Кілька місяців тому інтернет облетіла новина: 30-річна Ганна Селюкова, переможниця шоу «холостяк-4» на СТБ, знайшла своє кохання. Нею виявився 33-річний чемпіон світу з покеру Євген Качалов!
Про чоловіка, який завоював серце української холостячки, відомо ось що: він виїхав до США у 10-річному віці, де й зробив успішну кар'єру у покері. Зараз Євген колесить у всьому світі, представляючи Україну як член команди професіоналів Pokerstars. Як познайомилася пара? Виявилося, це справа рук долі та проекту, в якому Анна брала участь… У щільному графіку міжконтинентальних перельотів Аня та Женя знайшли час, щоб прийти до нас до редакції та розповісти історію свого кохання.
А. Нерубаєв/Burda Media
«Недостатньо бабник»
Аня, Женю, то як же ви познайомилися?
Аня: Так склалися зірки (усміхається). В один із періодів свого життя я була в тому стані, коли не знала, куди рухатися далі. І моя подруга подала за мене анкету на участь у «Холостяку». Вона дуже хотіла, щоб я взяла участь у шоу. І я пройшла! Відкрию вам секрет: дівчата, коли дізнаються про те, що вони затверджені на проект, починають гуглити: а раптом в Інтернеті є інформація про те, хто ж буде неодруженим? І я дізналася, що одним із претендентів був Женя. Він мені тоді сподобався. Я всіх дівчаток-редакторів замучила питаннями: чи він не він? Вони, звісно, відмовлялися. І от коли учасниць шоу перед початком зйомок запитали, яким має бути холостяк, я відповіла: «Хочу такого, як Євген Качалов». Після закінчення проекту у мене, природно, розширилося коло друзів. І серед них виявилися спільні знайомі із Женею. Всі знали про мій інтерес до нього і одного разу сказали: "А хочеш, ми тебе з ним познайомимо?" Я погодилася! І після перших днів нашого спілкування я зрозуміла, що не помилилася. Той типаж людини, яку я уявила собі, виявився реальністю.
Женя, ти справді брав участь у кастингу шоу «Холостяк»?
Женя: Так. Двічі (посміхається). Спочатку я не міг уявити себе у подібній ролі, а потім мене це зацікавило. Тим більше, не кожен день тобі таке пропонують (посміхається). У 2011 році я проходив інтерв'ю із творцями проекту через скайп, бо не міг приїхати до Києва. Мені сказали, що шанси високі. А оскільки я мав проблеми із зайвою вагою, я вирішив: якщо пройду, треба бути у формі. І почав посилено займатись із тренером. За кілька тижнів мені сказали, що я не пройшов, але я вже встиг полюбити спорт і заняття не покинув. І схуд більше ніж на 20 кг! Загалом став виглядати зовсім по-іншому. Про «Холостяка» забув. Але минуло півтора роки, і зі мною знову зв'язалися представники проекту та сказали, що їх дуже зацікавила моя зміна і вони знову розглядають мою кандидатуру. Цього разу я на кастинг приїхав особисто.
…І знову не пройшов? Як гадаєш, чому?
Женя: Не знаю… Може, тому що недостатньо бабець (сміється).
Але проект і для тебе, і для Ані виявився доленосним!
Женя: Так, спільні знайомі дали мені телефонний номер Ані - я їй написав СМС.
Не боявся, що пишеш незнайомій дівчині, яка може виявитися зовсім не на твій смак?
Женя: Ті люди, які все це затіяли, знали мій смак — я довіряв їм (сміється). Оскільки я перебував у роз'їздах, то кілька тижнів ми просто переписувалися. Потім спілкувалися скайпом. Якщо чесно, спочатку я не очікував нічого серйозного — мені просто було цікаво: дівчина була переможницею того ж проекту, на який я пробувався… Але потім це спілкування мене затягло. І я вирішив: хочу побачити Аню. Я вибрав момент, коли на тиждень приїхав до Нью-Йорка з чергового відрядження і запросив Аню до себе в гості.
Тобто до себе додому?
