Що відбувається з енергіями людей, які довго знаходяться поруч? Чим наш свідомий вибір у коханні відрізняється від підсвідомого і чому ми часто хочемо різного? На ці та інші питання відповідає експерт.
Тетяну Забзалюк, практикуючого навчального гіпнотерапевта, сертифікованого тренера Європейської Ліги Гіпнотерапевтів та Психологів, члена Об'єднання фахівців з психології трансового впливу.
Існують думки з приводу того, як швидко згасає любов, у які терміни закоханість стає любов'ю, і що любові тієї самої, справжньої не існує зовсім, а все засноване лише на статевому потягу. Інформації з цих питань настільки багато скрізь, що люди звикли до неї і вважають за істину. Але що в цьому всьому насправді не таке? Перша та головна помилка в таких твердженнях це те, що кожне з них поділяє людину на сегменти – фізичну окремо від емоційної та душевної.
Природа людини є цілісною, і всі процеси в житті людини проходять також взаємопов'язано.
Навіть у випадку, коли, здавалося б, що стосунки вибудовуються виключно на сексуальному потягу, насправді у підсвідомості чоловіка та жінки буде зовсім інша картина. І в цій картині буде обов'язково і особистісний, і інтелектуальний фактори, як і причини минулого, які й привели обох до таких відносин.
У підсвідомості в облік беруться насамперед підсвідомі страхи та обмежуючі переконання. Якщо вони твердять, що кохання це завжди біль, тоді людина обходитиме стороною можливі тривалі стосунки, але при цьому може бути абсолютно відкритий тимчасовим зустрічам, заснованим переважно на сексуальному інтересі.
Справа в тому, що наша підсвідомість спочатку вибирає людину для відносин такої, яка за його мірками максимально нам підходить за багатьма параметрами. Перебуваючи в «тут і зараз», воно завжди спирається на минуле та орієнтується на майбутнє. І ці багато параметрів відповідають і минулому, і майбутньому. Таким чином, вибираємо ми супутника життя завжди за своїм внутрішнім мотивом.
У чому тоді на відміну від вибору свідомого? Свідомо ми теж зіставляємо з досвідом і приміряємося на перспективи.
Різниця величезна в тому, що підсвідомості доступні набагато глибші спогади, аж до раннього внутрішньоутробного періоду, що зовсім не доступне свідомості. Тому рішення підсвідомості завжди набагато сильніше, вагоміше, ніж свідоме. Можна сказати – воно старше і вирішальний голос за ним.
Що відбувається з підсвідомістю людей, які разом багато років?
З ними відбувається те, що можна назвати злиттям. Про що це? Усі можуть спостерігати ці явища щодня у повсякденному житті. Емпатія у відносинах, думка про партнера якраз перед його дзвінком чи приходом, прихильність, страх розриву, навіть якщо разом погано.
Чому люди тримаються за стосунки у випадках, якщо у них немає щастя? Справа знову у підсвідомих переконаннях.
У когось підсвідомість не знає іншого способу будувати стосунки. Наприклад, і в батьківській сім'ї, і у бабусі з дідусем стосунки були такими ж, що з дитинства для людини сприймалося нормою.
Хтось впевнений підсвідомо, що кращого життя не заслуговує. Комусь вічні скандали і холод у стосунках насправді просто «зручні» і дають можливість мати привід рідше бувати вдома, більше часу приділяти хобі та друзям.
А паралельно з усіма подібними причинами завжди йде й те, що підсвідомо ми вибудовуємо очікування щодо спільного майбутнього, якщо свідомість не дала команду остаточного розриву відносин. А свідомості часто складно прийняти таке рішення, бо підсвідомість тримає настановами минулого та очікуваннями до майбутнього. Як по замкненому ланцюжку.
Тому настільки важливо приділяти належну увагу і свідомості, і підсвідомості собі в цілому. Тільки їх злагодженість та узгодженість дадуть вам бажане щастя та його довгостроковість. І тоді в любові та яскравості почуттів та емоцій не буде стереотипних «термінів придатності».
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
