Коли один із подружжя хоче припинити шлюб, потрібно спочатку оцінити чи є у сім'ї потенціал до існування або стосунки вичерпали себе. Звичайно, робити це краще за допомогою спеціаліста – психолога. Адже рішень піти – не миттєвий порив, а наслідок проблем у шлюбі. Чи можна вирішити ці проблеми? Чи є у пари бажання шукати ці рішення?
Burda Media
У яких випадках слід зберігати сім'ю?
Мені здається, що у випадку, коли в одного з партнерів такого бажання немає і він хоче піти, утримувати його безглуздо. Простіше відпустити та працювати з другим партнером саме на відпускання та підтримку в новій ситуації. Адже будь-який кінець це завжди початок. Нових подій, нових зустрічей, нових стосунків.
Якщо потенціал у сім'ї є, обоє хоч і лаються, навіть б'ються, але хочуть зберегти стосунки, треба розбиратися з тим, що спричинило шлюб до критичної точки. За стосунки всередині сім'ї відповідає жінка — за їхнє емоційне тло, характер, якість. Чоловік відповідає за зовнішні зв'язки, за відносини із навколишнім світом. Тому роль миротворця жінці доводиться брати на себе. Отже, ініціювати візит до психолога. Але що ще можна зробити, аби зберегти стосунки?
Fotolia
Танго завжди танцюють двоє
По-перше, я щиро раджу всім жінкам не використовувати слово «розлучення» як засіб пригрозити чоловікові у сімейних конфліктах чи як спосіб перевірити свою цінність для чоловіка. Якщо ви при кожній сварці кажете «розведусь» або збираєте речі і йдете до мами- ви закладаєте певну програму в чоловічу голову «якщо вона так легко від мене йде, то напевно я їй не дуже важливий і потрібний». Не дивно, що одного разу ви можете почути «розлучись» або так і не дочекатися, коли чоловік прийде забирати вас від мами.
По-друге, пам'ятайте, що танго завжди танцюють двоє. Відповідальність за проблеми у парі лежить на обох її учасниках. Звичайно, помічати чужі помилки легко, та що там казати, ми тільки їх і помічаємо. А ось як побачити власні?
Burda Media
Чому чоловік хоче піти із сім'ї?
1. Суперниця. Наявність третього у шлюбі, це як лакмусовий папірець наявних проблем. І відповідають на них обоє. Але в цьому випадку, жінці ще й доводиться зустрітися віч-на-віч зі зрадою чоловіка. Адже, відчуваючи проблеми, він міг вирішувати їх та іншим способом, не заводячи коханку. Думаю, в цьому випадку, єдиний безпечний спосіб впоратися зі зрадою – це прийняти, що вона є наслідок проблем, які ви обидва запустили, а не ознака того, що ви небажані чи нелюбимі чоловіком. Не приймати зраду на особистий рахунок, а розглядати її як павутину в будинку - якщо в ньому довго не забиратися, то будинок їй заросте. І знову ж таки корисно знати, що розгойдує трикутник завжди та постать, яку не влаштовує поточний стан речей. Якщо до вас приходить з'ясовувати стосунки коханка чоловіка, а не ваш чоловік це означає, що коханка хоче змін. Чоловік із сім'ї йти не має наміру. Не треба підігрувати коханці та починати виганяти чоловіка.
2. Вплив значних близьких. Не секрет, що багато хто, особливо молоде подружжя, проживає разом з чиїмись батьками. Часто й мешкати на одній території не обов'язково. Хтось може бути так прив'язаний до своєї мами, що обговорює з нею кожен мікронюанс відносин. І ця мама, щиро люблячи дочку чи сина, починає давати найкращі та мудрі поради чи «причиняти добро», як говоримо ми, психологи. Незабаром виявляється, що в сімейному житті беруть участь троє, тільки замість коханки виступає мати одного з подружжя. Або тато. Той із подружжя, хто опиняється на самоті (меншості), змушений або вступати в конкуренцію з таким значним близьким або просто хоче піти. Зберегти таку пару можна, часто досить просто роз'їхатися, піти в орендовану квартиру, кімнату, гуртожиток і тоді виявиться, що суперечності у відносинах не такі сильні, якщо хтось третій дбайливо не підливає олії у вогонь.
Burda-media
3. Розміщення пріоритетів. Багато жінок із головою йдуть у материнство, але забувають вийти з нього після закінчення необхідного природою трирічного терміну. У такому випадку модель сім'ї виглядає як «мама+дитина», а тато бовтається десь поруч, просто забезпечуючи функціонування цієї пари. Як тоді чоловікові не відчути себе зайвим?
Частина жінок із головою занурюються у кар'єру, а вдома є чоловік, якого хоч іноді потрібно запитувати «як справи?» і, що головне, чути відповідь.
4. Маніпуляція сексом. Хтось використовує секс як інструмент впливу чоловіка. Відмовляє від сексу, якщо на її думку чоловік поводиться «погано». Так чого дивуватися, якщо чоловік піде до жінки, для якої секс це задоволення, а не спосіб шантажу.
5. Втрата сексуального інтересу. Я дуже люблю ходити до цирку, там часто спостерігаю мам із дітьми. Молоді жінки, кожна друга з яких має зайву вагу. Дуже зайвий – від 10 і більше кілограмів. Дітям на вигляд 4, 5, або 7 років. Можна набрати вагу при вагітності та годівлі, але чому його не можна позбутися через 7 років після пологів? Чи подобається чоловікові така кілограм, що розпливлася, на 20 дружина?
Це лише мала частина помилок, які всі ми робимо у відносинах. Спробуйте знайти та виправити свої помилки. Може це підштовхне партнера, щоб знайти і виправити свої?
Тайм-аут – це ще не розлучення
Іноді чоловікам потрібна пауза у стосунках. Не треба боятися, якщо чоловік хоче взяти тайм-аут, каже, що хоче піти і пожити окремо. Іноді, вихід із суєти щоденної рутини дозволяє тобі зрозуміти, що ж хорошого і цінного є в людині, у ваших стосунках. У спокійній обстановці переосмислити, що було не так і можна виправити. Тайм-аут - це ще не розлучення, не потрібно створювати напругу того, що вже й так натягнуте до краю.
Як би там не було, я вважаю, що треба давати один одному ще один шанс. Якщо в нашому цинічному і такому ліниво-споживчому світі, двоє зустрілися і витратили багато часу і сил, щоб створити пару, щоб бути один з одним, часто не завдяки чомусь, а всупереч, можливо, потрібно докласти ще трохи зусиль, щоб ця пара жила? Згадайте, якою ви зустріли цю людину і за що полюбили. Невже він не заслуговує на другу спробу?
Олена Шпундра
ЧИТАЙ ЩЕ:
Що має насторожити у стосунках із чоловіком
Відносини з одруженими: чому ми вступаємо до любовних трикутників?
Думка редакції може не збігатися з думкою автора статті.
