завзятою працею, це праця, а не розвага. Вони ходять на мої спектаклі, а коли викладала студентам – діти приходили на їхні іспити. Бачать, що я стежу за собою – йду в басейн та на тренування, розуміють, що це постійна робота над собою. А ще мають досвід зйомок у серіалах: вони на собі відчули, що зйомки – важка робота.

Чим ви любите займатися у вільний час? Може, любите готувати? Ой немає! Особливо не люблю робити штучні страви – млинці, котлети, сирники. Коли готувала для нашої великої родини – тільки партію перекладеш зі сковорідки на тарілку – її вже нема! Це якась марна втрата часу, а що вдієш – треба (сміється). Але я не гурман, не вибаглива у їжі, вегетаріанка. Моя невелика сім’я живе за принципом: «Я їм для того, щоб жити, а не живу для того, щоб їсти». Зараз я вже навчила хлопців готувати, наші раціони відрізняються: вони для себе можуть багато зробити. Я була відсутня певний час, тому привчала дітей бути самостійними – і це вдалося. Опіка батьків не в тому, щоб все зробити за дитину, а щоб навчити дітей самостійності, і щоб вони могли подбати про себе самі. Сини за роком народження – Коні, в дитинстві частенько брикалися, але якщо їх навчити правилам – вони дотримуватимуться їх, а якщо ні – то поводитимуться як коники з табуна (сміється).
То ви вірите у гороскопи? Скажімо, довіряю: астрономія – серйозна наука, люди невипадково народжуються під тим чи іншим сузір’ям. Зірки впливають на нас, і можна дізнатися, до чого людина схильність від природи. Наприклад, я народилася під знаком Риб, загалом, це дуже художній знак – багато творчих людей з’явилися під цим сузір’ям. І про мене все чиста правда.

А хобі є у вас? Люблю творити своїми руками – щось із нічого. Наприклад, вмію шити одяг. У студентські часи підробляла – по формах (не з журналів, а своїх) шила подругам костюми-трійки, сукні, театральний костюм. Моя старша сестра у шкільні роки (а це 90-ті) багато шила для себе і для мене, я теж навчалася біля неї. Було відчуття, що я вже це вмію. Взагалі, здатність робити, творити щось своїми руками у нас – від тата: він сам робив удома ремонт і ми, діти, брали в тому участь (особливо я з молодшим братом), лагодив будь-які прилади, велосипеди збирав сам для всієї родини. І я вважаю, що це дуже важливо вміти щось робити своїми руками. Тому в карантинний час я вчила своїх хлопців робити ремонт, користуючись тим, що майстрів додому не покличеш – і дуже непогано вийшло. А тобі сподобалось інтерв’ю?
Поділись з друзями корисним!