Як завжди, день видався насиченим. Вранці ти зустрілася з майстром, щоби обговорити ремонт кухні. В обідню перерву рвонула в книжкову — купити синові методички з математики. Після роботи поїхала до торгового центру – вибрати подарунок подрузі.
До дому ти дісталася вже без сил. Так хочеться прилягти, розслабитись, але… Чоловік, дивлячись у телевізор, прикро зауважив: “Ех, що у світі відбувається! А ти сьогодні щось пізно. Ми вечеряти-то коли будемо?..” Дванадцятирічний син зовсім не помітив твого приходу — уткнувся в ноутбук і, судячи з його хихотіння, був зайнятий зовсім не уроками. Зітхнувши, ти попленталася на кухню — треба ж годувати сімейство.
У такі хвилини сльози навертаються на очі: ну, чому тобі ніхто не допомагає? Чоловік міг би й сам домовитись із майстром, а син — сходити за методичками. Друзі теж добрі! Ти запропонувала скинутися Інці на день народження — і всі вирішили, що ти гроші збереш, і подарунок купиш. Все це так несправедливо!
Мовчати за звичкою. Безглуздо чекати, що інші візьмуть частину турбот на себе. По-перше, самі вони навряд чи захочуть: погодься, лінуватися набагато приємніше, ніж працювати. По-друге, близькі можуть навіть не здогадуватися, що тобі потрібна допомога. Не дивуйся! Ти ж сама привчила їх до того, що все береш на себе. І це неправильно. І ти маєш сказати близьким про це.
Сніжний ком. Якщо ти мовчатимеш і продовжуватимеш робити все сама, то рано чи пізно твої сили — не лише фізичні, а й моральні — опиняться на межі. А це небезпечно! Навалиться втома та роздратування. І чим би ти не займалася, ніщо не приноситиме задоволення.
Більше того, в якийсь момент ти не витримаєш і вибухнеш, звинувативши близьких у невдячності та неуважності. А вони, швидше за все, навіть не зрозуміють твоїх претензій, адже вони не зробили нічого поганого — поводяться так само, як завжди.
Тож залиши закиди! Вони не тільки не допоможуть, а й приведуть до образ і розладу в будинку. Краще збери сімейну раду і спробуй пояснити близьким, що тебе не влаштовує і як ти пропонуєш змінити становище. Потім усі разом вирішите, як розподілити обов'язки. Але при цьому кожен повинен сказати, яку роботу по дому він готовий взяти на себе.
Для користі справи. Доручаючи іншим якусь справу, ти цим надаєш їм послугу. Звучить досить дивно? Але це так! Дитина, виконуючи нескладні доручення, опановує нові навички. А чоловік, взявши на себе відповідальність, росте у власних очах: "Я впорався, я вирішив - я чоловік!" Таким чином, ти допомагаєш своїм близьким розвиватися.
До того ж розподіл обов'язків позитивно впливає на результат у цілому. Жодна людина не може робити все однаково добре, адже кожен має свої сильні та слабкі сторони. І треба всім давати можливість виявляти свої здібності. Інакше багато талантів так і не розкриються!
Але не варто очікувати, що як тільки ти попросиш про допомогу, рідні з радістю кинуться її надавати. Звички міняти непросто! Будь терплячою, але наполегливою, а головне — сама не заважай процесу.
Чоловік. Що б ти йому не доручила — у нього одні відмовки: гладити я не вмію, в домашніх завданнях дітей не знаюся, ціни на продукти не пам'ятаю, і взагалі, ти все робиш краще за мене ... І він правий! Варто попросити його про щось — він копатиметься три години, а потім тобі доведеться все переробляти. Він навіть білизну примудряється криво повісити – на це просто неможливо дивитися!
Дай йому свободу. Якщо хочеш, щоб чоловік тобі допомагав, не відмовляй йому в праві робити все по-своєму довго, докладно і не так ідеально, як ти. І не контролюй кожен його крок, влазячи зі своїми порадами. Він сам у всьому розбереться. Просто скажи: “Зроби це, будь ласка. Добре? Я на тебе розраховую”.
Діти. Ти втомилася нагадувати дітям, що непогано було б допомогти тобі прибрати у квартирі. Набагато простіше зробити все самою! І, якщо чесно, шкода їх: їм у школі стільки задають — їм погуляти-пограти ніколи. Нехай відпочивають, доки є можливість.
Думай про їхнє майбутнє. Частково ти маєш рацію. Дітям треба і гуляти, і відпочивати, але ще їм треба вчитися — навіть готувати, і цвяхи забивати. Інакше у житті їм доведеться нелегко! Так, робити все найпростіше, але це не найкращий вихід: не привчаючи дітей до праці, ти надаєш їм ведмежу послугу.
Друзі. Ти завжди всіх рятувала. Але коли в тебе трапилася неприємність, друзі лише поспівчували, але допомоги не запропонували. Невже вони тебе завжди використовували?
Дозволь собі бути слабкою. Не поспішай з висновками! Можливо, ти переконала себе, що має бути сильною, тому боїшся показати свою слабкість і попросити когось про допомогу? Спочатку зверніться до друзів. Якщо вони не відгукнуться, то й подумаєш про ціну вашої дружби. Пам'ятай: співчують сильним, а допомагають беззахисним.
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
