Нове амплуа у новому сезоні на Новому: 10-й, ювілейний сезон програми «Ревізор» веде Юлія Панкова, журналіст з освіти та кухар у душі. Ревізор і затятий кулінар – таке поєднання може бути вибухонебезпечним. Чи так це? Читайте в інтерв'ю!
«Ревізор Х» присвячений не тільки перевірці ресторанів та готелів, чи ви замахнулися на більше?
Українці на відпочинку насолоджуються не лише апартаментами готелю та стравами в ресторанах, а й активним дозвіллям. Вони відвідують водні розваги, катаються на конях, плавають на човнах. Під час ревізії я сповна відчула всі варіанти відпочинку українською. Мені було дуже цікаво, інколи ж навіть страшно. Адже, на жаль, безпека у деяких закладах була відсутня. Наприклад, працівники одного з них не вміли користуватися вогнегасником, а аквапарку на несправних гірках каталися діти. Пріоритетами ревізії були безпека та обслуговування. Хочу, щоб кожен туристичний регіон прислухався до наших зауважень та порад. Упевнена: якщо заклади покращать сервіс, то кількість туристів у них збільшиться. Вони стануть привабливими не лише для нас, а й закордонних гостей. Можна взяти приклад із Франції. Так, 2018 року Париж відвідало близько 50 мільйонів людей. Уявіть собі, скільки грошей місто та країна заробили за рахунок туристів. Сподіваюся, що українські туристичні місця теж піднімуться до рівня європейських, щоб приносити не лише задоволення, а й прибуток Україні.
Ви були готові до того, що вас зустрічали не завжди привітно?
Так, з огляду на минулі сезони, я була готова до конфліктних ситуацій. Скажу відверто, мені було страшно. Хоча я жартувала, що застрахована (Сміється). Більшість рестораторів та готельєрів розуміли, що ми прийшли не звинуватити їх у помилках і не критикувати, а підказати та допомогти стати кращими. Ті, хто погоджувався з нашими зауваженнями, врахували їх і виправили. Згодом це продемонстрували у студії пост-шоу «Пристрасті за Ревізором». І дехто отримав чесно відстояну нагороду «Ревізор рекомендує».
Як ви налаштовуєте себе на важку розмову? Вміння тримати себе в руках – талант чи його можна виховати?
Мої терпіння та стресостійкість перевірили під час кастингів ведучих. До мене підійшов режисер та накричав. Тоді я не знала, хто це, і дуже злякалася. Але швидко подолала свій страх, заспокоїлася. Адже до цього мала досвід зйомок у стресових ситуаціях. Працювала у програмі журналістських розслідувань «Інсайдер». Займалася викриттям корупційних схем та різних правопорушень. Думаю, що після тієї перевірки команда «Ревізор Х» і ухвалила рішення на мою користь. У житті я дуже емоційна та темпераментна, і це іноді заважає. Уміння тримати себе в руках – це звичка, яку можна виховати. Хочу згадати випадок, який трапився з королевою Англії. У 90-х роках, під час параду, вона їхала верхи. Несподівано в неї було зроблено кілька неодружених пострілів. Тоді королева не змінила вираз свого обличчя, показавши всьому світу, що вона вміє стримувати свої емоції. Я, звичайно, не королева, але дуже хочу, щоби інтелект переміг емоції. Професіонали своєї справи мають тримати себе у руках. Сподіваюся, що колись на всі 100% освою цю навичку.
Які несподіванки чатували на вас під час ревізій?
Отруйні червонокнижні жаби, равлики із сальмонельозом, люди з неадекватною поведінкою – все було несподіваним для мене. Це негативний шок, а позитивний – це зміни, які зазнали заклади після нашого візиту. Пам'ятаю власника форельника, який після ревізії закупив новий посуд, впорядкував території та навіть проклав асфальт. Після таких покращень я впевнено говорю, що «Ревізор» спонукає до змін!
Любов до кулінарії призвела до організації гастрономічних турів. Розкажіть, у чому їхня суть?
Любов до кулінарії мені прищепила бабуся. Вона 29 років пропрацювала на кухні у дитячому садку, часто брала мене із собою на роботу. Я добре пам'ятаю аромат гарячих булочок та соковитих котлет. Коли виросла, почала сама пробувати готувати. Спочатку за рецептами, а потім пішла на кулінарне шоу «МастерШеф», сподіваючись, що мене там навчать готувати. І в одній із перших програм вибула з шоу та зрозуміла, що готую не дуже добре. Тож попросила свого друга, щоб він узяв мене стажуватися до ресторану. Паралельно почала працювати на кухні іншого ресторану. Була на холодних процесах ... А потім любов до кулінарії привела мене до нового захоплення. Я проводжу гастротури Європою та авторські майстер-класи. Нещодавно закінчила кулінарну школу у Тоскані. Там відомий кухар Жан Лука навчив мене робити неймовірну пасту. Постійно вдосконалюю свої навички, щоби під час гастротурів демонструвати нові вміння.