Женя: Ні, я зняв номер у готелі. Перше побачення у нас сталося, коли я забрав її з аеропорту. Пам'ятаю, Аня була трохи втомлена, але ми все одно вирушили гуляти Брайтон-Біч. Її ще дуже здивувало, що навколо було стільки російськомовних людей (сміється). Словом, нам було дуже легко спілкуватися. Не було збентеження — ми одразу порозумілися.
Того самого приїзду ти познайомив Аню з батьками?
Женя: Ми весь час були разом, і вже через чотири дні ми мали таке почуття, що ми зустрічаємося кілька місяців. А оскільки я тоді жив у тата
(Я в нього завжди живу, коли приїжджаю до Нью-Йорка), то так вийшло, що Аня швидко познайомилася з ним, а потім і з мамою.
Для чоловіка це серйозний крок – уявити дівчину батькам.
Женя: Це цілком нормальний крок. Я познайомив батьків із дівчиною, з якою спілкувався. І дуже радий, що вона їм сподобалася.
Аня: Тато Жені вдруге одружений, і я в добрих стосунках із його дружиною Оксанкою. Зараз ми знову плануємо поїхати до Нью-Йорка, і я дуже хочу з ними побачитися. З мамою Жені бачилася один раз – ми приїжджали до неї на сніданок. Я Женю теж познайомила зі своїми батьками: коли ми були у Харкові, їздили до них на хабар.
Банкроли та стартапи
Як ви зараз живете? Адже робота Жені пов'язана з постійними відрядженнями.
Женя: Аня скрізь їздить зі мною, крім того випадку, коли їй не видали канадську візу. І до кінця цього року ми запланували ще чимало поїздок.
Аня, а хто веде твій бізнес у Харкові?
Аня: Як і під час проекту, ним опікується моя мама. Зараз я ще розробляю дизайн футболок, світшотів. Коли я із Женею за кордоном, усім займається моя подруга. Мої поїздки, я вважаю, йдуть тільки на благо моїй справі — у мене в соцмережах дуже багато передплатниць, які стежать за тим, де я перебуваю і, відповідно, мої нові проекти. А коли в мене нарешті запрацює сайт, я планую продавати ексклюзивні речі, які знаходжу в різних країнах, і вести свій блог про подорожі. Так що всі поїздки на благо нам обом (усміхається).
Женя, що стосується твоєї справи... Ти не приховуєш, що заробляєш мільйони. Пам'ятаєш, куди витратив перший?
Женя: Я купив бабусі з дідусем квартиру. Вони жили в дуже поганому районі Нью-Йорка, і, коли я заробив перші пристойні гроші, вирішив зробити їм сюрприз — купити будинок на Брайтон-Біч, біля океану.
А куди зараз вкладаєш гроші?
Женя: Професійний гравець у покер має мати свій банкрол — гроші, виділені для гри. Тому я завжди маю певну суму — щоб я міг ризикувати під час гри: адже ти не завжди виграєш і потрібно убезпечити себе матеріально на випадок програшу. Щодо решти грошей, то я маю квартиру в Брукліні, в Лас-Вегасі… Я роблю інвестиції — дуже пишаюся тим, що вклав гроші у великий спорткомплекс у Нью-Йорку. А ще мене дуже цікавлять стартапи – у них я теж беру участь.
А чи плануєш у якийсь момент зайнятися чимось іншим, крім покеру?
Женя: Мені важко уявити, що я все життя гратиму. Адже світ покеру дуже змінюється. Коли я почав грати 2003-го, він був один. Сьогодні він зовсім інший. Мені дуже подобається грати - у мене це виходить, але впевнений, що займатимуся ще чимось, крім покеру.
А. Нерубаєв/Burda Media
«З Женею мені добре мовчати»
Женя, Аня, а як ви можете охарактеризувати свої стосунки?