Щоправда, мої тури розпочалися із розчарування. Ще студенткою поїхала до Риму, де мріяла спробувати справжню пасту. Зарезервувала столик у дорогому ресторані, замовила пасту за 12 євро та очікувала, що за смаком це буде неймовірно. Але мені подали звичайні макарони, як із магазинної упаковки. Здобула повне розчарування і вперше не доїла страву. А, виходячи із закладу, помітила відчинені двері на кухню та зазирнула: кілька китайців готують макарони з упаковки. Я була обурена. Ну як! У центрі Риму китайці варять магазинну вермішель! Пізніше повернулася до Італії. Для відпочинку вибрала нетуристичні місця. Поїхала до невеликого містечка, де знайомилася з фермерами, які вчили мене готувати. Тоді зрозуміла, що справжня Італія не в Римі. Після закриття програми «Інсайдер» у мені прокинулася мрія подорожувати. І я вже точно знала, що хочу реалізовувати цікаві тури. Власне, щоб у них поєднувалися кулінарія та знайомство з місцевими жителями. Адже за допомогою кухні можна пізнати особливості регіонів. Навіть цей мій досвід глядачі побачать у програмі "Ревізор Х" на Новому каналі.
Вечеря в ресторані ви можете абстрагуватися від професійного критичного сприйняття, розслабитися та отримувати задоволення?
Зазвичай я поєдную свою професійну допитливість і насолоду. Якщо в ресторані мені сподобалася страва, то йду знайомитись з кухарем, щоб розпитати у нього про тонкощі приготування. Часто шеф-кухаря запрошують до себе на кухню, де докладно мені все показують та розповідають. Іноді ще й дають рецепт, чому я дуже рада. Адже потім є можливість приготувати цю страву, та ще й навчити інших.
Кухня якої країни вам більше до смаку?
Звичайно, українська – вона найсмачніша. На другому місці – італійська та французька. Хоча не так важливо, під яким прапором кухня, важливе поєднання смаків. Якщо там є баланс солі, кислоти, жиру, якщо кухар дотримувався всіх технологічних процесів. Плюс, додав трохи творчості та харизми, – то обов'язково вийде чудова страва.
Найскладніше блюдо, яке ви готували? Це блюдо за готовим рецептом? Як ставитеся до рецептів – суворо слідуєте чи можете пофантазувати? Самі вигадуємо рецепти?
Нога ягняти в тісті, фарширована пармезаном, нирками, грибами, зеленню. Важко було технологічно. Спочатку довелося вирізати кістку, потім вимочити бруньки, посмажити цибулю з печерицями. Всю начинку потрібно було запхати в ягня, зашити і запекти в тісті.
Я зазвичай поєдную рецепти або знаходжу у шефів, відомих блогерів. Можу взяти з технологічних карток ресторанів, в яких працювала, а іноді використовую рецепти своєї бабусі. Кондитерські вироби – це ювелірна справа. Тут уже не поекспериментуєш. Треба чітко брати перелік інгредієнтів за рецептом та обов'язково їх зважувати.
Іноді на сніданок я зі всіх продуктів, що є в холодильнику, вигадую щось смачненьке. Коли планую свій майстер-клас, то кілька разів готую страву, яку демонструватиму відвідувачам. Щоб переконатися, що воно виходить смачним.
В одному зі своїх інтерв'ю ви говорили, що весь час у роз'їздах, удома буваєте кілька днів на місяць. Як такий темп життя поєднується з вашим сімейним життям, що недавно почалося?
Мій чоловік завжди підтримує мене. Він неймовірний друг, моє щастя, моє кохання. Хоч би де я була, завжди зі мною. Їздить і на зйомки, і на майстер-класи, і гастрономічні тури. Допомагає втілювати усі мої ідеї. Цього року ми маємо дуже насичений темп життя. Справді, у Києві буваю лише 2-3 дні на місяць. Тоді обов'язково їду до батьків, за якими дуже сумую.
Хто на вашій сімейній кухні господар?
Ми на кухні по черзі (Сміється). Вранці чоловік, бо він любить готувати мені смачні сніданки, а я готую ввечері. Насправді наш раціон дуже простий. Ми не маємо часу на приготування складних страв. Зазвичай вдома ми робимо салат та запікаємо рибу.
Улюблена страва, на яку завжди чекають ваші гості?
Люблю запікати м'ясо та рибу. У мене добре виходять пироги, киші, паста. На солодке – угорський торт із мигдалем та шоколадом «Естерхазі». Я люблю готувати, щоб людям було смачно. Не має значення, який рецепт, головне – щоб у душі було бажання поділитися своїми теплом та радістю.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