Женя: Ми дуже різні за характером, проте нам дуже комфортно разом. Аня — емоційна, я більш логічна, пряма людина. Не люблю брехати, хоч би як смішно це звучало. Адже покер та стосунки – зовсім різні речі. Ми можемо говорити майже про все. За той час, що ми провели разом, у нас жодного разу не було серйозної сварки. Звичайно, я роблю помилки, але Аня м'яко корегує мою поведінку. Мені з нею пощастило. Адже найголовніше мати близькість у відносинах. Щоб людина могла поспівчувати тобі в погані часи і порадіти в хвилини щастя. Найголовніше в житті – знайти партнера, який може стати твоїм другом.
Аня: Порівняно з Женею я дуже емоційна. Але не істеричка (сміється), скандалів не закочую. З Женею мені добре мовчати. Ми можемо перебувати в одній кімнаті і займатися різними справами — я не маю відчуття, що треба його розважати. Під час подорожей ми практично не розлучаємося, але водночас не набридаємо один одному. Мені зрозумілий його вид діяльності: чому він цим займається, як у нього працюють мізки.
…І коли він блефує?
Аня: Скажімо так, я непогано його знаю і ніколи не заведу ту розмову, в якій розумію, що вона мені щось недомовляє. Я уникаю тих питань, відповідаючи на які може блефувати. Тим більше, що чим більше часу ми проводимо разом, тим менше таких питань залишається. Вони йдуть самі собою.
Женя, ти думав, що Аня відразу скаже, що хоче постійне місце проживання, а не тривалі подорожі?
Женя: Я про це думав. Але Аня розуміє, що така специфіка моєї роботи і поки що нічого поміняти не можна. Тим більше, що зараз їй це подобається — вона любить подорожувати, а я її вожу в такі незвичайні місця, яких дух захоплює!
У вас із Женею зараз цукерково-букетний період. Як думаєте, коли з'явиться загальний побут, складно притиратиметься один до одного?
Женя: У нас вже є трохи досвіду. Ми намагаємось винаймати не готельні номери, а квартири. Виходить, що у нас «майже свій будинок», де треба і готувати, і прати... Аня любить готувати і робить це дуже добре. А я люблю добре поїсти (сміється).
Аня: Так, я весь час йому щось готую (посміхається). У Лондоні Женя мені навіть казав: "Давай не підемо в ресторан, краще ти щось приготуй". (Усміхається.)
І що ти йому готуєш?
Аня: Щось нежирне. Ми весь час думаємо: щоб такого з'їсти, щоб схуднути? (Сміється.) Готувала і качку з яблуками, курку, запечену з медом, і гарбузовий суп. Зазвичай наш день проходить так: ми снідаємо, йдемо на тренування, потім Женя вирушає грати в покер, а я за продуктами, бо готую йому на один день. Та й увечері ми вечеряємо. Коли Женя не може прийти додому поїсти, я готую обіди з собою.
Дбайлива!
Аня: Стараюсь. Думаю, проблем із побутом у нас не буде! Женя, та й теж, може найняти людину, коли буде потрібно генеральне прибирання. А підтримувати чистоту в будинку, прибирати речі, які він скрізь розкидає, цим займаюся я (сміється).
Женя, скажи, а ти романтик?
Женя: Напевно ні. Мене цього треба вчити. Але я вже знаю, що треба купувати дівчині квіти (сміється), сюрпризи робити… Поволі освоюю цю науку…
А ревнивий?
Женя: Теж немає. Знову ж таки, вся справа в логічності: якщо я зустрічаюся з дівчиною, значить, я їй довіряю, якщо ж ні — який сенс стосунків?
Женя, Аня, а яким ви бачите своє спільне майбутнє років за п'ять?
Женя: Ті почуття, які я відчуваю до Ганни, абсолютно нові для мене. Я можу уявити, що ми маємо майбутнє. Але я вважаю себе досить серйозною людиною, особливо у відносинах, тож нікуди не поспішаю. А так, як з Анею ми зустрічаємося лише півроку, то до всіх важливих етапів стосунків я підходжу поступово.
Аня: Хочеш розсмішити Бога – розкажи йому про свої плани. Те, що відбувається між нами зараз, мені дуже подобається. І звичайно, що мені ще більше хочеться продовження (посміхається).
Олена Панчоха
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
